ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.03.2011 р.

N К-15772/10

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого-судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів: Веденяпіна О. А., Зайця В. С., Кочана В. М., Цвіркуна В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства Шахта "Металіст" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до Дочірнього підприємства "Шахта "Металіст" про стягнення заборгованості, встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "Шахта "Металіст" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 25 лютого 2009 року по 25 червня 2009 року відповідач має прострочену заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з чим УПФ звернулося з позовом про стягнення заборгованості.

Задовольнивши позов, суду першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач зазначив, що виплата пенсій, призначених за списком N 1, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету; крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачав обов'язку сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком N 2.

Доводи відповідача є безпідставними.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону N 1058-IV (у редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгової пенсії, призначених працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Разом із цим в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону N 1058-IV.

З аналізу правових норм, на які посилалися відповідач, вбачається, що вони не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII. Зокрема, ці норми направлені на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів.

Отже, вказані законодавчі приписи регулюють інші правовідносини, а не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

З огляду на наведене вище вимога Управління щодо відшкодування Кооперативом витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону N 1788-XII, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Шахта "Металіст" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 КАС України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали