ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.10.2011 р.

Справа N 12/116-2062


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянув касаційну скаргу Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль (далі - відділення АМК), на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.01.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 зі справи N 12/116-2062 за позовом відділення АМК до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області (далі - ФОП ОСОБА_1), про стягнення 15560 грн. Судове засідання проведено за участю представників сторін: відділення АМК - Петрачковича С. С., ФОП ОСОБА_1 - не з'яв., за результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

Відділення АМК звернулося до господарського суду Тернопольської області з позовом про стягнення 8000 грн. штрафу на виконання рішення адміністративної колегії відділення АМК від 06.09.2010 N 52 у справі N 453-I та 7560 грн. пені за прострочення виконання цього рішення.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2011 (суддя - Френдій Н. А.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 (колегія суддів у складі: суддя - Процик Т. С. головуючий, судді: Дубник О. П., Скрипчук О. С.), провадження у справі припинено на підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з припиненням названого суб'єкта господарювання.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі скасувати, посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Пунктами 1, 6 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення господарським судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Отже, спір з даної справи підвідомчий господарським судам.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Зі змісту оскаржуваних судових актів вбачається, що запис до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 внесено 14.01.2011, тобто станом на 28.12.2010 (момент звернення відділення АМК до господарського суду з даним позовом) ОСОБА_1 ще мав статус підприємця.

Відповідно до частини другої статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Отже, з огляду на наведений у статті 80 ГПК України виключний перелік підстав для припинення провадження у справі та з урахуванням передбаченого статтею 25 ГПК України права суду здійснити заміну сторони її правонаступником, місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний господарський суд, не мав права припиняти провадження в даній справі, а відтак оскаржувані судові акти підлягають скасуванню, а справа передачі на розгляд господарського суду Тернопільської області.

Керуючись статтями 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.01.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 зі справи N 12/116-2062 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Тернопільської області.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали