ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.03.2010 р.

N 6/324/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Дерепи В. І., суддів - Грека Б. М. (доповідача у справі), Подоляк О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Запорізької АЕС на рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2009 у справі N 6/324/09 господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Запорізької АЕС про стягнення заборгованості за векселем (за участю представників від: позивача - не з'явилися, були належно повідомлені, відповідача - Нагорного Р. С. (дов. ВМ N 465525)), встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляційних процесів та 3 % річних за період з 01.03.2007 по 30.06.2009 в сумі 88641,40 грн. та 12288,54 грн. відповідно.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2009 (суддя Місюра Л. С.) позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізької атомної електричної станції" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарс" інфляційні витрати в сумі 87067,79 грн. та 3 % річних в сумі 11581,52 грн., витрати по держмиту в сумі 986,48 грн., та на ІТЗ судового процесу в сумі 230,66 грн. Рішення мотивоване приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із таким рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що судом безпідставно не застосований строк позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2005 по справі N 15/84 з відповідача на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 163847,32 грн., втрати від інфляції за період з 01.01.2003 по 31.12.2004 в сумі 35227 грн., 3 % річних за період з 01.01.2003 по 31.12.2004 в сумі 9830,84 грн. Станом на дату прийняття рішення у даній справі, вищевказане рішення не виконане.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.03.2007 по 30.06.2009 в сумі 88641,40 грн. та 3 % річних за період 01.03.2007 по 30.06.2009 в сумі 12288,54 грн. Місцевим господарським судом такі вимоги визнані обґрунтованими. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три процента річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Таким чином, інфляційні витрати та 3 % річних підлягають сплаті навіть при неможливості виконання відповідачем своїх зобов'язань. Судом здійснено перерахунок сум, заявлених до стягнення, виявлено арифметичні помилки та встановлено, що підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 87067,79 грн. та 3 % річних в сумі 11581,52 грн.

Доводи скаржника щодо строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки позовна заява надійшла до суду 28.09.2009, а предметом спору є інфляційні та 3 % річних за період з 01.03.2007 по 30.06.2009. Тобто, строк позовної давності за спірний період не пропущений.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, а тому, рішення господарського суду слід залишити без змін, так як воно ухвалене при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Запорізької АЕС залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.2009 у справі N 6/324/09 залишити без змін.

 

Головуючий, суддя

В. Дерепа

Судді:

Б. Грек

 

О. Подоляк

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали