ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 5 серпня 2009 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Балюка М. І., суддів: Жайворонок Т. Є., Мазурка В. А., Охрімчук Л. І., Перепічая В. С., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ фабрика "Старт" про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку і компенсації, встановила:

У грудні 2005 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1 листопада 2001 року по 1 серпня 2002 року працював на підприємстві відповідача у якості головного інженера за сумісництвом з окладом 380 грн.

На порушення вимог трудового законодавства відповідачем не виплачено йому заробітної плати за весь час роботи, а лише за два місяці.

Просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по виплаті заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 11480 грн. виходячи з середньої заробітної плати у розмірі 323,4 грн. компенсацію у сумі 396,16 грн., а всього 12032 грн. 06 коп.

Рішенням Перевальського районного суду від 27 жовтня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки розрахунку і компенсації - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 1 лютого 2007 року рішення Перевальського районного суду від 27 жовтня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 155 грн. 90 коп., середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 11480 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 396 грн. 16 коп., а всього 12032 грн. 06 коп.

У касаційній скарзі ТОВ фабрика "Старт" ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач згідно його заяви прийнятий на роботу з 1 листопада 2001 року і тому з цього часу йому має нараховуватися заробітна плата. Оскільки відповідачем не було вчасно проведено з ним повного розрахунку по заробітній платі, то у відповідності до вимог ст. 116, 117 КЗпП України на його користь підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та компенсація за порушення строків виплати заробітної плати.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 102-1 КЗпП України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач прийнятий на роботу з 1 листопада 2001 року на посаду головного інженера по реконструкції ТОВ "Старт" за сумісництвом. В його обов'язки входила робота по реконструкції фабрики, яка не може працювати без надходження грошових кошів. До 19 листопада 2001 року грошові кошти на рахунки підприємства для проведення реконструкції не надходили і тому підприємство не функціонувало (а. с. 37). Позивач фактично не працював і не виконував покладені на нього функціональні обов'язки до 19 листопада 2001 року.

19 листопада 2001 року на підприємство надійшли кошти і з 20 листопада 2001 року позивач приступив до виконання покладених на нього обов'язки.

За період з 20 листопада по 30 листопада 2001 року йому була нарахована заробітна плата за 9 робочих днів у розмірі 180 грн. та виплачена у розмірі 167, 50 коп.

У грудні 2001 року позивачу підприємством нарахована заробітна плата у розмірі 420 грн., до виплати - 323,4 грн.

З 11 липня 2002 року по 28 травня 2004 року розрахунковий рахунок відповідача заблоковано слідчими органами, тому підприємство у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України не мало можливості своєчасно виплатити позивачу заробітну плату.

Проведена по справі по справі почеркознавча експертиза підтвердила факт того, що у період січень - травень 2002 року позивач отримував заробітну плату та особисто за це розписувався у відомостях на отримання заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив із того, що позивач як працівник за сумісництвом не зважаючи на те, що заяву про прийняття на роботу подав 1 листопада 2001 року до виконання покладених на нього обов'язків приступив лише 19 листопада 2001 року, тому виплата заробітної плати йому мала бути здійснена за фактично відпрацьований період (фактично виконану роботу). Крім того, відповідачем за листопад 2001 року ОСОБА_1 виплачена заробітна плата у розмірі 167 грн. 50 коп., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованість по заробітній платі та компенсації за затримку у виплаті заробітної плати відсутні.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ТОВ фабрика "Старт" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 1 лютого 2007 року скасувати та залишити без змін рішення Перевальського районного суду від 27 жовтня 2006 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

М. І. Балюк

Судді:

Т. Є. Жайворонок

 

В. А. Мазурок

 

Л. І. Охрімчук

 

В. С. Перепічай





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали