ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Сеніна Ю. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриців М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Скотаря А. М., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., Таран Т. С., Шицького І. Б., Терлецького О. О., Школярова В. Ф., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, встановив:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за договором позики від 24 квітня 2009 року відповідач отримав від неї 1145000 доларів США, зобов'язався повернути борг до 30 серпня 2009 року, проте свої зобов'язання він не виконав.

Позивачка просила стягнути з відповідача 1145000 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення з урахування індексу інфляції, а також три проценти річних за час прострочення виконання зобов'язання.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9054889 грн. боргу та три проценти річних у розмірі 276856 грн. 33 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року зазначені судові рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України 19 серпня 2011 року заяві ОСОБА_1, в інтересах якої за довіреністю діє ОСОБА_3, просить скасувати рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року і залишити в силі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 203, 204, 215, 218, 1051 ЦК України.

У заяві, як на підставу перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_1 посилається на ухвали Верховного Суду України від 20 грудня 2006 року, від 28 лютого 2007 року, від 15 липня 2009 року та постанову Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2011 року справу допущено до провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Верховний Суд України визнає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Зміст доданих до заяви ОСОБА_1 ухвал Верховного Суду України від 20 грудня 2006 року, 28 лютого 2007 року, 15 липня 2009 року та постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2006 року, їх порівняння з судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

Ю. Л. Сенін

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали