ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Потильчака О. І., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 9 лютого 2011 року у справі N 12/149 за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгортехніка" (далі - ТОВ "Спецгортехніка") про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу, встановив:

У квітні 2011 року до Верховного Суду України звернулося ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 9 лютого 2011 року у справі N 12/149.

Заява мотивована тим, що суд касаційної інстанції у даній справі, застосувавши до спірних правовідносин положення частини другої статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дійшов висновку про те, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок коригування позивачем лізингових платежів у відповідності до офіційного курсу валюти на день платежу, зробленого на підставі пункту 6.1 Загальних умов фінансового лізингу (додатків N 4 до договорів фінансового лізингу). Оскільки можливість коригування лізингових платежів пов'язана з визначенням умовами договору грошового еквівалента вартості предмета лізингу в іноземній валюті, а судами в цій справі установлено, що вартість предмета лізингу визначена сторонами в пункті 3.1 договорів в гривнях, ця вартість під час дії договорів сторонами не змінювалася, тому відсутні правові підстави для здійснення коригування належних до сплати лізингових платежів.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за невиконання обов'язку по поверненню предметів лізингу відповідно до частини другої статті 785 ЦК України, частини другої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", оскільки позивачем не надано доказів дострокового припинення строку дії договорів лізингу та направлення відповідачу повідомлення про повернення предметів лізингу.

Також суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність визнання недійсними підпунктів 6.1.1, 6.1.3, 6.1.4 пункту 6.1 Загальних умов фінансового лізингу (додатків N 4 до договорів фінансового лізингу), оскільки зазначені положення договорів не відповідають ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Разом із тим у справах NN 32/147, 32/148, 37/320пд, 14/345-09, 10/315-09, 24/325пд, 20/329 суд касаційної інстанції, застосувавши до подібних правовідносин ті самі норми матеріального права, висловив правову позицію про те, що положеннями чинного законодавства передбачено право сторін визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. При цьому виконання такого зобов'язання повинно відбуватися у гривні за офіційним курсом іноземної валюти на день платежу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні справи судом установлено, що між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Спецгортехніка" (лізингоодержувач) було укладено договори фінансового лізингу: N L1134-09/07 від 21 вересня 2007 року, N L1135-09/07 від 21 вересня 2007 року, N L1141-10/07 від 15 жовтня 2007 року, N L1142-10/07 від 15 жовтня 2007 року, N L1143-02/08 від 1 лютого 2008 року, N L2781-07/08 від 28 липня 2008 року, N L2782-07/08 від 28 липня 2008 року, N L2785-07/08 від 28 липня 2008 року, та додатки до даних договорів: N 1 "Графік платежів", N 2 "Специфікація", N 3 "Акт приймання-передачі предмета лізингу", N 4 "Загальні умови фінансового лізингу".

За своїм змістом умови вказаних договорів фінансового лізингу з додатками, крім предмета, вартості і розміру лізингових платежів, є ідентичними.

Відповідно до умов договорів фінансового лізингу лізингодавець зобов'язався на підставі договорів купівлі-продажу придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікаціях, а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цих договорів. Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначеного в графіку платежів та не може бути меншим одного року.

На виконання умов договорів позивач передав відповідачу предмет лізингу у тимчасове володіння та користування, що підтверджується актами приймання-передачі предмета лізингу.

Розділом 4 договорів фінансового лізингу встановлено лізингові платежі та порядок розрахунків. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договорів відповідач зобов'язався виплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до графіку та вимог розділу 5 Загальних умов фінансового лізингу. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також з поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, комісію лізингодавця до складу якої включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цих договорів та пов'язані з ними.

Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долар США. У випадку зміни на день складення розрахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України (далі - НБУ) курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до долару США.

Судом установлено, що предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з відповідача заборгованості за договорами фінансового лізингу, яка виникла внаслідок коригування лізингових платежів у відповідності до офіційного курсу валюти на день платежу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Ураховуючи те, що вищезазначені положення договорів фінансового лізингу узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не суперечать ним, при укладенні договорів фінансового лізингу відповідач не заперечував проти його умов, тому висновок суду касаційної інстанції про безпідставність позовних вимог є необґрунтованим.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 9 лютого 2011 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 11123 - 11125 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 9 лютого 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

О. І. Потильчак

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали