ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.09.2011 р.

Справа N 40/105

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Плюшка І. А. - головуючого, Владимиренко С. В., Самусенко С. С., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на рішення господарського суду міста Києва від 24 травня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2011 року у справі N 40/105 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", третя особа ОСОБА_4, про стягнення 323873 грн. 46 коп. (за участю представників сторін від позивача - Івченко А. А. від відповідача - не з'явився, від третьої особи - ОСОБА_4), встановив:

ПАТ "Кредобанк" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ "Страхова компанія "Каштан" про стягнення коштів страхової виплати у розмірі 323873 грн. 46 коп., з яких 296982 грн. - сума страхової виплати; 4491 грн. 34 коп. - 3 % річних та 20394 грн. 60 коп. - інфляційні витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2011 у справі N 40/105 (суддя - Пукшин Л. Г.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 (колегія суддів: головуючий Разіна Т. І., судді: Шипко В. В., Лосєв А. М.), позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення обґрунтоване неправомірністю відмови відповідача від виплати страхового відшкодування, оскільки отримання відповідачем документів, підтверджуючих настання страхового випадку, є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтовує п. п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2.6, 6.1.1, 7.1, 8.1, 8.3 договору N 0060-2009-Вол страхування нещасного випадку позичальників, ст. 354 ГК України, ст. ст. 625, 979, 988, 990, 991 ЦК України, ст. 16, ч. 1 ст. 25, ст. 26 Закону України "Про страхування", п. п. 3.1, 3.2, 3.4, 4.1.4 Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ СК "Каштан".

У касаційній скарзі ПАТ СК "Каштан" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі N 40/105, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2011 порушено касаційне провадження у справі N 40/105.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з ст. 354 ГК України та ст. 979 ЦК України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.04.2009 між ЗАТ (ПАТ) "СК "Каштан" (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено договір N 0060-2009-Вол страхування нещасного випадку позичальників, предметом якого є надання страховиком страхового захисту страхувальнику щодо життя, здоров'я та працездатності які спричинені страховими випадками під час дії даного договору (п. 1.1 договору).

Вигодонабувачем згідно умов договору визначено ВАТ (ПАТ) "Кредобанк".

Згідно п. 2.1 договору об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи.

Умовами договору визначено, що страховим випадком за цим договором є смерть застрахованої особи під час дії договору страхування, територія дії - територія України, строк дії договору - з 24.04.2009 до 23.04.2010, страхова сума - 296982 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених господарськими судами, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (страхувальник) помер внаслідок трагічного випадку, про що 30.06.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області було видано Свідоцтво про смерть серії N 079990.

Згідно акта судово-медичного дослідження трупа N 209 від 24.07.2009 причиною смерті гр-на ОСОБА_6 є закритий злам шийного відділу хребта, що виник внаслідок пірнання та удару лобно-тім'яною ділянкою об дно водойми.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що страхувальник (застрахована особа, вигодонабувач, спадкоємець) повинен надати страховику наступні документи: договір страхування, заяву на страхову виплату, свідоцтво про смерть застрахованої особи.

При настанні страхового випадку страховик здійснює страхову виплату вигодонабувачеві у розмірі, передбаченому умовами цього договору (п. 8.1 договору).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 990 ЦК України.

Згідно з п. п. 6.1.1 договору у разі настання страхового випадку, страхувальник або застрахована особа (вигодонабувач, спадкоємець) зобов'язаний повідомити про це страховика у письмовій формі (заява про настання страхового випадку) протягом 5 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2009 позивач (вигодонабувач) повідомив відповідача заявою N 02/2179 (вх. 291 від 03.07.2009) у строки, встановлені п. п. 6.1.1 договору, про настання страхового випадку та надав нотаріально посвідчену копію свідоцтва про смерть страхувальника.

Листом N 46 від 06.07.2009 відповідач у відповідь повідомив, що по страховому випадку, що відбувся із ОСОБА_6 отримано наступні документи: заяву про настання страхового випадку, нотаріально завірене свідоцтво про смерть ОСОБА_6, лікарське свідоцтво про смерть N НОМЕР_1, свідоцтво про одруження ОСОБА_6, пояснення про обставини страхового випадку.

31.07.2009 позивач звернувся до відповідача з листом N 02/2438, в якому просив письмово повідомити позивача про результати розгляду питання щодо виплати страхового відшкодування, на що відповідач листом N 637 від 23.09.2009 повідомив позивача про відсутність всіх необхідних документів для отримання страхового відшкодування, а також про наявність етилового спирту в крові ОСОБА_6

Відповідно до п. п. 8.2, 8.3 договору рішення про виплату або відмову у виплаті страхової суми (її частини) приймається протягом 15 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку. Страхова виплата здійснюється страховиком на протязі 5 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату.

На думку відповідача, спірний випадок підпадає під винятки із страхових випадків, встановлені пунктом 3.2.6 договору страхування (інші випадки передбачені умовами Правил страхування).

Згідно п. п. 3.1, 3.2 Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ СК "Каштан" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування, і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. За цими Правилами страховим ризиком є нещасний випадок. Нещасний випадок - є раптова, непередбачена, незалежна від волі застрахованої особи подія (травма, отруєння, опіки, обмороження, захворювання поемі літом), що призвела до тимчасової втрати працездатності, інвалідності або смерті застрахованої особи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що випадок, який стався із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, є нещасним випадком, що підпадає під ознаки страхового випадку, згідно умов розділу 3 договору страхування.

У касаційній скарзі ПАТ СК "Каштан", посилаючись на пп. 4.1.4 Правил добровільного страхування від нещасних випадків "ЗАТ СК "Каштан" зазначає, що не належать до страхових випадків випадки, зазначені у п. 3.4 цих Правил, які сталися внаслідок перебування застрахованої особи у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, а також управління застрахованою особою транспортним засобом в вищезазначеному стані або передача управління транспортним засобом особі, яка знаходилась у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або не мала посвідчення водія.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, при проведенні судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_6 згідно акта судово-медичного дослідження N 1056 виявлено етиловий спирт в крові в кількості 0,36 %.

Господарські суди встановили, що відповідачем на підтвердження того, що застрахована особа померла саме внаслідок вживання алкоголю, належних доказів не надано. Сам по собі факт наявності алкоголю в концентрації 0,36 % в крові загиблого, не є підставою для відмови позивачу у здійсненні виплати страхового відшкодування. Крім того, відповідачем не обґрунтовано належними доказами, що вживання саме цієї кількості алкоголю призвело до смерті ОСОБА_6.

Статтею 988 ЦК України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Таким чином, неприйняття рішення ПАТ СК "Каштан" про визнання заявленої події страховим випадком, свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених вище положень закону, оскільки отримання відповідачем документів, підтверджуючих настання страхового випадку, є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування.

Судами встановлено, що сума страхового відшкодування за договором N 0060-2009-Вол страхування нещасного випадку позичальників від 23.04.2009, яка підлягає виплаті позивачу складає 296982 грн.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно договору N 0060-2009-Вол страхування нещасного випадку позичальників від 23.04.2009 у повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим суди, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, дійшли правомірного висновку про задоволення позову в цій частині.

У касаційній скарзі ПАТ СК "Каштан" зазначає, що відповідно до положень спірного договору страхування відповідальності страховика за несвоєчасне здійснення страхової виплати не передбачено та не визначено її розмірів. На думку скаржника зазначений перелік штрафних санкцій, які застосовуються до страховика за прострочення виплати страхового відшкодування згідно Закону України "Про страхування" є вичерпним, а отже нарахування суми боргу з урахуванням індексу інфляції та нарахування 3 % річних від простроченої суми є такими, що суперечать положенням вищевказаного закону.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення заявлених позивачем до стягнення 3 % річних у розмірі 4491 грн. 34 коп. та 20394 грн. 60 коп. інфляційних втрат, що нараховані за період з 01.08.2009 по 31.01.2010.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України згодна з доводами ПАТ СК "Каштан" в частині неправильного нарахування судами попередніх інстанцій розміру інфляційних втрат, які за період з 01.08.2009 по 31.01.2010 становлять 16059 грн. 90 коп. і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача саме в цій сумі.

Відповідно в порядку ст. 49 та п. 11 ч. 1 ст. 11111 ГПК України зменшенню підлягають загальний розмір держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з урахуванням розгляду апеляційної та касаційної скарг.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України змінює рішення і постанову в порядку п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі N 40/105 змінити. Читати в п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2011 суму інфляційних втрат у розмірі 16059 грн. 90 коп., держмита - 3152 грн. 04 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 232 грн. 84 коп. В решті рішення та постанову у справі N 40/105 залишити без змін.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

 

Головуючий, суддя

І. Плюшко

Судді:

С. Владимиренко

 

С. Самусенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали