ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 вересня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Панталієнка П. В., суддівь  - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (далі - ВАТ) про стягнення заборгованості, за заявою ВАТ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2011 року, встановив:

У травні 2009 року управління ПФУ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2009 року в сумі 76506 грн. 15 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідач на порушення вимог статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) не сплатив нараховані за лютий 2009 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ВАТ звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування положень статті 20 Закону N 1058-IV у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2009 року у справі за позовом ВАТ до управління ПФУ про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування норм матеріального права.

У справі, на рішення в якій посилається заявник як на підтвердження неоднакового правозастосування, касаційний суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову, виходив із того, що виконання страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці.

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки рішення касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні ним норм матеріального права та відповідає практиці Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону N 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (далі - Інструкція).

Абзацом першим частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 пункту 5.1 Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

За таких обставин правильним є висновок касаційного суду про те, що несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок ПФУ до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14 квітня 2009 року (справа N 21-64во09) та 30 травня 2011 року (справа N 21-55а11) (Постанова N 21-55а11).

Оскільки ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2011 року постановлена з дотриманням норм матеріального права, то у задоволенні заяви ВАТ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

П. В. Панталієнко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція

Несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали