ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.01.2009 р.

N К-23142/07

Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Бим М. Є., Гончар Л. Я., Харченка В. В., Чалого С. Я., Шкляр Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Фірма "Маричка" на постанову господарського суду Луганської області від 21 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2007 року у справі N 3/383ад за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до приватного підприємства "Фірма "Маричка" про стягнення штрафних санкцій, встановила:

Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути економічні санкції в сумі 3600,00 грн. на користь Державного бюджету України за порушення відповідачем державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Луганської області від 21 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2007 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, приватне підприємство "Фірма "Маричка" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.06.2007 р. позивачем була проведена перевірка відповідача з питань виконання порядку встановлення та використання цін на окремі види продовольчих товарів, згідно вимог розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 09.07.2003 р. N 381 "Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів", зі змінами від 19.09.2003 р. (далі - розпорядження 381).

В результаті перевірки було встановлено, що в період з 25.05.2006 р. по 07.06.2007 р. відповідач у порушення додатка N 2 розпорядження 381 реалізував цукор-пісок за ціною, що перевищила обмеження розміру торгових надбавок до ціни виробника - 8 % на загальну суму 1828,00 грн.

На підставі договору поставки від 05.04.2006 р. N 731 відповідач поставляв цукор ЗАТ "АВК" у кількості 30 тис. т на загальну суму 1200,0 тис. грн.

Згідно ст. 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (ст. 8 Закону України "Про ціни та ціноутворення").

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідять до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Спірним рішенням позивача від 18.06.2007 р. N 99 у відповідача вилучено в дохід державного бюджету 1828,0 грн. виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та застосовано штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 3656,0 грн.

Вказане рішення не було оскаржене відповідачем.

Відповідно до п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. N 1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Згідно п. 4 даного Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів).

Згідно ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 N298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Так, основний вид господарської діяльності відповідача - це оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності з придбання та відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам торгівлі, іншим суб'єктам господарювання. Цей вид діяльності включає як безпосередні комерційні зв'язки в умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами-виробниками та споживачами, так і зв'язки між ними через торгівельних посередників.

Розпорядженням N 381 обласна державна адміністрація встановила граничні розміри торгівельних і постачальницько-збутових надбавок на окремі види продовольчих товарів, що реалізуються суб'єктами підприємницької діяльності кінцевому споживачеві, а ЗАТ "АВК" є саме кінцевим споживачем отриманого від відповідача цукру.

За наведених вище обставин суди дійшли правильного висновку, що позивач правомірно встановив порушення порядку формування і застосування ціни на цукор, поставлений ЗАТ "АВК" щодо застосування постачально-збутової надбавки понад встановлені граничні розміри, а тому підставно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Маричка" відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 21 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали