ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.10.2017 р.

Справа N 922/3639/16

Постанову скасовано частково(згідно з постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року) (Постанова N 922/3639/16)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Вовк І. В. (головуючий, доповідач), Грек Б. М., Могил С. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року у справі N 922/3639/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" до товариства з обмеженою відповідальністю "Біскар" та товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про стягнення збитків, встановив:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів про солідарне стягнення збитків у сумі 771296,09 грн., заподіяних нестачею переданого на зберігання майна на підставі договору складського зберігання від 01.03.2016 року N 67, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Нертус" та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс".

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року (судді Хотенець П. В., Ольшанченко В. І., Кухар Н. М.) прийнято відмову ТОВ "Торговий дім "Нертус" від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Біскар" і провадження у справі в цій частині припинено, а решту позову задоволено та стягнуто з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на користь ТОВ "Торговий дім "Нертус" збитки в сумі 771296,09 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року (судді: Терещенко О. І., Сіверін В. І., Слободін М. М.) зазначене рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на користь ТОВ "Торговий дім "Нертус" збитків в сумі 771296,09 грн. скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та просить залишити її без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 року розгляд справи було відкладено на 19.10.2017 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 01 березня 2016 року між ТОВ "Торговий дім "Нертус" (поклажодавцем) та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (зберігачем) було укладено договір складського зберігання N 67, відповідно до умов якого зберігач приймає від поклажодавця на зберігання товарно-матеріальні цінності за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, буд. 13 Д, до вимоги повернення (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору товарно-матеріальні цінності приймаються та видаються в кількісних показниках в заводських упакуваннях (короби, ящики, мішки) чи упаковках опломбованих поклажодавцем.

Пунктом 1.3 договору передбачається, що перелік майна, його кількість і оцінка засвідчуються складською накладною, що видається після передачі товарів на зберігання.

За пунктом 3.1 договору зберігач зобов'язаний здійснювати належне зберігання товарів, вести складський облік товарів, що знаходяться на зберіганні, фіксувати належним чином кількість (коробів, ящиків, мішків) товарі при прийнятті їх на зберігання.

Згідно з пунктом 3.6 договору зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю товар, що знаходиться на зберіганні особі, визначеній дорученням поклажодавця, як одержувач.

Відповідно до пункту 5.1 договору зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування товарно-матеріальних цінностей з вини зберігача:

за пошкодження, які призвели до погіршення якості настільки, що подальше використання за призначенням стало неможливим (істотне пошкодження) - у розмірі повної вартості прийнятого на зберігання товару;

за інші пошкодження - у розмірі суми, на яку знизилась вартість цінностей.

Зазначені суми розраховуються виходячи з вартості на дату початку зберігання. У спірних випадках або для встановлення "істотного пошкодження" і вартості товару (п. "а") сторони мають право залучити представників експертних установ або Торгово-промислової палати.

На виконання умов договору складського зберігання від 01 березня 2016 року ТОВ "Торговий дім "Нертус" передало на зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" наступний товар: амінка в. р. гербіцид (20 л) у кількості 1540 літрів; антал, ТН, фунгіцид (5 л) у кількості 200 літрів; антал, ТН, фунгіцид (1 л) у кількості 100 літрів; аргумент ФОРТЕ 500 SL, РК, гербіцид у кількості 3000 літрів; аргумент в. р., гербіцид, десикант (1 л) у кількості 200 літрів; аргумент в. р., гербіцид, десикант (20 л) у кількості 7680 літрів; бату в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 50 кілограм; біммер к. е., інсектицид (10 л) у кількості 1620 літрів; нертус Бор., р., добриво (10 л) у кількості 1200 літрів; герб 900 КЕ, гербіцид (20 л) у кількості 10840 літрів; грізний в. д. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 102 кілограм; грізний Експерт в. д. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 600 кілограм; дезал, КС, фунгіцид (5 л) у кількості 4545 літрів; декабрист 480, РК, гербіцид (5 л) у кількості 200 літрів; євро-ланг, р. к., гербіцид (5 л) у кількості 7080 літрів; євро-ленд, РК, гербіцид (5 л) у кількості 8025 літрів; ефірон, КЕ, гербіцид (20 л) у кількості 960 літрів; капрал, КС, гербіцид (5 л) у кількості 3840 літрів; контадор Дуо, КС, інсектицид (1 л) у кількості 960 літрів; контадор Макси ТН, інсектицид (1 л) у кількості 150 літрів; контадор Макси ТН, інсектицид (5 л) у кількості 2220 літрів; лемур, КЕ, гербіцид (5 л) у кількості 5760 літрів; майтус в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 200 кілограм; мікадо, РК, гербіцид (5 л) у кількості 200 літрів; милафурон, КС, гербіцид (5 л) у кількості 1640 літрів; преміум Голд, КС, гербіцид у кількості 11240 літрів; пріус, СЕ, гербіцид (5 л) у кількості 4480 літрів; раназол Ультра, т. к. с, фунгіцид (5 л) у кількості 1280 літрів; серп, в. р. к., гербіцид (5 л) у кількості 5120 літрів; скоразол, к. е., фунгіцид (1 л) у кількості 20 літрів; нертус Старт, р., добриво (5 л) у кількості 640 літрів; табезон, РК, гербіцид у кількості 640 літрів; талант ПАР (5 л) у кількості 640 літрів; тіназол к. е., фунгіцид (5 л) у кількості 640 літрів; фаер, ТН, фунгіцид (5 л) у кількості 200 літрів; фанат, гр., мінеральне добриво у кількості 100 кілограм; фатрін, к. е., інсектицид (5 л) у кількості 2560 літрів; флуафол, КС, фунгіцид (5 л) у кількості 3400 літрів; фосміній, табл., фумігант (1 кг) у кількості 400 кілограм; фотосинтез Добриво Нертус (5 л) у кількості 4480 літрів; хломеквид, РК, регулятор росту рослин у кількості 140 кілограм; нертус Цинк, р., добриво (10 л) у кількості 1200 літрів; шаман КЕ, інсектицид (5 л) у кількості 1280 літрів.

Вказаний товар був переданий зберігачу на підставі накладних на переміщення та товарно-транспортних накладних.

Дати прибуття, час прибуття та розвантаження товару, його прийняття зберігачем за кількістю вказані в зазначених вище товаросупровідних документах. Комерційний акт під час прийняття товару не складався. Претензій щодо кількості товару чи цілісності його пакування під час прийняття товару з боку другого відповідача не заявлялося.

У період з 26 до 27 вересня 2016 року комісією за участю представників сторін договору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від ТОВ "Торговий дім "Нертус" та Б. В. І. - директором ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" і комірником ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", який відмовився надати інформацію про себе, було складено Акт інвентаризації товару, який знаходиться на зберіганні від 27 вересня 2016 року N 1.

За змістом вказаного акту в процесі проведення інвентаризації було виявлено порушення цілісності упаковок товару, порушення поліетиленового покриття палет, на які були завантажені ящики із товаром, порушення цілісності заводської упаковки товару шляхом розрізання гострим предметом.

У пошкоджених ящиках виявлено відсутність товару, в 17 (сімнадцяти) закритих каністрах з-під товару аргумент, в. р. (20 л), була відсутня будь-яка рідина.

За результатами проведеної інвентаризації було виявлено нестачу зданого позивачем на зберігання товару, а саме: амінка, в. р. (20 л) у загальній кількості 220 літрів; аргумент, в. р. (20 л) у загальній кількості 2220 літрів; капрал к. с. (5 л) у загальній кількості 260 літрів; микадо в. р. (5 л) у загальній кількості 5 літрів; раназол Ультра т. к. с. (5 л) у загальній кількості 65 літрів; евро-ланг р. к. (5 л) у загальній кількості 135 літрів; преміум Голд КС у загальній кількості 200 літрів.

Проте, інвентаризація була проведена не в повному обсязі, зокрема, не проведено інвентаризацію наступного товару: бату, в. г. (0,5 кг); беркут к. е. (5 л); лемур к.е. (5 л); майтус, в. г. (0,5 кг); серп, в. р. к. (5 л); фатрін к. е. (5 л); цинк Добриво Нертус (1 Ол); фотосинтез Добриво Нертус (5 л).

Вказаний акт інвентаризації підписано лише представниками поклажодавця з відміткою про відмову від підпису представників зберігача.

У зв'язку з виявленням нестачі товару на адресу зберігача позивачем було направлено вимогу від 28.09.2017 року про негайне повернення товару, переданого на зберігання за договором.

Позивачем також подано заяву про вчинення посадовими особами зберігача злочину, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме привласнення та розтрата ввіреного у володіння службовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" чужого майна у великих розмірах.

За фактом поданої заяви було відкрито кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12016120020012132.

В межах зазначеного кримінального провадження було проведено обшук приміщень ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" та вилучено майно, яке знаходилося за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, буд. 13 Д, на зберіганні.

Протоколом обшуку від 29 вересня 2016 року було виявлено відсутність на зберіганні наступного товару: преміум Голд, КС, гербіцид у кількості 200 літрів; майтус в. г., гербіцид (0,5 кг) у кількості 0,5 кілограмів; бату в. г., гербіцид (0,5) кг у кількості 10 кілограмів; раназол Ультра т. к. с, фунгіцид (5 л) у кількості 65 літрів; амінка в. р., гербіцид (20 л) у кількості 200 літрів; лемур КЕ, гербіцид (5 л) у кількості 80 літрів; капрал, КС, гербіцид (5 л) у кількості 260 літрів; аргумент, в. р., гербіцид, десикант (20 л) у кількості 2220 літрів; євро-ланг, р. к., гербіцид (5 л) у кількості 150 літрів; мікадо, РК, гербіцид (5 л) у кількості 25 літрів; серп, в. р. к., гербіцид (5 л) у кількості 20 літрів; MM 600 ЗП, гербіцид (0,05 кг) у кількості 1 кг.

Предметом даного судового розгляду є вимоги поклажодавця до зберігача про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням послуг із зберігання на підставі договору, що призвело до нестачі майна.

Висновок суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення збитків із зберігача обґрунтовано доведеністю понесення поклажодавцем збитків, протиправної поведінки зберігача та причинно-наслідкового зв'язку з протиправною поведінкою, яка полягає у не поверненні товару.

Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Біскар", місцевий господарський суд виходив із наявності процесуально-правових підстав для задоволення заяви позивача про відмову від позову в цій частині.

Натомість висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові про стягнення збитків із зберігача мотивовано недоведеністю усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Згідно із ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Статтею 950 ЦК України визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

У відповідності до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

За змістом ст. 955 ЦК України положення параграфу 1 глави 66 застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Водночас, для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, що за умовами договору зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування товарно-матеріальних цінностей з вини зберігача, зокрема, за істотне пошкодження - у розмірі повної вартості прийнятого на зберігання товару. При цьому зазначені суми розраховуються виходячи з вартості на дату початку зберігання.

За вказаних обставин позивач як кредитор, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді вартості втраченого майна, має довести не тільки факт порушення боржником зобов'язання, а і розмір завданих збитків.

В той же час, апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України в обґрунтування факту спричинення збитків та їх розміру.

Зокрема, акт інвентаризації товару, який знаходиться на зберіганні N 1 від 27 вересня 2016 року не підписано представниками зберігача, а протокол обшуку від 29 вересня 2016 року не містить вичерпних даних, в яких саме приміщеннях проводився обшук та якій особі було передано на відповідальне зберігання вилучена частина спірного майна.

Однак, місцевий господарський суд помилково визнав такі акт та протокол належними та допустимими доказами нестачі прийнятого на зберігання майна.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків у заявленій сумі, не врахував, що на дату початку зберігання у накладних на переміщення не визначено вартість переданого на зберігання майна, а у товарно-транспортних накладних міститься вартість лише частини такого майна, а також відомості щодо зміни його вартості.

При цьому в поданому позові позивачем не наведено обґрунтованих розрахунків, з посиланням на докази, заявлених вимог про стягнення збитків, з урахуванням вартості переданого на зберігання майна на початок такого зберігання, як і судом першої інстанції у прийнятому рішенні про задоволення таких вимог.

Таким чином, касаційний суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення збитків у сумі 771296,09 грн., з огляду на недоведеність позивачем всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до зберігача такого виду відповідальності як стягнення збитків на підставі договору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав та умов для покладення на зберігача обов'язку з відшкодування збитків за заявленими вимогами у зв'язку з недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року - без змін.

 

Головуючий, суддя

І. Вовк

Судді:

Б. Грек

 

С. Могил




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали