ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13.01.2011 р.

N К-22127/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., Чалого С. Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі N 2а-38358/09/2070 за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" про стягнення заборгованості, встановила:

У травні 2009 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернулося в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад", в якому просило стягнути з відповідача 76506,15 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. ст. 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Роменське колективне швейне підприємство "Пролісок" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачений ст. ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Згідно абз. 1 підп. 5.1.4 п. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Тобто, відповідно до ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4 Інструкції, розмір страхових внесків розраховується виходячи із суми фактичних витрат на оплату праці (грошове забезпечення працівників).

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400 та розділом 4 Інструкції  21-1.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Таким чином, абз. 5 та абз. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано сплата саме авансових платежів, які справляються страхувальником - роботодавцем у разі виплати заробітної плати (доходу) протягом базового звітного періоду, за який нарахована така заробітна плата.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" у випадках, якщо страхувальники несвоєчасно або в не повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Частина 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену суму недоїмки, пені та фінансової санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансової санкції. Тобто, кошти, що надходять від платника зараховуються у зазначеному порядку незалежно від визначення страхувальником цільового призначення цих коштів.

Судами встановлено, що згідно наданого підприємством позивача розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року на загальну суму 76506,15 грн., яка складається з 71637,16 грн. по 33,2 % та 369,00 грн. по 4 %.

За період з 01.03.2009 р. - 21.03.2009 р. відповідачем сплати не проводилися.

Управління ПФУ надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу N Ю-336 від 03.04.2009 р., яка була отримана відповідачем 08.04.2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки та у встановленому законодавством порядку та строки не оскаржив, а тому вимога вважається узгодженою.

Докази сплати вказаної суми заборгованості відповідач не надав, тому заборгованість підлягає примусовому стягненню.

Судами також встановлено, що станом на 29.04.2009 р. відповідач має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 76506,15 грн., яка складається з сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року.

Згідно розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року, вимогою про сплату боргу та карткою особового рахунку страхувальника підтверджується наявність у відповідача заборгованості (недоїмки) по сплаті страхових внесків в розмірі 76506,15 грн.

Базовим звітнім періодом для ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.

Отже, посилання на те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає обов'язку сплати страхових внесків незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу) є необґрунтовані та не відповідають чинному законодавству, оскільки нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 76506,15 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2009 року.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали