ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.04.2011 р.

Справа N 15/229/09-9/46/10


Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого Першикова Є. В., суддів: Данилової Т. Б., Ходаківської І. П. розглянула касаційну скаргу фірми "Норберт Шаллер Гез.м.б.Х." (далі - Фірма) на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011 у справі N 15/229/09-9/46/10 господарського суду Запорізької області за позовом Фірми до товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" (далі - Товариство) про стягнення 53948,22 євро та за зустрічним позовом Товариства до Фірми про стягнення 88550 євро та 539244,00 грн. В засіданні взяли участь представники: Фірми: ОСОБА_1 (за дов.); Товариства: не з'явились.

Ухвалою від 21.04.2011 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого Першикова Є. В., суддів: Данилової Т. Б., Полянського А. Г. касаційна скарга Фірми б/н від 21.03.2011 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2011. Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже, усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. На момент розгляду справи у судовому засіданні 28.04.2011 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 28.04.2011 представники сторін не з'явились. Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 28.04.2011 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи за участі представника Фірми.

У зв'язку з виходом судді Ходаківської І. П. з відпустки розпорядженням від 27.04.2011 секретаря судової палати для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2011 колегією суддів у складі: головуючого Першикова Є. В., суддів: Данилової Т. Б., Полянського А. Г., створено колегію суддів у складі: головуючий Першиков Є. В., судді: Данилова Т. Б., Ходаківська І. П., яка переглядає справу по суті.

Про вказані обставини присутнього представника Фірми повідомлено на початку судового засідання 28.04.2011. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено. Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.04.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 17.02.2010 господарського суду Запорізької області (суддя Горохов І. С.) первісний позов задоволено та з Товариства на користь Фірми стягнуто 47323,00 євро основного боргу, 6625,22 євро пені, 539,48 євро державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову Товариству відмовлено.

Постановою від 30.06.2010 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого Кагітіної Л. П., суддів: Хуторного В. М., Яценко О. М.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 17.02.2010 господарського суду Запорізької області - без змін.

Постановою від 23.09.2010 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства задоволено частково. Рішення від 17.02.2010 господарського суду Запорізької області та постанову від 30.06.2010 Запорізького апеляційного господарського суду скасовано. У задоволенні позовних вимог Фірми відмовлено. В частині позовних вимог Товариства справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи ухвалою від 28.01.2011 господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О. С.) провадження у справі припинено з посиланням на те, що спір не підлягає розгляду у господарських судах України. При винесенні такої ухвали місцевим судом зазначено про те, що в контракті, на підставі якого ставиться питання про стягнення коштів за зустрічним позовом, сторони досягли згоди, що позови покупця до продавця вирішуються в Міжнародному арбітражному суді при палаті продавця в м. Відень.

Постановою від 02.03.2011 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого Скакуна О. А., суддів: Колядко Т. М., Ломовцевої Н. В.) апеляційну скаргу Товариства задоволено. Ухвалу від 28.01.2011 господарського суду Запорізької області скасовано, а справу направлено до господарського суду Запорізької області. При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку про те, що оскільки в даному випадку йдеться саме про зустрічний позов, а ст. 60 Господарського процесуального кодексу України не визначає самостійної підсудності розгляду зустрічних позовів, то такий зустрічний позов повинен розглядатись спільно з первісним, тобто господарським судом.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Фірма звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 02.03.2011 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу від 28.01.2011 господарського суду Запорізької області залишити в силі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженої постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про міжнародні договори", ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ч. 2 ст. 15, ст. ст. 60, 80 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Фірми залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є зустрічні позовні вимоги Товариства (Запорізька область, м. Бердянськ) до Фірми (Австрія, Відень) про стягнення суми 88550 євро (що еквівалентно 1022752,05 грн. за курсом НБУ станом на 20.01.2010) та суми 539244,00 грн. збитків.

Місцевим та апеляційним судами враховано, що з матеріалів справи слідує, що позовні вимоги Товариства ґрунтуються на контракті N 244/2007, що був укладений між сторонами та предметом якого є купівля-продаж обладнання (устаткування) для переробки риби. При цьому судами враховано, що, як зазначено у позовній заяві, саме у зв'язку з невиконанням Фірмою умов контракту - непоставкою передбаченого контрактом устаткування, порушенням асортименту товару - Товариство і звернулося з позовом про стягнення вартості непридатного для експлуатації обладнання та збитків.

Судами зазначено, що 28.12.2010 до суду першої інстанції від Фірми надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. При цьому встановлено, що у вказаному клопотанні Фірма наголошувала, що сторони контракту досягли згоди про те, що позови покупця (Товариства) до продавця (Фірми) вирішуються в Міжнародному арбітражному суді при палаті Економіки Австрії в м. Відень у відповідності до його Регламенту (Віденські правила) одним арбітром, призначеним у відповідності до цих правил. Мовою, що буде використовуватися арбітражем, є німецька мова (п. 11.2 контракту N 244/2007).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом при винесенні ухвали про припинення провадження у справі було підставно взято до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на день звернення позивача з позовом до господарського суду) підвідомчість та підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими ст. ст. 12 - 17 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому враховується, що, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в п. 11.2 контракту N 244/2007 сторони визначили, що позови покупця до продавця вирішуються в Міжнародному арбітражному суді при палаті Економіки Австрії в м. Відень у відповідності до його Регламенту (Віденські правила) одним арбітром, призначеним у відповідності до цих правил. Мовою, що буде використовуватися арбітражем, є німецька мова.

За змістом п. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції було підставно припинено провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Фірмою в касаційній скарзі, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін, в той час як постанова апеляційного суду винесена з помилковим застосуванням чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу фірми "Норберт Шаллер Гез.м.б.Х." б/н від 21.03.2011 задовольнити.

Постанову від 02.03.2010 Донецького апеляційного господарського суду у справі N 15/229/09-9/46/10 господарського суду Запорізької області скасувати, а ухвалу від 28.01.2011 господарського суду Запорізької області у даній справі залишити в силі.

 

Головуючий

Є. Першиков

Судді:

Т. Данилова

 

І. Ходаківська





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали