ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13.11.2003 р.

Справа N 6-16000кс02


У листопаді 2001 р. С. звернулася до суду з позовом до ПКВП про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, зміну формулювання підстав звільнення.

Позивачка посилалася на те, що працювала у відповідача на посаді старшого продавця і 2 серпня 2001 р. звернулася до директора ПКВП із заявою про звільнення за власним бажанням. Проте 10 серпня 2001 р. її було звільнено з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (за прогул) та за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП (у зв'язку із втратою довір'я). Вважаючи дії відповідача незаконними, вона просила змінити формулювання підстав розірвання трудового договору на ст. 38 КЗпП, стягнути на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 333 грн., утрачену частину заробітку та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн.

Рішенням районного суду від 5 березня 2002 р. відповідача зобов'язали внести зміни до наказу про звільнення позивачки та вважати її звільненою з роботи за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням). На користь позивачки з відповідача було стягнуто 333 грн. заборгованості із заробітної плати, 1050 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду від 7 серпня 2002 р. рішення місцевого суду змінено - з відповідача на користь позивачки стягнуто 333 грн. заборгованості із заробітної плати, 285 грн. 70 коп. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди; у решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПКВП просило скасувати рішення апеляційного суду, та, не передаючи справу на новий розгляд, постановити рішення про відмову в позові, мотивуючи своє прохання порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Постановляючи рішення про відмову в позові про зміну формулювання підстав звільнення, апеляційний суд виходив із того, що позивачка не надала доказів того, що вона подавала заяву про звільнення її з роботи з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП. Відмовляючи в цій частині у задоволенні позову, апеляційний суд, серед іншого, вказав, що відповідач не надав доказів винних дій С., які б давали підстави для втрати довір'я з боку відповідача, та вчинення позивачкою прогулу. Таким чином, фактично апеляційний суд не вирішив питання про законність звільнення позивачки з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП і п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, незважаючи на те, що в позовній заяві й у судовому засіданні вона просила визнати зазначені накази про її звільнення незаконними.

При цьому, суд першої інстанції з'ясував, що з наказом про звільнення з роботи позивачка належним чином ознайомлена не була, а трудова книжка була надіслана їй за адресою, за якою вона не проживала.

За матеріалів справи, трудовий договір з позивачкою був розірваний за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП і п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, тобто із двох самостійних, передбачених законом підстав, кожна з яких має свої особливості застосування. Тому судової перевірки потребувала законність звільнення позивачки як за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП, так і за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Крім того, як убачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, підстав для звільнення С. за зазначеними статтями КЗпП не було. Це підтверджується письмовими доказами, поясненнями сторін та показаннями свідків у судовому засіданні.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції при постановленні рішення порушив норми процесуального права, зокрема ст. 202 ЦПК, що призвело до неправильного вирішення справи, а рішення суду першої інстанції відповідало вимогам статей 40, 62, 202, 2021 ЦПК і підстави для його скасування були відсутні, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу ПКВП частково задовольнила, рішення апеляційного суду від 7 серпня 2002 р. скасувала, а рішення районного суду від 5 березня 2002 р. залишила в силі.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали