ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 10 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Маринченка В. Л., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А .Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до дочірнього підприємства "Шахта Металіст" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановив:

У липні 2009 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом про стягнення з Підприємства, яке є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, заборгованості за період з 25 лютого по 25 червня 2009 року з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII) працівникам за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників (далі - список N 1), у сумі 22069 грн., а також пенсій, призначених відповідно до пункту "б" частини першої цієї статті за списком N 2 у сумі 662 грн. 78 коп.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 19 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року та Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2011 року (Ухвала N К-15772/10), позов задовольнив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Підприємство просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) при вирішенні спорів щодо обов'язку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII. На обґрунтування заяви додано постанову Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2010 року N К-19125/09 (Постанова N К-19125/09) у справі за позовом управління ПФУ до Підприємства про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права Верховний Суд України виходить із такого.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком N 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону N 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV у контексті статті 14 Закону N 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону N 1788-XII.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про обов'язок Підприємства відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року N 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви дочірнього підприємства "Шахта Металіст" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Т. В. Гошовська

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. П. Пилипчук

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. Б. Гусак

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Є. Короткевич

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

О. І. Потильчак

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали