ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.09.2011 р.

 N 26/22/10-22/129/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Капацин Н. В. (доповідач у справі), суддів - Грека Б. М., Кривди Д. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011 у справі N 26/22/10-22/129/10 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" про стягнення суми, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" про визнання договору від 25.05.2009 недійсним (за участю представників від: позивача - ОСОБА_1 (довір. від 19.09.2011 р.), відповідача - ОСОБА_2 (довір. від 19.09.2011 р.)), встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 р. у справі N 26/22/10-22/129/10 позов ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" (Відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (Позивач) 428648,09 грн. основного боргу, 8179,09 грн. - 3 % річних, 20159,80 грн. - втрат від інфляції грошових коштів та судові витрати, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011 р. у даній справі скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 р. у справі N 26/22/10-22/129/10 в частині задоволення первісного позову. Відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" Запорізька область про стягнення 456986,98 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 428931,97 грн., суми інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 20159,80 грн., суми 3 % у розмірі 8179,09 грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Стягнуто з ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ріст" державне мито за подання апеляційної скарги в частині первісного позову в сумі 2284, 93 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011 р. у справі N 26/22/10-22/129/10, залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 р. у даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 42, 43, 47, 32, 33, 34, 36, 37, 43, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" вказує на те, що постанову прийнято судом апеляційної інстанції не тими суддями, що входили до складу колегії, що розглянула справу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору N 25/13 від 25.05.2009, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" (Покупець), Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію в асортименті, кількості і по ціні, вказаній у специфікації, а саме Компресор на рамі 1П20РМ1-1-02 в кількості 7 шт.

Відповідно до пункту 4.1 договору загальна вартість договору складає 428931,97 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що відвантаження здійснюється на умовах EXW - м. Мелітополь, згідно термінам Інкотермс-2000 протягом 60 днів після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (з правом дострокової поставки).

Пункт 5.1 Договору передбачав оплату обладнання в два етапи: 70 % договірної суми Відповідач мав перерахувати протягом 5 днів з моменту підписання договору, 30 % вартості договору - після письмового повідомлення Позивача про готовність продукції до відвантаження.

Пунктом 11.5 Договору закріплено термін його дії до 31.12.2009 р.

Відповідачем не здійснена попередня оплата за договором в повному обсязі.

Листом від 23.09.2009 р. Позивач повідомив про готовність обладнання до відвантаження, до цього листа додано рахунок-фактуру N СФ-001263 від 22.09.2009 р. на загальну суму 428931,97 грн., на що Відповідач листом від 22.10.2009 р. повідомив, що він не мав змоги здійснити попередню оплату за договором, Позивачем своєчасно не поставлено компресори і виконання зобов'язання за договором втратило інтерес для покупця.

Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" про стягнення заборгованості за договором поставки N 25/13 від 25.05.2009 р.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору N 25/13 від 25.05.2009 р. з огляду на те, що його укладено особою, яка не мала на це повноважень.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.02.2010 р. у справі N 26/22/10, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.06.2010 р. первісний позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ріст" на користь ВАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" 428931,97 грн. основного боргу, 20159,80 грн. індексу інфляції, 3 % річних на суму 8179,09 грн., на Відповідача покладено судові витрати, в тому числі стягнуто 5000 грн. витрат на послуги адвоката. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2010 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.06.2010 р. у справі N 26/22/10, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судами не досліджено питання, чи виконав договірні зобов'язання Позивач по виготовленню, передбаченої договором продукції. Наявність на складі Позивача компресорів на рамі 1П20РМ1-1-02 в кількості 7 шт. не підтверджує, що вони виготовлені за окремими проектними документами лише за замовленням Відповідача, що обладнання не являється серійним. Матеріали справи не містять доказів, що вказані компресори якимось чином ідентифіковані, мають окреме маркування. Крім того, судами не досліджено, чи приступив до виконання договірних зобов'язань Позивач в межах дії договору N 25/13 від 25.05.2009 р. Суди попередніх інстанцій не дали оцінки таким обставинам, що загальними засадами цивільного законодавства є, у тому числі, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідач не мав змоги оплатити обладнання та в межах терміну дії договору відмовився від договору, а за інформацією Позивача ТОВ "МагістральТрейд" зацікавлене в придбанні компресорів 1П20РМ1-1-02 в кількості 7 шт. Задовольняючи частково вимоги Позивача про відшкодування витрат за послуги адвоката, суди не встановили фактичні затрати Позивача на ці цілі, в матеріалах справи відсутні докази оплати адвокату суми винагороди.

Заявою від 18.01.2011 р. Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" уточнило позовні вимоги та просило стягнути з Відповідача 456986,98 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 428931,97 грн., суму інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 20159,80 грн., 3 % річних - 8179,09 грн.

При новому розгляді справи N 26/22/10-22/129/10 господарським судом Запорізької області відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України враховано вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, витребувано у Позивача та досліджено докази виготовлення продукції зазначеної у договорі від 25.05.2009 р. та прийнято рішення від 07.02.2011 р., яким первісні позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 428648,09 грн. основного боргу, 8179,09 грн. - 3 % річних, 20159,80 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи первісний позов вказав на його обґрунтованість та зазначив, що Позивачем виконано свої зобов'язання за договором щодо виготовлення товару, який був готовий до поставки Відповідачу після оплати за товар Відповідачем, Відповідач в порушення умов договору оплату за товар згідно договору не здійснив і виготовлений товар відповідно умов договору не прийняв.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 20.06.2011 р. скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено Позивачу в задоволенні первісного позову, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що позначення компресорів у замовленні N ЗК-0000199 від 03.08.2009 р. та у договорі N 25/13 від 25.05.2009 р. різняться, що не дає змогу ідентифікувати компресори, які є предметами договору, та компресори, що виготовлялись за вказаним замовленням.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи не підтверджується виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань за договором N 25/13 від 25.05.2009 р., внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 428648,09 грн. основного боргу.

Оскільки позовні вимоги щодо основного боргу не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення з Відповідача 8179,09 грн. - 3 % річних, 20159,80 грн. інфляційних втрат.

Апеляційним господарським судом встановлено процесуальне правонаступництво Позивача за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією суду першої інстанції та вважає правомірним задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма".

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами укладено договір N 25/13 від 25.05.2009, відповідно до якого Постачальник (Позивач) зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець (Відповідач) оплатити і прийняти продукцію.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

ТОВ "НВП "Ріст" в порушення умов договору оплату за товар згідно договору не здійснило і виготовлений товар відповідно умов договору не прийняло. В листі від 23.09.2009 р. Відповідач зазначає, що оскільки ТОВ "НВП "Ріст" не мало змоги здійснити передоплату, то з Постачальник зі свого боку не мав підстав для виконання договору. Крім того посилається на частину 3 статті 612 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Відповідач не повідомив Позивача про неможливість здійснення попередньої оплати.

Частиною 4 статті 538 даного Кодексу передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією стороною, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Пунктом 3.1 договору сторонами передбачено, що відвантаження здійснюється на умовах EXW - м. Мелітополь, згідно термінам Інкотермс-2000 протягом 60 днів після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (з правом дострокової поставки).

Умовами договору не встановлений строк виготовлення продукції. Пунктом 11.5 Договору закріплено термін його дії до 31.12.2009 р. Позивач повідомив Відповідача про готовність товару до відвантаження листом від 23.09.2009 р., який отримано Відповідачем 01.10.2009 р., тобто в межах дії договору.

Частиною 2 статті 689 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Договір N 25/13 від 25.05.2009 р., укладений між сторонами є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України, якщо покупець відмовився прийняти та оплати товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Позивача в частині стягнення суми 428648,09 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 8179,09 грн. - 3 % річних, 20159,80 грн. - втрат від інфляції грошових коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" про визнання договору від 25.05.2009 недійсним. Крім того, рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанції в цій частини сторонами не оскаржується.

ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" в касаційній скарзі вказує на те, що постанову прийнято судом апеляційної інстанції не тими суддями, що входили до складу колегії, що розглянула справу.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду N 04-08/5505/11 від 20.06.2011 р. змінено колегію суддів.

З огляду на викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" підлягає задоволенню. Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011 р. у даній справі підлягає скасуванню в частині відмовити ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" в задоволенні первісного позову. В іншій частині постанова апеляційного господарського суду залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011 у справі N 26/22/10-22/129/10 скасувати в частині відмовити ПАТ "Мелітопольський завод холодильного машинобудування "Рефма" в задоволенні первісного позову. В іншій частині постанову залишити без змін.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011 р. у справі N 26/22/10-22/129/10 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

Н. В. Капацин

Судді:

Б. М. Грек

 

Д. С. Кривда

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали