ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.10.2002 р.

Справа N 6-2944кс02


У серпні 1999 р. Л. звернувся до суду з позовом до Університету про стягнення недоплаченої заробітної плати і відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що, працюючи на посаді завідуючого лабораторією нових педагогічних інформаційних технологій, з червня 1995 р. отримував заробітну плату з надбавкою 35 % до посадового окладу за високу кваліфікацію. Із серпня по грудень 1996 р. заробітна плата не виплачувалась, і тому тільки при її отриманні в січні 1997 р. він з'ясував, що надбавка була скасована.

Л. просив стягнути з відповідача недоплачену заробітну плату із серпня 1997 р. по час ухвалення судом рішення в розмірі 3306 грн. 40 коп. та моральну шкоду, завдану зазначеними вище порушеннями його трудових прав, у сумі 13600 грн.

Рішенням районного суду від 1 грудня 1999 р., залишеним без зміни ухвалою міського суду від 19 січня 2000 р., у задоволенні позову було відмовлено.

У касаційній скарзі Л., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив зазначені рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 р. N 1033 та наказом по Університету від 18 травня 1996 р. виплату всіх надбавок було припинено з 10 вересня 1996 р. Однак при цьому суд не звернув уваги на ту обставину, що виплата надбавок була припинена до кінця поточного, тобто 1996 р. Проте позивач просив стягнути надбавку до окладу із серпня 1997 р. по день розгляду справи. Зазначеним обставинам суд оцінки не дав.

Суд також не дослідив, чи була зміна умов трудового договору проведена з дотриманням вимог ст. 103 КЗпП, статей 8, 13, 16 Закону "Про оплату праці", та не дав цьому відповідної оцінки.

За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу Л. задовольнила, рішення районного суду від 1 грудня 1999 р. та міського суду від 19 січня 2000 р. скасувала, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали