ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

02.05.2018 р.

Справа N 2а-7523/10/1270

 

Адміністративне провадження N К/9901/35073/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Мороз Л. Л., суддів: Бучик А. Ю., Гімона М. М., розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Ровеньківського міського центру зайнятості до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта N 81 "Київська", за участю третьої особи - Луганського обласного центру зайнятості, про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, постановлену у складі судді Смішливої Т. В. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого Шишова О. О., суддів Сіваченка І. В., Чебанова О. О., встановив:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами у зазначеній справі, у якій просило:

- скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року про видачу Луганському обласному центру зайнятості дубліката виконавчого листа та прийняти нову ухвалу, якою відмовити Луганському обласному центру зайнятості у задоволенні заявлених вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, у задоволенні заяви ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наведені відповідачем обставини не є нововиявленими у цій справі, не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення. Крім того, відсутні дані про те, що зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулося із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, прийняти нову постанову, якою відмовити Луганському обласному центру зайнятості у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої ( N 2747-IV), другої ( N 2747-IV) та третьої статті 242 КАС України ( N 2747-IV) (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 ( N 2747-IV) та частина четверта статті 242 КАС України ( N 2747-IV) (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, задоволено заяву Луганського обласного центру зайнятості про видачу дубліката виконавчого листа; видано Луганському обласному центру зайнятості дублікат виконавчого листа від 22 грудня 2010 року.

Підставами задоволення заяви було те, що оригінал виконавчого листа, виданий Луганським окружним адміністративним судом 22 грудня 2010 року, втрачений, а також, відповідно до наказу Луганського обласного центру зайнятості від 15 квітня 2015 року N 52 обласний центр зайнятості визнано правонаступником боргових зобов'язань Ровеньківського міського центру зайнятості в частині дебіторської заборгованості та заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Іншою ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року задоволено заяву Луганського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження; замінено сторону виконавчого провадження ВП N 24151778, а саме, стягувача - Ровеньківський міський центр зайнятості, на його правонаступника - Луганський обласний центр зайнятості.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року скасовано; у задоволенні заяви Луганського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, у тому числі наказ Луганського обласного центру зайнятості від 15 квітня 2015 року N 52, встановив, що матеріалами справи спростовується той факт, що Луганський обласний центр зайнятості є правонаступником боргових зобов'язань Ровеньківського міського центру зайнятості в частині дебіторської заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Колегія суддів зазначила, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення.

Заявник, як підставу для перегляду за нововиявленими обставинами зазначив ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в якій було встановлено, що наказ виданий Луганським обласним центром зайнятості від 15 квітня 2015 року N 52 "Щодо роботи Ровеньківського міського центру зайнятості" не є доказом правонаступництва.

За правилами частини першої статті 245 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року N 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року N 815/756/14.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як нововиявлену обставину, зазначено певну правову позицію, висловлену Донецьким апеляційним адміністративним судом за результатами вивчення доказів у справі, у тому числі наказу Луганського обласного центру зайнятості від 15 квітня 2015 року N 52.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, дійшли до правильного висновку, що обставини, зазначені у заяві позивача про перегляд судового рішення у справі не належать до нововиявлених у розумінні пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 343 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі N 2а-7523/10/1270 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

 

Судді Верховного Суду:

Л. Л. Мороз

 

А. Ю. Бучик

 

М. М. Гімон




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали