ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07.10.2010 р.

N К-21971/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Сіроша М. В., Гончар Л. Я., Гордійчук М. П., Конюшко К. В., Харченко В. В., розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Шостого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення сум витрат на витрату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановила:

У січні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулося в суд з позовом до Шостого воєнізованого гірничорятувального загону, в якому просило стягнути суму витрат на витрату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Шостий воєнізований гірничорятувальний загін є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особливий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Розділ 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року за N 21-1, що затверджує порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачає розмір внесків для платників, зазначених у п. п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин).

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 1 серпня 2009 року по 31 листопад 2009 року за відповідачем, рахується заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком N 1 по працівниках підприємства в сумі 471702,05 грн.

Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Ті обставини, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону є об'єктом оподаткування - збором на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не відносить зазначені витрати до загальнообов'язкових платежів.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 16 розділу XV прикінцевих положень, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, в розмірі 50 відсотків по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 відсотків - у 1992 році, 70 відсотків - у 1993 році, 80 відсотків - у 1994 році, 90 відсотків - у 1995 році, 100 відсотків - з 1996 року було включено відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року за N 1461-III.

На момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.

Тому відповідно до пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 КАС України, ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області -відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 235, 237 КАС України.

 

Суддя

М. В. Сірош

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали