ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.08.2011 р.

Справа N 15/694-10


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді - Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вектор ЛТД", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області (далі - Товариство) на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.02.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 зі справи N 15/694-10 за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький (далі - територіальне відділення АМК) до Товариства про стягнення 18000 грн. Судове засідання проведено (за участю представників сторін: позивача - Степанової Т. Ю., відповідача - не з'яв.), за результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

Позов (з урахуванням подальшого збільшення розміру позовних вимог) було подано про стягнення 9000 грн. штрафу згідно з рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 18.12.2009 N 103-рш (далі - Рішення N 103-рш) та 9000 грн. пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.02.2011 (суддя - Муха М. Є.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 (колегія суддів у складі: Юрчук М. І. - головуючий, судді Дужич С. П. і Іоннікова І. А.), позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь територіального відділення АМК для зарахування в доход державного бюджету України 9000 грн. штрафу та 9000 грн. пені, а також суми судових витрат зі справи. У прийнятті зазначених рішення і постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходили із законності та обґрунтованості позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу з посиланням на приписи Конституції України, Законів України "Про судоустрій України", "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", ГПК України мотивовано порушенням місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді даної справи норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відсутність підстав для її задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням N 103-рш: дії Товариства визнано антиконкурентними узгодженими діями, які полягають у спотворенні результатів торгів, а саме проведеної 18.05.2007 державним підприємством "Путильське лісове господарство" процедури відкритих торгів щодо закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (виконання робіт з будівництва лісової дороги) у вигляді порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; на Товариство накладено штраф у сумі 9000 грн.;

- рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.07.2010 у справі N 6/1039-10 за позовом Товариства до територіального відділення АМК про визнання частково недійсним Рішення N 103-рш у позові відмовлено; постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 це судове рішення залишено без змін;

- Рішення N 103-рш отримано Товариством 30.12.2009; у встановлений законом строк штраф Товариством сплачено не було, в зв'язку з чим відповідно до частини п'ятої статті 56 названого Закону йому нараховано до сплати пеню за період з 02.03.2010 по 03.06.2010; сума пені склала 12690 грн., а з урахуванням припису зазначеної норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" - 9000 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" названий Комітет, його територіальні відділення у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подають до суду, зокрема, позови про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно з приписами статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України;

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

З урахуванням наведених законодавчих приписів та з огляду на встановленні фактичні обставини справи, з'ясувавши, зокрема, що Рішення N 103-рш на час судового розгляду даної справи було чинним та обов'язковим до виконання, попередні судові інстанції дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника на підвідомчість даної справи адміністративному суду до уваги не береться. Як зазначено в пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 N 04-5/247, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також приписи статті 32 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих Законів України. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Так само не можна погодитися з доводами скаржника щодо зупинення нарахування пені у зв'язку з його зверненням до адміністративного суду з позовом про визнання недійсним Рішення N 103-рш. Абзацами третім і четвертим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу саме господарським, а не іншим судом.

Оскаржувані судові рішення прийнято на підставі обставин, з'ясовних з достатньою повнотою, і з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.02.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 зі справи N 15/694-10 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вектор ЛТД" - без задоволення.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали