ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.2011 р.

N 22/68

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - М. В. Кузьменка, судді - І. М. Васищака, судді - В. М. Палій, розглянувши касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 р. у справі господарського суду міста Києва N 22/68 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль-Пласт" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль-Пласт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 і просило суд стягнути з останнього 21600,0 грн. боргу, 534,37 грн. 3 % річних, 1290,60 інфляційних втрат, всього 23424,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди обладнання N 3/05 від 15.12.2005 р. щодо сплати протягом січня - квітня 2009 р. орендної плати.

До ухвалення рішення по суті заявлених вимог, позивачем змінено підстави позову і в обґрунтування останнього він посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором оренди обладнання N 4/2007 від 01.09.2007 р. щодо сплати протягом січня - квітня 2009 р. орендних платежів.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач стверджує про відсутність з його боку заборгованості перед позивачем за договором оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р., оскільки дія останнього припинилася 31.12.2008 р., новий договір оренди, як то передбачено п. 4.3 договору, між сторонами не укладався, орендоване майно відповідачем не використовується.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. (суддя Самсін Р. І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів їх недоведеності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 р. (головуючий, суддя Новіков М. М., судді Зубець Л. П., Мартюк А. М.) рішення суду першої інстанції скасовано частково. Позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 5400,0 грн. основного боргу, 153,12 грн. 3 % річних, 406,71 грн. інфляційних втрат.

Вказана постанова мотивована тим, що договір оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р. є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки відповідачем було отримано від позивача рахунок-фактуру на оплату орендної плати лише за січень 2009 р., то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню тільки в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати за січень 2009 р., з врахуванням передбачених ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат. Вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у сумі 16200,0 грн. за період лютий - квітень 2009 р. визнані необґрунтованими.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у даній справі є спонукання відповідача виконати своє зобов'язання, яке виникло в силу укладання сторонами договору оренди обладнання N 4/2007 від 01.09.2007 р., щодо сплати орендної плати за користування обладнанням за період січень - квітень 2009 р., а підставою позову невиконання відповідачем свого зобов'язання за вказаним договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує про те, що дію договору оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р. було продовжено строком на 16 місяців, але внаслідок несплати відповідачем протягом січня - квітня 2009 р. орендної плати на вимогу позивача 01.05.2009 р. договір оренди було розірвано і останній повернув собі передане в користування обладнання і передав його в оренду іншій особі ТОВ "Євро Мастер" за договором оренди N 01/09 від 01.05.2009 р.

Так, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами встановлено, що між сторонами укладено договір оренди обладнання N 4/2007 від 01.09.2007 р. за умовами якого, позивач передає, а відповідач бере у тимчасове володіння та користування обладнання, зазначене у додатку N 1 договору, на загальну суму 80600,43 грн.

На виконання розділу 3 договору, позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі обладнання на загальну суму 80600,43 грн., яке знаходиться за адресою: с. П. П. Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, вул. В. Кільцева, 4-Б (а. с. 26, 27 т. 1).

Пунктами 4.1. та 4.3. договору встановлено, що він вступає в дію з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та зберігає чинність до 31.12.2008 р.; після закінчення терміну дії договору відповідач має переважне право на підписання нового договору оренди на наступний (новий) термін.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2008 р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, і орендоване обладнання відповідачем не використовувалося.

За висновком суду першої інстанції має місце виключно не оформлення сторонами документально повернення майна з оренди, що не свідчить про використання орендованого обладнання відповідачем після припинення дії договору, тобто у період з січня по квітень 2009 р., і не є підставою для нарахування відповідачу плати за користування майном на підставі договору N 4/2007 від 01.09.2007 р.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, дійшов висновку про те, що договір оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р. є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Між тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

За умовами ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, якщо наймодавець продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Проте, в силу ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

В силу ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що після закінчення терміну дії договору відповідач має переважне право на підписання нового договору оренди на наступний (новий) термін.

Таким чином, у відступ від загального правила, визначеного ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, у пункті 4.3 договору сторони визначили і погодили, що після закінчення терміну дії договору орендні правовідносини можуть бути продовжені лише за умови підписання сторонами нового договору оренди, що у даному випадку, зроблено не було.

Окрім того, положення ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України передбачають поновлення договору найму на строк, який був раніше встановлений договором.

Якщо вважати дію укладеного між сторонами договору від 01.09.2007 р. поновленим, то його дія має закінчуватися 31.05.2010 р. При цьому доказів на підтвердження факту відмови позивача в односторонньому порядку від договору оренди внаслідок несплати відповідачем за період січень - квітень 2009 р. орендних платежів, на що посилався позивач, останнім не надано.

Отже, факт укладання позивачем 01.05.2009 р. договору оренди того ж самого обладнання з іншою особою ТОВ "Євро Мастер", спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що укладений з відповідачем договір є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що лише сам факт не оформлення сторонами документально повернення обладнання з оренди, не свідчить про його використання відповідачем після 31.12.2008 р.

Так, матеріалами справи доведено, що раніше орендні правовідносини сторін регулювалися договором оренди N 3/05 від 15.12.2005 р., предметом якого було обладнання на загальну суму 133084,63 грн., у т. ч. і частина обладнання, яке у подальшому використовувалося відповідачем за договором N 4/2007 від 01.09.2007 р. При цьому, повернення обладнання після закінчення дії договору оренди від 15.12.2005 р. сторонами також не було оформлено актом прийому-передачі і з цього приводу жодних заперечень з боку позивача не виникало. Подальші правовідносини з оренди частини обладнання на загальну суму 80600,43 грн. були оформленні сторонами новим договором оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, орендоване майно перебувало і перебуває за адресою: с. П. П. Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, вул. В. Кільцева, 4-б., за якою знаходиться новий орендар цього майна ТОВ "Євро Мастер".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після припинення дії договору позивач мав у будь-який час безперешкодно розпорядитися обладнанням, на підтвердження чого і свідчить укладений з ТОВ "Євро Мастер" договір оренди N 01/09 від 01.05.2009 р. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що передання обладнання позивачем новому орендарю відбулося без документального оформлення з попереднім орендарем (відповідачем) відповідного акту повернення майна з оренди. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту того, що після закінчення дії договору оренди N 4/2007 від 01.09.2007 р. орендоване майно у період з січня по квітень 2009 р. перебувало у користуванні відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:

1. Касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 р. у справі N 22/68 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р.

 

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

 

В. М. Палій




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали