ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.08.2009 р.

N К-14211/08


Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді Панченка О. Н., суддів - Весельської Т. Ф., Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), Чумаченко Т. А., Штульмана І. В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 4 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої грошової допомоги, компенсацію втрати частини доходів, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що йому, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня належить виплачувати разову грошову допомогу. Посилаючись на те, що такі виплати у 2007 році проводилися не в повному обсязі, позивач просив визнати протиправними дії відповідача в 2007 році, стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої грошової допомоги та компенсувати втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат.

Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 4 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року, позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними, стягнуто з відповідача на користь позивача суму недоотриманої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу на них. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить спірні рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком.

Виплата вказаної допомоги проводилась позивачу в розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік".

Частково задовольняючи позов, з чим погодився суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Судами правильно встановлено, що на період виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти (Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"), які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учаснику бойових дій.

Отже для вирішення цього спору необхідно визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню.

Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" був прийнятий пізніше, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів: в квітні 2007 року, - положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" були діючими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порушень ст. 19 Конституції України відповідачем у спірних відносинах на час проведення виплат не вбачається.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 4 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року в частині задоволення позовних вимог про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради протиправними, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1750 грн. 00 коп. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові в частині задоволення позовних вимог про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради протиправними, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1750 грн. 00 коп. відмовити.

В іншій частині постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 4 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.

 

Головуючий, суддя

О. Н. Панченко

Судді:

Т. Ф. Весельська

 

Т. С. Розваляєва

 

Т. А. Чумаченко

 

І. В. Штульман





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали