ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.06.2016 р.

Справа N 916/5005/15

Постанову скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року) (Постанова N 3-770гс17, 916/5005/15)

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого - Студенця В. І., суддів: Васищака І. М., Палія В. В., за участю представників сторін позивача - Ш. З. В.; відповідача - У. А. О.; розглянувши касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі N 916/5005/15 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС-Інвест" про стягнення збитків, встановив:

Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС-Інвест" (далі - ТОВ "СПС-Інвест") про стягнення суми збитків у розмірі 88982,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 порушено провадження у справі N 916/5005/15 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ "СПС-Інвест" про стягнення.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н. В.) від 17.02.2016 позовну заяву задоволено повністю, суд стягнув з ТОВ "СПС-Інвест" на користь Запорізької міської ради збитки у розмірі 88982,50 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гладишева Т. Я., судді Головей В. М., Савицький Я. Ф.) від 30.03.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2016 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016, Запорізька міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2016.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ч. 1 ст. 2 (Закон N 3038-VI), ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI), та процесуального права.

При цьому, Запорізька міська рада посилається на те, що реконструкція об'єкта будівництва є забудовою земельної ділянки, а здійснення забудови земельної ділянки зобов'язує замовника такого будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Також скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно вважав помилковими висновки суду першої інстанції про наявність в бездіяльності відповідача протиправного діяння, яке завдало позивачу збитків, наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому і підстав для стягнення збитків.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 касаційну скаргу Запорізької міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 задоволено клопотання Запорізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На адресу суду 08.06.2016 від ТОВ "СПС-Інвест" надійшов відзив на касаційну скаргу Запорізької міської ради, в якому товариство просило відмовити в її задоволенні, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "СПС-Інвест" (орендар) 18.05.2007 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,5993 га для розташування оздоровчо-житлового комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря; інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами орендаря (п. 4 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладається на дев'ятнадцять років.

Запорізькою міською радою 24 грудня 2012 було прийнято рішення N 77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя", яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (далі - Порядок), який регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь.

Згідно з п. 1.5 Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Відповідно до п. 2.2 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить: для нежитлових будівель та споруд - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом звернення замовника про укладання договору про пайову участь замовників у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Як зазначено у п. 3.1 Порядку, договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 15 липня 2013 за N ЗП 082131930562 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс (II черга) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27 (літ. В1)". Замовником будівництва, згідно Декларації, є ТОВ "СПС-Інвест".

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 10 березня 2014 за N ЗП 142140990627 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта - "Реконструкція нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс (II черга) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27 (літ. В1)" до експлуатації, відповідно до якої вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 889825 грн.

Запорізька міська рада звернулася до ТОВ "СПС-Інвест" з вимогою від 29.07.2015 (вих. N 01/02-21/02464), в якій вказала на порушення ТОВ "СПС-Інвест", як замовником будівництва, вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 N 77, його обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади м. Запоріжжя (не укладення договору про пайову участь та не сплата пайового внеску), тому просив відшкодувати у двадцятиденний термін завдані цим порушенням збитки в розмірі 88982,50 грн.

Вказана вимога була залишена ТОВ "СПС-Інвест" без задоволення, що стало підставою для звернення Запорізької міської ради до господарського суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Запорізької міської ради до ТОВ "СПС-Інвест" про стягнення збитків в розмірі 88982,50 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в діях ТОВ "СПС-Інвест" наявний склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка - порушення вимог закону (ст. ст. 36 (Закон N 3038-VI), 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI)) та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, який є обов'язковим для виконання на відповідній території в силу приписів ст. 144 Конституції України; шкідливий результат такої поведінки (збитки) - неотримання територіальною громадою м. Запоріжжя доходу у розмірі 88982,50 грн. причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками - невиконання свого обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Невнесення відповідачем коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя спричинило об'єктивне зменшення майнових благ територіальної громади міста, тобто є збитками, що виникли саме внаслідок протиправних дій відповідача (невиконання відповідачем свого обов'язку); вина особи, яка заподіяла шкоду, - ТОВ "СПС-Інвест" в порушення вимоги ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) та вищеназваного Порядку не поінформувало виконком Запорізької міської ради про початок будівельних робіт, не звернулося до виконкому щодо укладання договору про пайову участь, хоча знало про необхідність укладення такого договору, мало можливість виконати свої зобов'язання, але не вжило відповідних дій.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову виходив з такого.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 15 липня 2013 за N ЗП 082131930562 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, замовником яких є ТОВ "СПС-Інвест", на об'єкті будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс (II черга) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27 (літ. В1)", а 10 березня 2014 за N ЗП 142140990627 названою вище інспекцією зареєстровано Декларацію про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації, відповідно до якої вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 88982,5грн.

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації на вказаному об'єкті виконувались наступні види робіт: встановлення віконних та дверних блоків, виконання внутрішнього оздоблення, виконання зовнішніх оздоблювальних робіт, монтаж внутрішніх мереж: водопостачання, водовідведення, електропостачання.

З врахуванням викладеного судом апеляційної інстанції встановлено, що на замовлення ТОВ "СПС-Інвест" проводилась саме реконструкція об'єкта будівництва - нежитлових приміщень басейну під кафе та адміністративно-санітарний комплекс (II черга) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27 (літ. В1).

Статтею 40 Закону України (Закон N 3038-VI) "Про планування містобудівної діяльності" передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України (Закон N 3038-VI) "Про планування містобудівної діяльності").

Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України (Закон N 3038-VI) "Про планування містобудівної діяльності").

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України (Закон N 3038-VI) "Про планування містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до ст. 26 Закону України (Закон N 3038-VI) "Про планування містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону (Закон N 3038-VI), її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Враховуючи системний аналіз наведених положень, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон N 3038-VI) не поширюється на ТОВ "СПС-Інвест", оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, товариство здійснювало лише реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже, не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм Закону і у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та скасував рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Запорізької міської ради, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі N 916/5005/15 - без змін.

 

Головуючий, суддя

В. І. Студенець

Судді:

І. М. Васищак

 

В. В. Палій




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали