ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05.06.2003 р.

Справа N 6-16301кс02


У травні 2002 р. Б. звернувся до суду з позовом до ВАТ про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги Б. обґрунтовував тим, що при звільненні з роботи відповідач не виплатив йому всі суми, що належали до сплати підприємством.

Рішенням районного суду від 12 червня 2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду від 14 серпня 2002 р., позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача 785 грн. заборгованості із заробітної плати і 122 грн. 42 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати; у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.

У касаційній скарзі Б. просив скасувати ухвалу апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову через порушення цим судом норм матеріального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - частковому скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, залишивши рішення без зміни, виходив з того, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Однак зазначений висновок суперечить вимогам статей 117, 233 КЗпП.

Так, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 25 постанови від 24 грудня 1999 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, - наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення розрахунку незалежно від тривалості його затримки.

Із матеріалів справи вбачається, що після звільнення Б. з роботи у жовтні 2000 р. розрахунок із ним проведений не був. Не були виплачені всі суми, що належали йому від Підприємства, і на час вирішення справи в суді.

Тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу Б. задовольнила, рішення районного суду від 12 червня 2002 р. та ухвалу апеляційного суду від 14 серпня 2002 р. в частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувала і справу в цій частині направила на новий розгляд до суду першої інстанції.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали