Додаткова копія: Про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

05.06.2019 р.

Справа N 760/20599/15-ц

 

Провадження N 14-207цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі судді-доповідача Лященко Н. П., суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року (судді Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Болотова Є. В.) у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені, установила:

1. Історія справи

1.1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені.

1.2. Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

1.3. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1: суму депозитного вкладу за депозитним договором від 14 січня 2014 року в розмірі 1501500,0 грн. проценти в сумі 168759,95 грн. 3 % річних в сумі 6864,08 грн. а всього на загальну суму 2512254 грн. суму депозитного вкладу за депозитним договором від 20 січня 2014 року в розмірі 190000 грн. проценти в сумі 44017,64 грн. 3 % річних в сумі 961,72 грн. суму боргу з урахуванням інфляції - 2106,16 грн. пеню в сумі 117008,82 грн. а всього на загальну суму 353094,34 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

1.4. Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року.

1.5. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2018 року ухвалено додаткове рішення, яким з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 13500 грн.

1.6. У червні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Апеляційного суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

1.7. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року вказану заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року залишено в силі.

1.8. Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що обставини, наведені заявником, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

2. Вимоги та зміст касаційної скарги, надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

2.1. У вересні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року задовольнити.

2.2. Касаційну скаргу мотивовано незаконністю ухвали Апеляційного суду міста Києва, як постановленої з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права з огляду на помилковість висновку суду про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими, а були предметом дослідження апеляційного суду.

2.3. Натомість, за доводами ПАТ АБ "Укргазбанк", після винесення Апеляційним судом міста Києва рішення від 14 грудня 2016 року у цій справі йому стали відомі обставини щодо неможливості призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями об'єктів дослідження та відсутності в Україні експертних установ, які можуть проводити такі дослідження, і ці обставини прямо впливають на судове рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та недостовірних доказах.

2.4. Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

2.5. Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

2.6. Ухвалою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року справу N 760/20599/15-ц разом з касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" передано на розгляд Великій Палаті Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п'ятою статті 403 ЦПК України.

2.7. Обґрунтовуючи передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що у суді касаційної інстанції перебували на розгляді справи, предметом оскарження у яких були ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і Верховний Суд під час розгляду справ за правилами різних юрисдикцій дійшов різних правових висновків щодо права на оскарження таких ухвал у касаційному порядку.

2.8. Так, у постановах від 17 січня 2019 року у справі N 924/377/16, від 12 березня 2019 року у справі N 922/318484/17, від 19 березня 2019 року у справі N 910/7083/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув оскаржувані ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті та погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обставини, на які посилалися заявники, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Тобто, відбувся касаційний перегляд таких ухвал по суті.

2.9. Натомість в ухвалах від 16 січня 2019 року у справі N 2-4146/10, від 17 січня 2019 року у справі N 752/7161/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі N 61-569/3761/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, оскільки вони не підлягають касаційному оскарженню.

2.10. В ухвалі від 27 березня 2019 року у справі N 760/20599/150-ц Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, та, за загальним правилом, не повноважний переоцінювати фактичні обставини справи. Водночас, якщо суд попередньої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і, відповідно, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перегляд такої ухвали про відмову судом касаційної інстанції може означати втручання в оцінку фактичних обставин справи. Отже, правовою проблемою є різний підхід судами касаційної інстанції цивільної та господарської юрисдикції до розуміння та тлумачення ідентичних положень процесуального закону щодо компетенційної складової у понятті терміну "судом, встановленим законом".

2.11. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

3. Позиція інших учасників справи

3.1. 14 листопада 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому позивач проти задоволення касаційної скарги заперечила та зазначила, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права та є правомірною, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

4. Висновки касаційних судів про застосування норми права щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвал судів першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

4.1. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 17 січня 2019 року у справі N 752/7161/16-ц зазначив, що відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із касаційною скаргою) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою залишено без задоволення заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та яка переглянута в апеляційному порядку не підлягала оскарженню в касаційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із касаційною скаргою). Таким чином, оскарження ухвали суду першої інстанції, якою залишено без задоволення заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та яка переглянута в апеляційному порядку, ні статтею 324 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із касаційною скаргою), ні статтею 389 ЦПК України (в чинній редакції) не передбачено.

4.2. Також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 16 січня 2019 року у справі N 2-4146/10 зазначив, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 - 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ураховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку, не входить до переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного оскарження, відкрите ухвалою Верховного Суду касаційне провадження підлягає закриттю.

4.3. Однак Касаційний господарський суд у постановах від 17 січня 2019 року у справі N 924/377/16, від 12 березня 2019 року у справі N 922/3184/17, від 19 березня 2019 року у справі N 910/7083/16 здійснив по суті касаційний перегляд ухвал господарських судів, якими було відмовлено у перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами, та постанов суду апеляційної інстанції, ухвалених після апеляційного перегляду цих ухвал.

4.4. Натомість у переданій на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справі N 760/20599/15-ц ПАТ АБ "Укргазбанк" оскаржує ухвалу апеляційного суду, якою йому відмовлено у перегляді за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду.

5. Позиція Великої Палати Верхового Судущодо касаційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

5.1. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

5.2. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

5.3. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

5.4. Заява про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частина друга статті 425 ЦПК України).

5.5. Стаття 429 ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

5.6. За змістом частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

5.7. Відповідно до частини четвертої цієї ж статті у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;

3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

5.8. Відповідні положення містяться також у частині першій та другій статті 320, частинах другій - четвертій статті 325 ГПК України.

5.9. У частині першій статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (зокрема, у пункті 23 цієї частини йдеться про можливість оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами).

5.10. Пункти 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлюють перелік ухвал суду першої інстанції (після їх перегляду в апеляційному порядку) та ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню (зокрема, ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами).

5.11. Однак як у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, так і в переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, відсутні будь-які з ухвал, які приймаються судом за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини четвертої статті 429 ЦПК України як ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами, так і ухвала про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду.

5.12. Відповідне регулювання апеляційного та касаційного оскарження ухвал міститься також у частині першій статті 255 та частині першій статті 287 ГПК України.

5.13. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України, частини сьомої статті 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

5.14. Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.15. Аналогічні положення закріплюють частина третя статті 2 ЦПК України та частина друга статті 2 ГПК України, які встановлюють, що одними з основних засад (принципів) як цивільного так і господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

5.16. Аналізуючи наведені норми законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку про те, що як цивільне процесуальне так і господарське процесуальне законодавство містить у відповідних главах процесуальних кодексів "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами" положення, які окремо регламентують та прямо передбачають право на оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлюючи, що таке судове рішення (рішення, ухвала, постанова) може бути переглянуте на загальних підставах.

5.17. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"). Однак застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).

5.18. ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA ("Зубац проти Хорватії") від 5 квітня 2018 року).

5.19. Таким чином, не можна розцінювати відсутність вказівки у статтях 353, 389 ЦПК України, статтях 255, 287 ГПК України як щодо апеляційного так і касаційного оскарження ухвал, які постановлюються за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як обмеження права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, основним засадам (принципам) цивільного та господарського судочинстваза наявності відповідного законодавчого регулювання, викладеного у спеціальній процесуальній нормі.

5.20. За частиною другою статті 389 ЦПК України, частиною другою статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; про таке неправильне застосування чи порушення зазначається в касаційній скарзі особою, що її подає, і порушення цих вимог щодо змісту касаційної скарги спричиняє відповідні процесуальні наслідки.

5.21. За змістом статті 400 ЦПК України, статті 300 ГПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

5.22. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що держава має забезпечити особі додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, оскільки право на касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 429 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності в встановлених процесуальним законодавством підстав, у тому числі на предмет процесуальних порушень, які спричиняють безумовне скасування судового рішення.

5.23. З огляду на наведені норми національного законодавства, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини сьомої статті 429 ЦПК України, може бути переглянута на загальних підставах у суді касаційної інстанції.

6. Щодо розгляду касаційної скарги по суті

6.1. Обґрунтовуючи подану касаційну скаргу, ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначило, що після ухвалення рішення Апеляційним судом м. Києва від 14 грудня 2016 року про часткове задоволення позовних вимог з листа Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 7 червня 2018 року йому стало відомо про обставини (неможливість призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями об'єктів дослідження, а також про відсутність експертних установ в Україні, які можуть проводити такі експертизи), які є істотними для справи, та такими, що спростовують ухвалене у справі 14 грудня 2016 року рішення Апеляційного суду міста Києва, отже, мають ознаки нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України. З урахуванням зазначеного, ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає висновки апеляційного суду про те, що наведені ним обставини не є нововиявленими та були предметом розгляду апеляційного суду, помилковими.

6.2. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами, відхилив доводи заявника і зазначив, що вказані обставини вже були предметом дослідження судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення, про перегляд якого просить заявник, і доводи заявника зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

6.3. Як зазначалось вище, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

6.4. Відповідно до частини четвертої статті 423 цього Кодексу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

6.5. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27 -  34 рішення "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

6.6. У ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, заперечуючи проти висновку судово-почеркознавчої експертизи, ПАТ АБ "Укргазбанк", з посиланням на пункт 3.5 розділу 3 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та судових досліджень", яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, зазначало, що чинний порядок проведення почеркознавчої експертизи виключає проведення експертизи підпису на підставі копії об'єкту дослідження, процедура проведення почеркознавчої експертизи за копіями документів не встановлена чинним законодавством.

6.7. У рішенні Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, суд дослідив указану обставину з урахуванням заперечень відповідача і пояснень експерта щодо проведення експертизи за фотознімками, іншими копіями об'єкта.

6.8. Отже, вказана обставина була предметом дослідження судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення у справі N 760/20599/15-ц, а при постановленні ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

6.9. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

6.10. За змістом статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

6.11. Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.12. З огляду на викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судами, а також те, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми процесуального права, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".

6.13. З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 2, 400, 410, 415 - 416, 423, 429 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду постановила:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач

Н. П. Лященко

Судді:

Н. О. Антонюк

 

С. В. Бакуліна

 

В. В. Британчук

 

Ю. Л. Власов

 

М. І. Гриців

 

В. І. Данішевська

 

Ж. М. Єленіна

 

О. С. Золотніков

 

В. С. Князєв

 

О. Р. Кібенко

 

Л. М. Лобойко

 

О. Б. Прокопенко

 

В. В. Пророк

 

Л. І. Рогач

 

О. М. Ситнік

 

О. С. Ткачук

 

В. Ю. Уркевич

 

О. Г. Яновська

 

* * *

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року.

У червні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року заяву

ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено в силі.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що обставини, наведені заявником, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2018 року відкрите касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року справа передана для розгляду Великою Палатою Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п'ятою статті 403 ЦПК України.

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що у суді касаційної інстанції перебували на розгляді справи, предметом оскарження у яких були ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд під час розгляду таких справ за правилами різних юрисдикцій дійшов різних правових висновків щодо права на оскарження таких ухвал у касаційному порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначена справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" залишена без задоволення, ухвала Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року залишена без змін.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини сьомої статті 429 ЦПК України, може бути переглянута на загальних підставах у суді касаційної інстанції.

Керуючись зазначеним висновком Велика Палата Верховного Суду розглянула по суті касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуюся з огляду на таке:

1. Главою 3 розділу V ЦПК України визначено підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

2. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

3. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

4. Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

5. Однією з особливостей такого перегляду є те, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили (частина перша статті 423 ЦПК України).

6. Здійснюючи такий перегляд суд має встановити чи є обставини, на які посилається учасник справи, нововиявленими та чи впливають вони на правильність висновків суду, зроблених при первинному розгляді справи.

7. Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, суд керується загальними положеннями про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

8. Заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення, про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частини перша та друга статті 425 ЦПК України).

9. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може (частина третя статті 429 ЦПК України):

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

10. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

11. Частиною четвертою статті 429 ЦПК України визначено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення такої заяви та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;

3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

12. Аналогічні норми містяться також у частинах третій та четвертій статті 325 ГПК України.

13. Відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

14. Норми такого ж змісту наведені у частині сьомій статті 325 ГПК України.

15. Загальні підстави апеляційного оскарження судових рішень визначені главою 1 розділу V ЦПК України, а касаційного - главою 2 цього ж розділу.

16. В ГПК України - главами 1, 2 розділу IV.

17. Таким чином, право на оскарження судових рішень за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами визначено: в апеляційному порядку статтями 352, 353 ЦПК України, а в касаційному порядку статтею 389 ЦПК України.

18. Частина перша статті 353 ЦПК України містить перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

19. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено перелік ухвал апеляційного суду, які підлягають перегляду у касаційному порядку.

20. Відповідно до положень зазначених статей як окремий процесуальний документ в апеляційному та касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

21. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у зазначених переліках відсутня.

22. Статті 254, 255, 287 ГПК України містять аналогічні норми.

23. Отже, ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ні апеляційному, ні касаційному оскарженню не підлягає, оскільки право на оскарження законом не передбачено.

24. Не можемо погодитися з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у пункті 5.11 постанови (з урахуванням пунктів 5.9, 5.10), що статтями 353 та 389 ЦПК України не визначено порядок оскарження будь-яких ухвал, які приймаються за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, як про відмову у задоволенні такої заяви, так і про її задоволення. Зокрема, у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, як і в переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, відсутня ухвала про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду.

25. Такий висновок є помилковим.

26. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами приймається новий процесуальний документ у формі рішення, ухвали чи постанови, яким одночасно задовольняють заяву та вирішують питання по суті. Порядок оскарження зазначених процесуальних документів визначено вищенаведеними статтями 352, 353 та 389 ЦПК України і ухвал в тому числі.

27. Наприклад, у разі задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами суд ухвалою одночасно задовольняє таку заяву, скасовує судовий наказ та відмовляє у його видачі. Ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню в апеляційному порядку на підставі статті 353 ЦПК України, однак не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

28. Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

29. Аналогічні положення закріплюють частина третя статті 2 ЦПК України та частина друга статті 2 ГПК України, які встановлюють, що одними з основних засад (принципів) як цивільного так і господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

30. Таким чином, основний та процесуальні закони закріпили обов'язковість апеляційного перегляду справи та підкреслили винятковість касаційного оскарження.

31. Разом з тим першими статтями ЦПК України та ГПК України, визначено, що саме ці процесуальні закони встановлюють порядок здійснення судочинства у цивільних та господарських судах відповідно.

32. У порядку перегляду за нововиявленими обставинами переглядаються судові рішення, які набрали законної сили та які за наявності волевиявлення учасників справи, чи осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, вже були переглянуті в апеляційному та у визначених законом випадках касаційному порядку. Тобто при первинному розгляді спору зазначеним особам було забезпечено право апеляційного та у визначених законом випадках касаційного оскарження.

33. З огляду на зазначене, на нашу думку, законодавче обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передбачуваним та виправданим, оскільки недоцільно здійснювати неодноразову перевірку фактичних даних на предмет їх відповідності ознакам нововиявлених. Окрім того, касаційний суд не повноважний здійснювати повторну оцінку фактичних даних, на які посилається заявник, як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої та/або апеляційної інстанції, перевірені та оцінені ними.

34. Також таке обмеження узгоджується з принципом юридичної визначеності, що базується на положенні римського права res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.

35. Отже, обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає Конституції України, ЦПК України та узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.

З урахуванням викладеного вважаю, що Велика Палата Верховного Суду мала б дійти висновку, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає перегляду як в апеляційному, так і в касаційному порядку. З огляду на зазначене касаційне провадження у справі за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені відкрито помилково, тому його слід було б закрити.

 

Суддя

В. В. Пророк

 

* * *

ОКРЕМА ДУМКА

Суддів Великої Палати Верховного Суду Лященко Н. П., Британчука В. В., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 14 січня 2014 року в розмірі 1501500,0 грн. проценти в сумі 168759,95 грн. 3 % річних в сумі 6864,08 грн. а всього на загальну суму 2512254,0 грн.

Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 20 січня 2014 року в розмірі 190000,0 грн. проценти в сумі 44017,64 грн. 3 % річних в сумі 961,72 грн. суму боргу з урахуванням інфляції - 2106,16 грн. пеню в сумі 117008,82 грн. а всього на загальну суму 353094,34 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року ухвалено додаткове рішення. З ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 13500, грн.

У червні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року заяву

ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено в силі.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що обставини, наведені заявником, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ПАТ АБ "Укргазбанк", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ АБ "Укргазбанк про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що після ухвалення оскаржуваного рішення, з листа Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 07 червня 2018 року відповідачу стало відомо про неможливість призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями об'єктів дослідження, а також про відсутність експертних установ в Україні, які можуть проводити такі експертизи, зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику на день винесення Апеляційним судом м. Києва рішення від 14 грудня 2016 року, про перегляд якого подано заяву. Тому заявник вважає зазначені обставини істотними для справи, такими, що спростовують ухвалене у справі 14 грудня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва та мають ознаки нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України. З урахуванням зазначеного, ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає висновки апеляційного суду, що наведені банком обставини не є нововиявленими та були предметом розгляду апеляційного суду, помилковими.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

14 листопада 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки ОСОБА_1, поданий її представником ОСОБА_2. Позивачка проти задоволення касаційної скарги заперечила, зазначила, що ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права та є правомірною, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п'ятою статті 403 ЦПК України.

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що у суді касаційної інстанції перебували на розгляді справи, предметом оскарження у яких були ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд під час розгляду таких справ за правилами різних юрисдикцій дійшов різних правових висновків щодо права на оскарження таких ухвал у касаційному порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року залишено без змін.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є судовим рішенням, ухваленим за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та, відповідно до вимог частини сьомої статті 429 ЦПК України, може бути переглянута на загальних підставах у суді касаційної інстанції.

Керуючись зазначеним висновком Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті.

Оскільки ми не погоджуємося з висновками Великої Палати Верховного Суду, на підставі частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладаємо окрему думку.

Главою 3 розділу V ЦПК України визначено підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Однією з особливостей такого перегляду є те, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили (частина перша статті 423 ЦПК України).

Здійснюючи такий перегляд суд має встановити чи є обставини, на які посилається учасник справи, нововиявленими та чи впливають вони на правильність висновків суду, зроблених при первинному розгляді справи.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, суд керується загальними положеннями про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення, про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частини перша та друга статті 425 ЦПК України).

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (частина третя статті 429 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 429 ЦПК України визначено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення такої заяви та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;

3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Аналогічні норми містяться також у частинах третій та четвертій статті 325 ГПК України.

Відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Норми такого ж змісту наведені у частині сьомій статті 325 ЦПК України.

Загальні підстави апеляційного оскарження судових рішень визначені главою 1 розділу V ЦПК України, а касаційного - главою 2 цього ж розділу.

В ГПК України главами 1, 2 розділу IV.

Таким чином, право на оскарження судових рішень за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами визначено: в апеляційному порядку статтями 352, 353 ЦПК України, а в касаційному порядку статтею 389 ЦПК України.

Частина перша статті 353 ЦПК України містить перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено перелік ухвал апеляційного суду, які підлягають перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до положень зазначених статей як окремий процесуальний документ в апеляційному та касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у зазначених переліках відсутня.

Статті 254, 255, 287 ГПК України містять аналогічні норми.

Отже, ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ні апеляційному, ні касаційному оскарженню не підлягає, оскільки право на оскарження законом не передбачено.

Не можемо погодитися з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у пункті 5.11 постанови (з урахуванням пунктів 5.9, 5.10), що статтями 353 та 389 ЦПК України не визначено порядок оскарження будь-яких ухвал, які приймаються за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, як про відмову у задоволенні такої заяви, так і про її задоволення. Зокрема, у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, як і в переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, відсутня ухвала про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду.

Такий висновок є помилковим.

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами приймається новий процесуальний документ у формі рішення, ухвали чи постанови, яким одночасно задовольняють заяву та вирішують питання по суті. Порядок оскарження зазначених процесуальних документів визначено вищенаведеними статтями 352, 353 та 389 ЦПК України і ухвал в тому числі.

Наприклад, у разі задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами суд ухвалою одночасно задовольняє таку заяву, скасовує судовий наказ та відмовляє у його видачі. Ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню в апеляційному порядку на підставі статті 353 ЦПК України, однак не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплюють частина третя статті 2 ЦПК України та частина друга статті 2 ГПК України, які встановлюють, що одними з основних засад (принципів) як цивільного так і господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Таким чином, основний та процесуальні закони закріпили обов'язковість апеляційного перегляду справи та підкреслили винятковість касаційного оскарження.

Разом з тим, першими статтями ЦПК України та ГПК України, визначено, що саме ці процесуальні закони встановлюють порядок здійснення судочинства у цивільних та господарських судах відповідно.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"). Однак застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (справа "Ashingdane v. the United Kingdom" ("Ашинґдейн проти Сполученого Королівства"), § 57; справа "Fayed v. the United Kingdom" ("Файєд проти Сполученого Королівства"), § 65; справа "Markovic and Others v. Italy" ("Марковіч та інші проти Італії") [ВП], § 99).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, рішення у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" від 2 березня 1987 року, серія A N 115, p. 22, § 56, і рішення у справі "Helmers v. Sweden" від 29 жовтня 1991 року, серія A N 212-A, p. 15, § 31).

У порядку перегляду за нововиявленими обставинами переглядаються судові рішення, які набрали законної сили та які за наявності волевиявлення учасників справи, чи осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, вже були переглянуті в апеляційному та у визначених законом випадках касаційному порядку. Тобто при первинному розгляді спору зазначеним особам було забезпечено право апеляційного та у визначених законом випадках касаційного оскарження.

З огляду на зазначене, на нашу думку, законодавче обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передбачуваним та виправданим, оскільки недоцільно здійснювати неодноразову перевірку фактичних даних на предмет їх відповідності ознакам нововиявлених. Окрім того, касаційний суд не повноважний здійснювати повторну оцінку фактичних даних, на які посилається заявник, як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої та/або апеляційної інстанції, перевірені та оцінені ними.

Також таке обмеження узгоджується з принципом юридичної визначеності, що базується на положенні римського права res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.

Отже, обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає Конституції України, ЦПК України та узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.

З урахуванням викладеного вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду мала б дійти висновку, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає перегляду як в апеляційному, так і в касаційному порядку. З огляду на зазначене касаційне провадження у справі за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені відкрито помилково, тому його слід було б закрити.

 

Судді:

Н. П. Лященко

 

В. В. Британчук

 

О. Б. Прокопенко

 

О. М. Ситнік

 

О. С. Ткачук




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали