ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 листопада 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Колесника П. І., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Ексим-Транзит" - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фірми "Бодекс" (далі - Фірма) на постанову Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 29/46 за позовом Фірми до товариства з обмеженою відповідальністю "Ексим-Транзит" (далі - ТОВ "Ексим-Транзит"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "МАЗ-транс" (далі - ТОВ "МАЗ-транс"), про стягнення суми, встановив:

У квітні 2011 року Фірма звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України зазначеної постанови суду касаційної інстанції на підставі неоднакового застосування останнім положень статей 514 та 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України: від 21 жовтня 2009 року у справі N 27/333, від 17 березня 2010 року у справі N 28/322-09, від 12 жовтня 2010 року у справі N 27/336 та від 18 січня 2011 року у справі N 2-1/6288-2009.

Крім того, на підтвердження неоднакового застосування зазначених норм матеріального права заявником додано копію постанови Верховного Суду України від 9 серпня 2005 року у справі N 14/142.

Ухвалою від 30 серпня 2011 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу N 29/46 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року.

Допускаючи дану справу до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України цілком мотивовано відхилив посилання заявника на постанову суду касаційної інстанції від 17 березня 2010 року у справі N 28/322-09, якою було скасовано попередні судові рішення з направленням справи на новий розгляд, оскільки така постанова остаточно не вирішує спір у справі, а тому на неї не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Також для підтвердження вказаної підстави не можна посилатися на постанову Верховного Суду України від 9 серпня 2005 року, оскільки вона не містить доказів неоднакового застосування норм матеріального права.

Водночас Вищий господарський суд України, розглянувши доводи Фірми, дійшов висновку про наявність факту неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 514 та 516 ЦК України, про що, на думку суду касаційної інстанції, свідчать надані заявником копії постанов Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2009 року у справі N 27/333, від 12 жовтня 2010 року у справі N 27/336 та від 18 січня 2011 року у справі N 2-1/6288-2009.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд касаційної інстанції, перевіряючи рішення судів нижчих інстанцій у даній справі, на підставі встановлених обставин дійшов висновку про те, що позивач всупереч положенням зазначеної норми передав право грошової вимоги, якого на момент укладення договору про відступлення у первісного кредитора не існувало. У той же час Вищий господарський суд України у своїх постановах, ухвалених у справах NN 27/333, 27/336 та N 2-1/6288-2009, дійшов висновку про те, що суди нижчих інстанцій встановили факт передачі права вимоги в порядку статті 514 ЦК України, оскільки на момент такої передачі у цедента (первісний кредитор) виникло право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки пунктом 8.2 договору поставки передбачено обов'язок письмового повідомлення сторін у разі передачі прав та обов'язків за вказаним правочином третій стороні, суд касаційної інстанції у справі N 29/46 погодився з твердженням судів попередніх інстанцій про те, що договір про відступлення права вимоги було укладено позивачем з порушенням вимог статті 516 ЦК України. Водночас у постановах Вищого господарського суду України, на які заявник посилається як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції визнав договір переуступки права вимоги таким, що відповідає вимогам вказаної норми, оскільки судами нижчих інстанцій було встановлено факт належного повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про те, що у справі N 29/46 та у справах NN 27/333, 27/336 та N 2-1/6288-2009 Вищим господарським судом України було неоднаково застосовано положення статей 514 та 516 ЦК України.

Зважаючи на те, що неоднакове правозастосування положень матеріального права не підтвердилося, заява Фірми не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11126 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 11123, 11124 та 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви фірми "Бодекс" відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий

П. І. Колесник

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали