ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.07.2015 р.

Справа N 910/23126/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кочерової Н. О. (доповідач), суддів: Дунаєвської Н. Г., Мележик Н. І., розглянувши касаційну скаргу компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі N 910/23126/14 господарського суду міста Києва за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" С. Н. А. до товариства з обмеженою відповідальністю "Малтікс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанія Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD), про стягнення 12568832,10 грн., за участю представників сторін: від позивача: С. Ю. А., дов. [...], від відповідача: не з'явилися, від третьої особи: Я. Я. В., дов. [...], встановив:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" С. Н. А. звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Малтікс" про стягнення заборгованості за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 у сумі 12568832,10 грн. з яких: 11442000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 578683,05 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих процентах та 548149,05 грн. - пеня за простроченим кредитом та відсотками за період з 02.07.2014 по 12.10.2014.

В обґрунтування вимог позивач послався на порушення відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за укладеним між ним та відповідачем кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2015 (суддя Якименко М. М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Малтікс" на користь ПАТ "Банк Форум" 11442000,00 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 578683,05 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 548149,05 грн. пені та на користь державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування у передбачені договором строки, що, за висновком суду, є неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань та є підставою для стягнення з нього пені за умовами кредитного договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 (склад колегії суддів: Самсін Р. І., - головуючий, Гончаров С. А., Шаптала Є. Ю.) апеляційну скаргу ТОВ "Малтікс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 - без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що зобов'язання за кредитним договором з повернення кредитних коштів та сплати проценти за їх користування не були виконані ні відповідачем, як позичальником, ні третьою особою, як поручителем відповідача. За висновком суду, належних доказів сплати (перерахування) поручителем коштів в рахунок повернення кредиту, сплати відсотків та пені на вимогу банку, матеріали справи не містять, а наявність на рахунку поручителя грошових коштів, як були йому повернуті банком згідно з рішенням N 1/2014 від 24.04.2014, не свідчить про виконання поручителем договору поруки та погашення боргу позичальника за кредитним договором. Суд також дійшов висновку про те, що, договірне списання грошових коштів з поточного рахунку поручителя в рахунок погашення заборгованості позичальника, передбачене договором поруки, є правом банку, а не обов'язком, яке банк не міг реалізувати ні під час тимчасової адміністрації з огляду на встановлену законом заборону здійснювати списання грошових коштів кредиторів банк під час тимчасової адміністрації, ні під час процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум", під час якої задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку черговості, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI).

В касаційній скарзі компанія Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD) просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 04.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Малтікс" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір N 2-0070/13/11-KL (далі по тексту - кредитний договір), на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 11442000,00 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами N 96260 від 05.12.2013 на суму 11332115,00 грн. N 96261 від 05.12.2013 на суму 97885,00 грн. та N 426115 від 20.12.2013 на суму 12115,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався вчасно погашати заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти в розмірі 12 % річних та комісії, в строки (терміни) та на умовах визначених цим договором.

В пункті 3.1 кредитного договору сторони погодили, що розмір процентів, які нараховуються за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків, тощо, у випадках, передбачених п. 3.4 цього договору, а в п. 3.4 кредитного договору сторони домовились збільшити розмір процентної ставки на 2 % річних у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п. п. 5.2.3, 5.2.7, 5.2.8 цього договору.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 кінцевим терміном, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, є 03.12.2014.

Пунктом 7.2.1 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 робочих днів від дати направлення кредитором відповідного письмового повідомлення при настанні випадку порушення зобов'язання. Випадком порушення зобов'язання згідно з п. 7.1.1 кредитного договору вважається подія, за якої позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за цим договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості за кредитом у відповідності до п. 2.3 цього договору, або у зв'язку з настанням кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4 договору), не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або порушив свої зобов'язання за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кредитором.

28.07.2014 банк звернувся до позичальника з вимогою N 4658/3.1 від 25.07.2014, в якій зазначив про наявність у позичальника станом на 24.07.2014 простроченої заборгованості по сплаті процентів в сумі 116614,35 грн. за кредитним договором та, посилаючись на умови п. п. 7.1.1, 7.2.1 кредитного договору, вимагав протягом семи робочих днів від дати відправлення вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Однак, позичальник вимогу банку не задовольнив, заборгованість за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 11442000 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 578683,05 грн. пені за простроченим кредитом в розмірі 525078,08 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 23070,97 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, останній свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконував, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що банк набув права вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки таке право позивача передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п. п. 7.1.1, 7.2.1).

При цьому, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позичальник (відповідач) вимогу банку про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань зі своєчасної сплати процентів за користування кредитом, викладену в листі N 4658/3.1 від 25.07.2014, не задовольнив, заборгованість за кредитним договором не погасив; відповідні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користуванням у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 12020683,05 грн. з яких: 11442000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 578683,05 грн. - сума простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами, докази сплати якої відповідачем відсутні в матеріалах справи.

Крім того, судами також встановлено, що 30.12.2013 в забезпечення виконання зобов'язань позичальника (відповідача) за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 між ПАТ "Банк Форум", як кредитором, та компанією Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD), як поручителем (третя особа), укладено договір поруки, за яким поручитель поручився перед банком за належне та своєчасне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Малтікс" у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1.10 договору поруки).

В абз. 3 п. 1.1.11 та п. 2.1 договору поруки сторони дійшли згоди про те, що поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за порушення зобов'язань за кредитним договором в межах суми коштів наявних на його рахунках (поточних, вкладних) в ПАТ "Банк Форум".

У зв'язку з цим судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.01.2013 між ПАТ "Банк Форум" та компанією Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSULTING LTD) було укладено договір банківського рахунку N 21119/233109, відповідно до умов якого банк відкрив компанії поточний рахунок N 26002400233109 для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

Відповідно до п. 3.1.4 договору поруки поручитель зобов'язався протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги кредитора щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань (відповідної частини) виконати відповідне зобов'язання (його частину) за боржників та/або будь-якого з боржників шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) в сумі та за реквізитами, вказаними у вимозі кредитора.

Керуючись наведеним пунктом, банк (позивач) звернувся до поручителя з вимогою N 5384/3.1 від 08.08.2014, в якій вимагав протягом 3-х робочих днів виконати забезпечені порукою зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Малтікс" за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 щодо сплати заборгованості з повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, належних доказів сплати (перерахування) поручителем (третя особа у справі) коштів на вказані у вимозі рахунки відповідно до умов договору поруки матеріали справи не містять.

Колегія суддів не бере до уваги посилання третьої особи (поручителя) на наявність на його рахунку в ПАТ "Бак Форум" коштів в сумі 800381080,00 грн. зарахованих 28.04.2014 згідно з рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Форум" N 1/2014 від 24.04.2014, які, за твердженням третьої особи, банк відповідно до умов договору поруки (п. п. 1.3, 3.4.1) мав право списати в порядку договірного списання в рахунок погашення заборгованості позичальника (відповідача) за кредитним договором N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013, з огляду на наступне.

14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення N 14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" відповідно до якого на підставі постанови Правління НБУ N 135 від 13.03.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних" розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію на період з 14.03.2014 до 13.06.2014.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків регулюються цим Законом (Закон N 4452-VI), іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації встановлено статтею 36 вказаного Закону (Закон N 4452-VI), згідно з ч. 5 (Закон N 4452-VI) якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом (Закон N 4452-VI).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) уповноважена особа Фонду діє від імен Фонду і має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Таким чином, ПАТ "Банк Форум" не мав можливості реалізувати передбачене договором поруки право на списання грошових коштів поручителя в рахунок погашення заборгованості позичальника під час тимчасової адміністрації з огляду на встановлене законом обмеження на виконання банком зазначеної операції у період запровадження у банку тимчасової адміністрації.

Крім того, постановою Національного банку України N 355 від 13.06.2014 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Форум" та розпочато ліквідацію останнього. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N 49 від 16.06.2014 розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум" і призначено уповноваженою особою на ліквідацію банку С. Н. А. строком на один рік з 16.06.2014 до 16.06.2015 включно.

Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI).

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (Закон N 4452-VI) (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI)).

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону (Закон N 4452-VI). Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури (ч. ч. 1 (Закон N 4452-VI), 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI)).

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, направлення банком вимоги поручителю N 5384/3.1 від 08.08.2014 мало місце на час, коли постановою Правління НБУ N 355 від 13.06.2014 було відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум" та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення N 49 від 16.06.2014 про початок здійснення процедури ліквідації позивача. У зв'язку з наведеним суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не мав можливості здійснити операції з договірного списання грошових коштів поручителя в рахунок погашення заборгованості з кредитного договору N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013, оскільки задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку з встановленою даним Законом черговістю погашення вимог кредиторів, а індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово, (в т. ч. шляхом договірного списання коштів з їх рахунків кредиторів банку для погашення заборгованості перед банком) є неможливим.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД в касаційній скарзі на пункт 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), який був включений до ч. 6 вказаної статті (Закон N 4452-VI) згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" N 1586-VII від 04.07.2014 (Закон N 1586-VII), що набрав чинності 11.07.2014, оскільки на момент набрання чинності вказаним Законом N 1586-VII вже була розпочата процедура ліквідації ПАТ "Банк Форум" (з 16.06.2014), а застосування п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) можливе виключно на стадії тимчасової адміністрації.

Крім того, безпідставними є і посилання скаржника на припинення грошових зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі згідно зі ст. 609 ЦК України, оскільки припинення зобов'язання поєднанням боржника та кредитора в одній особі можливо лише якщо таке поєднання відбувається у зв'язку з поєднанням двох сторін в одній особі та в межах одного і того ж зобов'язання, а не за зобов'язаннями, які випливають з різних договорів (кредитного договору та договору банківського рахунку та/або вкладу).

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 1049 ЦК України та ст. ст. 553, 541, 543, 554, 559 ЦК України, умовами кредитного договору, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача заборгованість за кредитом та по процентах за користування кредитом.

Крім того, встановивши факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом згідно кредитного договору N 0103/07/07-KLI від 02.07.2007, а також факт невиконання третьою особою договору поруки від 30.12.2013, врахувавши положення ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230, ч. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України, п. 8.2 кредитного договору N 2-0070/13/11-KL від 04.12.2013 та перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та правильно задовольнили вимоги в цій частині.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД (YERNAMIO CONSALTING LTD) залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі N 910/23126/14 - без змін.

 

Головуючий

Н. Кочерова

Судді:

Н. Дунаєвська

 

Н. Мележик




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали