ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Романюка Я. М., суддів: Балюка М. І., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно боргу за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2011 року, встановив:

У квітні 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно боргу за кредитним договором. Позивач зазначав, що 16 травня 2007 року ним було укладено з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір, за яким останньому надано в кредит 27460 швейцарських франків на строк до 16 травня 2018 року під 8,99 % річних. Також 16 травня 2007 року банком було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_2., за яким ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 всіх своїх зобов'язань за кредитним договором. Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_1 починаючи з грудня 2008 року взятих на себе зобов'язань не виконує та станом на 11 лютого 2010 року створив заборгованість на загальну суму 29971,99 швейцарських франків, позивач просив стягнути її солідарно з обох відповідачів.

Рішенням Малинського районного суду від 16 листопада 2010 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 30 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги до ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення залишено без змін.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати зазначену вище ухвалу касаційного суду та передати справу на новий розгляду до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, ПАТ "УкрСиббанк" вказує, що, на відміну від судових рішень в інших аналогічних справах, в цій справі суд касаційної інстанції пов'язав припинення поруки зі зміною однієї з умов забезпеченого порукою кредитного договору, а не зі зміною зобов'язання за ним в цілому без згоди поручителя.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ПАТ "УкрСиббанк" ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підтримання заяви, перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Судом установлено, що 16 травня 2007 року банком з ОСОБА_1. укладено кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_1 в кредит 27460 швейцарських франків на строк до 16 травня 2018 року під 8,99 % річних. Тоді ж, 16 травня 2007 року банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 усіх своїх зобов'язань перед банком за зазначеним вище кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору, внаслідок чого збільшився б обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_2.

Також судом установлено, що 17 липня 2008 року розмір процентів за кредитним договором банком збільшено до 13,99 %, а 17 вересня 2008 року - до 15,99 %.

Як установлено апеляційним судом, в результаті такого збільшення розміру процентів за кредитним договором обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_2 збільшився. Разом з тим новий розмір процентів з ним не погоджувався, у зв'язку з чим порука відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України в момент внесення змін в забезпечене ним зобов'язання припинилася.

Встановивши, що в результаті зміни розміру процентів за забезпеченим порукою кредитним договором без згоди поручителя обсяг відповідальності останнього збільшився і порука припинилася, апеляційний суд відмовив в позові банку до поручителя ОСОБА_2 про стягнення з нього боргу позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором. З таким висновком апеляційного суду погодився і суд касаційної інстанції.

Разом з тим у справах на постанови Вищого господарського суду України від 20 червня 2006 року, 29 листопада 2007 року та 18 лютого 2010 року, в яких посилається ПАТ "УкрСиббанк" як на приклади неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, судами встановлено, що в результаті зміни забезпеченого порукою зобов'язання обсяг відповідальності поручителів не збільшився, відтак, і порука не припинилася, тобто ці рішення свідчать про різні фактичні обставини в цих справах і у справі, рішення суду касаційної інстанції в якій переглядається, а не про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій однієї і тієї самої норми матеріального права.

Щодо посилання ПАТ "УкрСиббанк" на постанову Верховного Суду України від 17 січня 2011 року, то вона не є рішенням суду касаційної інстанції, до того ж в ній, як і в оскаржуваному рішенні, також висловлена правова позиція, яка зводиться до того, що зміна умов забезпеченого порукою кредитного договору без згоди поручителя може припинити поруку лише в тому разі, якщо це призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за основним зобов'язанням.

Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви ПАТ "УкрСиббанк" про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Керуючись ч. 1 ст. 3603, ч. 1 ст. 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2011 року відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

Я. М. Романюк

Судді:

М. І. Балюк

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали