ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26.11.2003 р.

 N 6-13111кс02


У квітні 2000 р. Я. звернувся в суд із позовом до ВАТ про стягнення оплати за час простою та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем до 31 березня 2000 р. Починаючи з 1997 р. виникали не з його вини простої, які відповідач не оплачував.

Посилаючись на зазначені обставини, Я. просив стягнути на його користь 2822 грн. 40 коп. оплати за час простою, а також відшкодувати заподіяну йому відповідачем моральну шкоду в розмірі 3 тис. грн.

Рішенням міського суду від 7 лютого 2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду від 22 квітня 2002 р., позов задоволено частково - стягнуто з ВАТ на користь Я. 235 грн. 20 коп. у рахунок оплати за час простою та 200 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі Я. просив ухвалені рішення змінити через неправильне застосування судом норм матеріального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

При вирішенні спору судом установлено, що у період перебування Я. у трудових відносинах з відповідачем (з 1997 р. до звільнення 31 березня 2000 р.) мали місце простої не з вини працівника.

За таких обставин суд відповідно до вимог статей 113, 233 КЗпП дійшов обґрунтованого висновку про необхідність оплати часу простою в розмірі двох третин тарифної ставки, встановленої позивачеві, за три місяці, що передували його зверненню до суду.

Установивши, що неправомірними діями відповідача, пов'язаними з невиплатою сум за час простою, позивачеві заподіяно моральну шкоду, суд обґрунтовано стягнув на користь останнього суми на її відшкодування, розмір яких правильно визначено з урахуванням моральних страждань, що їх зазнав позивач.

Наведені у касаційної скарги доводи про неправильне застосування судом положень ст. 233 КЗпП стосовно строків звернення до суду з вимогою про стягнення належної працівникові заробітної плати є необґрунтованими, оскільки на час виникнення спірних правовідносин діяв тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору щодо порушення законодавства про оплату праці. Згідно з чинним законодавством закон зворотної сили не має.

На підставі викладеного Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що рішення суду постановлені з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, і, керуючись статтями 334, 335 ЦПК, касаційну скаргу Я. відхилила, рішення міського суду від 7 лютого 2002 р. та ухвалу апеляційного суду від 22 квітня 2002 р. залишила без зміни.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали