ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.04.2014 р.

Справа N 916/1383/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Бакуліної С. В. (доповідач), суддів: Фролової Г. М., Ходаківської І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" на постанову від 25.02.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі N 916/1383/13 господарського суду Одеської області за позовом Приватного підприємства "ВС-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" про стягнення за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" до Приватного підприємства "ВС-Сервіс" про стягнення, в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача - не з'явились, від відповідача - не з'явились, встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області (головуючий суддя Меденцев П. А., судді Степанова Л. В., Гут С. Ф.) від 18.11.2013 у справі N 916/1383/13 первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Трексім" на користь ПП "ВС-Сервіс" 53781,19 грн. основної заборгованості, 4929,20 грн. пені, 1508,59 грн. 3 % річних, 1720,50 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Журавльов О. О., судді - Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) від 25.02.2014 рішення господарського суду Одеської області від 18.11.2013 у справі N 916/1383/13 скасовано; резолютивну частину вказаного рішення викладено наступним чином: "первісний позов Приватного підприємства "ВС-Сервіс" задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" на користь Приватного підприємства "ВС-Сервіс" 63002,85 грн. основної заборгованості, 5627,49 грн. пені, 1710,43 грн. 3 % річних та 1720,50 грн. судового збору; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" відмовлено у повному обсязі".

В касаційній скарзі відповідач за первісним позовом просить частково скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у частині задоволення позовних вимог ПП "ВС-Сервіс" і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "ВС-Сервіс" повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 9, ч. 3 ст. 207, ст. 256, ч. 1 ст. 258, ч. 4 ст. 267, ч. 3 ст. 925 ЦК України, ч. 2 ст. 4, ч. 6 ст. 193, ч. 1 ст. 223, ст. 315, ст. 316 ГК України, глави 32 ГК України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5 ст. 1, ч. 2 ст. 2, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відзиву на касаційну скаргу позивач за первісним позовом не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП "ВС-Сервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з остаточними позовними вимогами про стягнення з ТОВ "Трексім" 81070,86 грн. з яких: 63002,85 грн. основної заборгованості за договором на організацію перевезень автомобільним транспортом N 21/0610 від 21.07.2010, 5627,49 грн. пені, 1710,43 грн. трьох процентів річних.

30.09.2013 господарським судом Одеської області було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ТОВ "Трексім" до ПП "ВС-Сервіс", відповідно до якої, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.10.2013, ТОВ "Трексім" просить стягнути з ПП "ВС-Сервіс" 9957,98 грн. компенсації завданої матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

Судами встановлено таке.

21.07.2010 між ПП "ВС-Сервіс" (виконавець, позивач за первісним позовом, позивач) та ТОВ "Трексім" (замовник, відповідач за первісним позовом, відповідач) було укладено договір на організацію перевезень автомобільним транспортом N 21/0610 (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати за оплату організацію перевезень вантажу в міжміському та міжнародному сполученні.

За п. п. 1.3, 1.4 договору підтвердженням прийняття вантажу до перевезення та його виконання є товарно-транспортна накладна. Товаротранспортний документ складається в порядку, встановленому міжнародними або українськими правилами, в залежності від виду перевезення. Підтвердженням виконання послуг виконавця є акт виконаних робіт, підписаний сторонами. Документами, які підтверджують фактичне здійснення перевезення, є ТТН та CMR, скріплені печаткою вантажоодержувача з відміткою про отримання вантажу.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що замовник сплачує рахунки виконавця протягом 5-ти банківських днів з дати його оформлення, пред'явлені по факту виконаних перевезень (підтверджених відмітками вантажоотримувача в ТТН).

Згідно з п. 4.3 договору за неоплату/прострочення оплати рахунків за виконане перевезення у встановлений в п. 3.7 договору строк з дати отримання рахунку замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення оплати, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 6.3 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2012, окрім того, п. 6.3 договору передбачено можливість пролонгації даного договору.

На виконання умов Договору ПП "ВС-Сервіс" були надані послуги по перевезенню на корись Valvitalia S. P. A. System Division, де експедитором є ТОВ "Трексім", наступних контейнерів: TCLU705171-2; MSCU456081-7; MSCU4526509; TRLU695524-7; MSCU453222-4 на загальну суму 46 112,70 грн. що підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 14-22, т. 1).

На виконання умов Договору Приватним підприємством "ВС-Сервіс" були надані послуги по перевезенню на корись вантажоодержувача ПАТ "Глорія Джинс", де експедитором є ТОВ "Трексім", наступних контейнерів: GATU4199559; TRLU3754660; TGHU4553871; CLHU4118293 на загальну суму 49099,87 грн. що підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 27-33, т. 1).

На виконання умов Договору Приватним підприємством "ВС-Сервіс" були надані послуги по перевезенню на корись Valvitalia S.P.A. System Division, де експедитором є ТОВ "Трексім", наступних контейнерів: MSCU4522170; MSCU4527315; TCLU7028116; MSCU4539281 на загальну суму 36890,16 грн. що підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 38 - 44, т. 1).

Загальна сума за виконані послуги за договором склала 132102,73 грн.

Виконання робіт на користь ТОВ "Трексім" на суму 132102,73 грн. підтверджується актами надання автотранспортних та експедиційних послуг за договором, які за оцінкою судів складені відповідно до вимог чинного законодавства, є належними та допустимими доказами існування у відповідача перед позивачем зобов'язання за договором у зазначеній в цих актах сумі, оскільки підписані в присутності представника позивача з боку відповідача повноважною особою та скріплені печаткою останнього (а. с. 26, 37, 48, т. 1).

ПП "ВС-Сервіс" виставлено ТОВ "Трексім" рахунки: N 188 від 31.07.2012, N 195 від 31.07.2012 та N 189 від 31.07.2012 на загальну суму 132102,73 грн.

ТОВ "Трексім" було частково оплачено відповідні послуги ПП "ВС-Сервіс" на суму 69099,88 грн. вказане також підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП "ВС-Сервіс" (а. с. 101 - 105, т. 1).

Вищенаведене стало підставою для звернення ПП "ВС-Сервіс" до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї пені та трьох процентів річних.

Під час виконання договору 23 липня 2012 трапилась ДТП за участі водія, який перевозив вантаж - безшовні сталеві труби у контейнері MSCU4526509.

Наведене, на думку ТОВ "Трексім", спричинило останньому матеріальну шкоду на суму 9957,98 грн та моральну шкоду на суму 100000 грн. що стало підставою для звернення ТОВ "Трексім" до господарського суду Одеської області з відповідною зустрічною позовною заявою.

Задовольняючи первісний позов повністю, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

За ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України від 01.07.2004 року N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор є суб'єктом господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування, а транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень.

Питання укладення договору транспортного експедирування визначено також в ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

В частині першій даної статті зазначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина 3 ст. 929 ЦК України).

Оскільки судами встановлено, що дані транспортних накладних засвідчують, що ПП "ВС-Сервіс" є перевізником, а ТОВ "Трексім" експедитором а не вантажовідправником, то у сторін спору не виникло правовідносин перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічне зазначено і в ст. 526 ЦК України.

Судами встановлено, що відповідно до вимог договору (п. 3.6) замовник сплачує рахунки виконавця протягом 5-ти банківських днів з дати його оформлення, пред'явлені по факту виконаних перевезень (підтверджених відмітками вантажоотримувача в ТТН), а тому протягом 5-ти банківських днів з 31.07.2012 у відповідача за первісним позовом виникли зобов'язання по оплаті відповідних рахунків.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем у спірній сумі, апеляційним судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 63002,49 грн. як доведені належними і допустимими доказами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, що встановлено судами на підставі оцінки наявних у справі доказів.

В позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, штрафні санкції у вигляді пені та три проценти річних.

Апеляційним господарським судом прийнято до уваги розрахунок пені ПП "ВС-Сервіс" як обґрунтований та такий, що здійснений згідно з умовами укладеного між сторонами договору (п. 4.3) та вимогами діючого законодавства, а тому правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині щодо стягнення 5627,49 грн.

Касаційна інстанція також вважає правильним задоволення судом апеляційної інстанції вимог про стягнення трьох процентів річних.

Можливість стягнення з відповідача трьох процентів річних надана позивачеві відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 зазначеної ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таке право кредитора є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Апеляційним господарським судом прийнято до уваги розрахунок трьох відсотків річних як обґрунтований та такий, що здійснено згідно з вимогами діючого законодавства, а тому правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині щодо стягнення з ТОВ "Трексім" на користь позивача 1710,43 грн.

Позовна давність - це встановлений законом строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У цивільному праві застосовують два види позовної давності: а) загальна; б) спеціальна.

Загальна позовна давність поширюються на всі цивільні правовідносини і встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 925 ЦК України встановлено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк (ч. 5 ст. 315 ГК України).

Оскільки у транспортних накладних, які є письмовою формою договору перевезення вантажу, статус відповідача визначено в якості експедитора, то на ці правовідносини не поширюється спеціальна позовна давність тривалістю у шість місяців, встановлена приписами ч. 5 ст. 315 ГК України.

За таких обставин, касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що позивачем не було пропущено строків позовної давності при зверненні до суду.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову ухвалені у справі судові акти не оскаржено.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1118, п. 1 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трексім" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі N 916/1383/13 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

С. Бакуліна

Судді:

Г. Фролова

 

І. Ходаківська




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали