ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22.06.2017 р.

N К/800/52864/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Шведа Е. Ю., суддів: Донця О. Є., Мороза В. Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі N 806/20/13-а про розстрочення виконання судового рішення за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський кар'єр" про стягнення заборгованості, встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Березівський кар'єр" (далі - ТДВ "Березівський кар'єр") 22 серпня 2014 року звернулось до суду першої інстанції із заявою про розстрочення на три роки виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року, якою задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області (далі - УПФУ) про стягнення з ТДВ "Березівський кар'єр" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2012 року в сумі 18739,52 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, заяву ТДВ "Березівський кар'єр" задоволено, розстрочено виконання рішення суду першої інстанції в частині сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 13997,70 грн. на 36 місяців з щомісячним погашенням боргу з жовтня 2014 року по серпень 2017 року включно по 388,83 грн. щомісяця, у вересні 2017 року - 388,65 грн.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів, прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТДВ "Березівський кар'єр" про розстрочення виконання рішення суду. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що законодавство України не передбачає можливості розстрочення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникла у відповідача до 01 січня 2011 року.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року задоволено позов УПФУ, стягнуто з ТДВ "Березівський кар'єр" на його користь 18739,52 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2012 року.

Стягнута судовим рішенням сума заборгованості відповідачем була частково погашена, її залишок станом на 22 серпня 2014 року становив 13997,70 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Житомирського РУЮ від 28 березня 2013 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання зазначеного рішення.

На підставі наявних матеріалів справи судами встановлено, що ТДВ "Березівський кар'єр" має заборгованість із заробітної плати 109700 грн. станом на 22 серпня 2014 року, а залишок коштів на рахунку складає 5157,51 грн. станом на той же день

Встановлено також, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Житомирського РУЮ знаходяться і інші виконавчі документи про стягнення з ТДВ "Березівський кар'єр" заборгованості, а саме: ВП N 2898/11 залишок несплаченої заборгованості становить 33040,15 грн.; ВП N 2331/12 - 69290,82 грн. Рахунки підприємства арештовані державною виконавчою службою.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України (в редакції, на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали в цій справі) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що в разі наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) за заявою особи, яка бере участь у справі, суд вирішує питання про розстрочення виконання судового рішення. Слід зауважити, що наведена норма не містить вичерпного переліку обставин, за наявності яких, суд задовольняє заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Встановлені судами фактичні обставини (недостатня кількість коштів на рахунку боржника для виконання судового рішення, наявність іншої непогашеної заборгованості та відкритих виконавчих проваджень, а також арешт рахунків підприємства) дозволяють зробити однозначний висновок, що наведені обставини ускладнюють виконання ТДВ "Березівський кар'єр" постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року.

Посилання УПФУ, зокрема, на Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-4, є безпідставним з огляду на те, що вказані нормативні акти спірні правовідносини не регулюють.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали