ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом Судацького міського центру зайнятості (далі - Центр) до державного підприємства "Морське" (далі - Підприємство) про стягнення суми несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені, встановив:

У липні 2007 року Центр звернувся в господарський суд Автономної Республіки Крим з позовом до Підприємства про стягнення суми несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у сумі 583798 грн. 56 коп.

На обґрунтування позову Центр послався на те, що відмова Підприємства від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суперечить нормам Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон N 1533-III).

Суди встановили, що відповідач є юридичною особою та перебуває на обліку як платник фіксованого сільськогосподарського податку. Центр провів перевірку правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування Підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за результатами якої було складено акти від 15 березня 2007 року NN 16/1, 16/5. У цих актах зазначено про наявність заборгованості Підприємства за 2001 - 2004 роки по сплаті страхових внесків, штрафу та пені у розмірі 583798 грн. 56 коп.

Господарський суд Автономної Республіки Крим постановою від 27 вересня 2007 року позовні вимоги задовольнив.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2011 року (Ухвала N К-3101/08), рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що до моменту набуття законної сили Законом України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон N 1553-III), тобто до 1 січня 2001 року, на порядок стягнення платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які мали статус загальнообов'язкового збору, поширювалися норми, які регулюють відносини у сфері оподаткування. З 1 січня 2001 року страхові внески на випадок безробіття не входять в систему оподаткування і не можуть стягуватися в іншому порядку, ніж це передбачено Законом N 1553-III.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на порядок стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які виникли після 1 січня 2001 року, не поширюється дія нормативних актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Зазначені відносини регулюються спеціальним законодавством із загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився і Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення суду першої інстанції, послався на те, що згідно з абзацом четвертим статті 1 Закону України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 320-XIV) такий податок сплачується, зокрема, у рахунок збору на обов'язкове соціальне страхування. Зазначений абзац було виключено Законом України від 23 грудня 2004 року N 2287-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств" (далі - Закон N 2287-IV), який набрав чинності 1 січня 2005 року. Таким чином, суд касаційної інстанції погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що за період, який перевірявся (2001 - 2004 роки) фіксований сільськогосподарський податок сплачувався у рахунок страхових внесків за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи страхування на випадок безробіття

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Центр звернувся із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування касаційним судом статті 1 Закону N 320-XIV.

На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї і тієї ж норми матеріального права Центр посилався на рішення Вищого господарського суду України від 8 серпня 2002 року та 28 січня 2004 року, які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування норм матеріального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що у цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 1 Закону N 320-XIV, за якого суди по-різному вирішують питання щодо правомірності вимог органів Державного центру зайнятості населення про стягнення сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені з підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового правозастосування, Верховний Суд України виходить із такого.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР (набули чинності 19 лютого 1998 року).

Одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до статті 4 Основ є страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, врегульовані нормами Закону N 1533-III.

Відповідно до статті 1 Закону N 320-XIV фіксованим сільськогосподарським податком вважається податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Такий податок сплачується, зокрема, в рахунок збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Статтею 6 зазначеного Закону передбачено порядок зарахування фіксованого сільськогосподарського податку до бюджетів і державних цільових фондів, згідно з яким платники перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах за місцем розташування земельної ділянки, які, в свою чергу, наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 30 відсотків, на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки.

До 1 січня 2001 року порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) визначався Законом України від 26 червня 1997 року N 402/97-ВР "Про збір на загальнообов'язкове соціальне страхування" (далі - Закон N 402/97-ВР), тобто такий збір був складовою частиною збору на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Після прийняття Закону N 320-XIV дію Закону N 402/97-ВР було зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Після набрання чинності Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" втратили силу такі закони: Закон N 1533-III, Закон України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закон N 402/97-ВР та Закон України від 30 вересня 1998 року N 135-XIV "Про ставку збору на обов'язкове соціальне страхування". Разом з тим, збір на загальнообов'язкове соціальне страхування залишився без змін у переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), наведеному у статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", та був виключений із цього переліку лише на підставі Закону України від 16 січня 2003 року N 429-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування". При цьому зміни в Закон N 320-XIV у частині виключення збору на загальнообов'язкове соціальне страхування було внесено лише Законом України від 23 грудня 2004 року N 2287-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств", який набрав чинності 1 січня 2005 року.

Таким чином, можна дійти висновку, що збір на обов'язкове державне соціальне страхування у 2001 - 2004 роках існував на законодавчому рівні та сплачувався платниками у складі фіксованого сільськогосподарського податку.

Ураховуючи наведене, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про неправомірність позовних вимог Центру щодо стягнення з Підприємства заборгованості за 2001 - 2004 роки зі сплати страхових внесків, штрафу та пені у розмірі 583798 грн. 56 коп. ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви Судацького міського центру зайнятості відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали