ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23.06.2011 р.

N К-42153/10


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Харченка В. В., Гончар Л. Я., Конюшка К. В., Бим М. Є., Сіроша М. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області про стягнення сум витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, встановила:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області задоволено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, статтями 8, 10, 81 Закону України від 05.11.91 N 1788 "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

В силу ст. 21 Закону України від 23.09.99 N 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України від 22.02.2001 N 2272 "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

А згідно з ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи наведені норми законів, суд враховує, що п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 N 5-4/4 (далі - Порядок), та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за N 376/7697 встановлено:

органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, який подається відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (п. 6 Порядку).

Згідно п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не врегульовує спірних правовідносин затвердженим механізмом відшкодування на централізованому рівні, оскільки встановлене ним правило має застосовуватися за відсутності спору. В даному ж випадку спір виник щодо заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій по інвалідності, в зв'язку з трудовим каліцтвом, які в Акт звірки включені не були.

З огляду на наведене, твердження представника відповідача про відсутність у Фонду обов'язку з відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності вищеназваним особам, які отримали трудове каліцтво або профзахворювання на підприємствах, розташованих на час існування колишнього СРСР, але на території України (колишньої УРСР) суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому відповідно до п. 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання потерпілим особам, право, яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Крім того, згідно Багатосторонньої угоди (СНД) "Угода держав СНД про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення" від 13.03.92 (далі Угода) - пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (ст. 3 Угоди).

Доводи відповідача стосовно того, що до даних правовідносин слід застосовувати Угоду між державами - учасницями СНД про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, підписаною 09.09.94 усіма державами - учасницями СНД, як підставу для відмови в позові, - суд вважає помилковим, оскільки норми вказаної Угоди регулюють правовідносини безпосередньо між працівниками, каліцтво або професійне захворювання яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та роботодавцями, відповідальними за завдання шкоди, і не розповсюджуються на пенсійні відносини, що відповідає і вимогам цивільного законодавства.

Щодо адресної допомоги суд враховує, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 N 265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова N 265), "...коли щомісячний розмір пенсійних виплат... не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 01.04.2008 і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність". При цьому п. 4 вищезгаданої Постанови N 265, передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Тобто в даному випадку суд керується ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України здійснюється призначення та виплата таких пенсій: за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), у зв'язку з втратою годувальника.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 N 198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам у розмірі 7,50 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,20 гривні, а із жовтня - до 28,40 гривні. При цьому виплата підвищення, передбаченого п. 1 цієї постанови, проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.

В зв'язку з цим суд визнає вимоги позивача правомірними, так як виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги одержувачам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку з втратою годувальника від цих причин - також повинні відшкодовуватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України. А оскільки вищезгаданим Порядком не врегульовані спірні відносини, які виникли у даному випадку, бо встановлене цим Порядком правило підписання актів звірки розрахунків розраховано саме на відсутність спору, тому кошти, витрачені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності, державної адресної допомоги та підвищення до пенсії зазначеним особам, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасованими чи зміненими з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали