ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

15.11.2018 р.

Справа N 910/20261/16

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого, судді - Привалова А. І., при секретарі - Мазур В. М., розглянувши справу N 910/20261/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: відповідача 1) товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ Юроуп Петроліум"; 2) Державної служби геології та надр України; 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс"; 4) товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг"; 5) фізичної особи - підприємця З. І. І., про стягнення збитків на суму 4344960,64 грн., за участю представників сторін: від позивача: К. С. О., довіреність [...]; від відповідача: ОСОБА_5, довіреність [...]; від третьої особи-1 - не з'явився; від третьої особи-2 - не з'явився; від третьої особи-3 - П. О. А., довіреність [...]; від третьої особи-4 - П. О. А., довіреність [...]; від третьої особи-3 - П. О. А., ордер [...].

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у сумі 4344960,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що у період з 03.06.2014 р. ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс", вчинив дії, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на геологічне вивчення надр N 4127 від 05.04.2012 р. та його подальшу протиправну передачу на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс", кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач. Як вказує позивач, внаслідок дій відповідача товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" було заподіяно збитки на загальну суму 4344960,64 грн., з яких: 1509600 грн. - вартість спеціального дозволу, 1014924,64 грн. - вартість геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача, 1820436 грн. - вартість агрегату А50, що обліковувався на балансі позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. (Постанова N 910/20261/16), в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 р. (Постанова N 910/20261/16) касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. (Постанова N 910/20261/16) скасовано; справу N 910/20261/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2018 р. прийнято справу N 910/20261/16 до провадження та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.06.2018 р.

12.06.2018 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає, а також в порядку статті 90 ГПК України ставить відповідачу вісім питань для надання відповідей, що мають значення для розгляду справи по суті.

Окрім цього, 12.06.2018 р. через загальний відділ господарського суду від третіх осіб-3, 4, 5 надійшли письмові пояснення, в яких останні підтримують заперечення відповідача проти позову.

20.06.2018 р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні, а від представника відповідача - клопотання про зобов'язання позивача надати відповіді на поставлені питання в порядку статті 90 ГПК України.

21.06.2018 р. до початку розгляду справи через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Присутній у судовому засіданні 21.06.2018 р. представник позивача просив задовольнити клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні, у зв'язку з необхідністю подати відповідь на відзив та надати відповіді на питання, поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача та третіх осіб не заперечували щодо відкладення підготовчого засідання у справі.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку проведення підготовчого засідання на строк до одного місяця.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши поставлені відповідачем запитання позивачу, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що останні стосуються обставин, що мають значення для справи, кількість запитань не перевищує десяти, а тому суд не заперечує проти поставлення їх позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі N 910/20261/16 на 30 днів та підготовче засідання у справі відкладено на 19.07.2018 р. При цьому, суд зобов'язав позивача не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання у формі заяви свідка надати суду: відповіді на запитання, поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву; докази, що підтверджують викладені у відповіді обставини; докази надіслання цих відповідей на адресу відповідача; за наявності підстав для відмови від відповіді, повідомити про відмову відповідача та суд у строк для надання відповіді на запитання.

22.06.2018 р. на адресу господарського суду міста Києва надішли пояснення третьої особи-1 - ТОВ "ІСТ Юроуп Петроліум", в яких остання підтримує заявлені позивачем вимоги та заперечує проти пояснень відповідача.

27.06.2108 р. на адресу господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.07.2018 р. на адресу господарського суду міста Києва від третьої особи-3 - ТОВ "Надрагазресурс", надійшли заперечення на письмові пояснення ТОВ "ІСТ Юроуп Петроліум" та відповідь на відзив ТОВ "Компанія "Газ Ресурс".

16.07.2018 р. на адресу господарського суду міста Києва від позивача надійшли: 1) клопотання про витребування доказів у Державної служби геології та надр України, які стосуються оформлення та переоформлення спеціального дозволу N 4127 від 05.04.2012 року на геологічне вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області; 2) клопотання про призначення судової економічної експертизи.

18.07.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, які підтверджують належність Агрегату А-50 відповідачу або будь-кому з третіх осіб.

19.07.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли: 1) заперечення на клопотання про витребування доказів; 2) заперечення на клопотання про призначення судової експертизи; 3) клопотання про витребування доказів від учасників справи; 4) клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу.

Також, 19.07.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення, в яких надані відповіді на питання відповідача, поставлені у відзиві на позовну заяву.

Присутній у судовому засіданні 19.07.2018 р. представник позивача просив надати йому час ознайомитись з запереченнями та клопотаннями відповідача.

Представник відповідача та третіх осіб-3, 4, 5 також просив надати йому час більше детальніше ознайомитись з клопотаннями позивача та подати додаткові докази і пояснення. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач має оформити відповіді на поставлені, в порядку статті 90 ГПК України, питання, як заяву свідка, а не як пояснення по справі.

Представник третьої особи-1 не заперечував щодо відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.08.2018 р.

30.07.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшли: 1) доповнення до заперечення на клопотання про призначення судової експертизи від 18.07.2018 року; 2) доповнення до клопотання про застосування заходів процесуального примусу; 3) заперечення на клопотання про витребування доказів вих. N 0007 від 17.07.2018 року; 4) пояснення по суті спору від ОСОБА_2; 5) клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів про направлення на адресу позивача та третіх осіб-1, 2 заяв з процесуальних питань, які раніше були подані суду.

02.08.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява свідка по справі N 910/20261/16, в якій надано відповіді на поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву питання.

03.08.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача та третіх осіб-3, 4, 5 надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 06.08.2018 р. представник позивача подав уточнене клопотання про призначення експертизи та заперечення на клопотання про застосування заходів процесуального примусу. При цьому, представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів у Державної служби геології та надр України, які стосуються оформлення та переоформлення спеціального дозволу N 4127 від 05.04.2012 року на геологічне вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області, та клопотання про призначення судової економічної експертизи з урахуванням змін та уточнень. Окрім того, представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про застосування заходів процесуального примусу та залишив розгляд клопотання про витребування доказів, які підтверджують належність Агрегату А-50 відповідачу або будь-кому з третіх осіб на розсуд суду.

Представник відповідача та третіх осіб-3, 4, 5 заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що поставлені позивачем питання не стосуються предмету та підстав позову, а в матеріалах справи достатньо доказів для винесення рішення по суті. Також, представник зазначив про недоцільність задоволення клопотань позивача про витребування доказів, оскільки справа щодо надання спеціального дозволу N 4127 від 05.04.2012 року на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вуглеводів Морозівської ділянки у Полтавській області, була вилучена протоколом обшуку слідчого ГС ГСУ МВС України від 22.04.2014 р., а копії інших документів знаходяться в матеріалах справи.

Водночас, представник відповідача та третіх осіб-3, 4, 5 просив задовольнити клопотання про витребування доказів від учасників справи та клопотання про заходи процесуального примусу.

Представники третіх осіб-1, 2 в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подали.

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів та призначення судової економічної експертизи, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань позивача про призначення судової економічної експертизи та про витребування доказів.

Також, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування до позивача заходів процесуального примусу, оскільки дії позивача не свідчать про створення перешкод у здійсненні правосуддя.

Крім того, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідача, третіх осіб-3, 4, 5 в частині витребування правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності позивача або третьої особи-1.

Окрім цього, суд вважав за потрібне витребувати від позивача та третьої особи-1 нові (додаткові) докази по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2018 р. підготовче засідання у справі N 910/20261/16 відкладено на 16.08.2018 р.

До початку судового засідання, 16.08.2018 р. від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Привалова А. І. Заява про відвід судді обґрунтована тим, що суддя неправомірно відмовив у попередньому судовому засіданні в задоволенні клопотань представника товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" про призначення експертизи та про витребування доказів, при цьому задовольнивши клопотання представника відповідача та третіх осіб-3, 4, 5, що свідчить про упередженість судді в оцінці доказів.

Суд, ознайомившись з заявою представника позивача про відвід судді Привалова А. І. від розгляду справи N 910/20261/16, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 16.08.2018 р. зупинено провадження у справі N 910/20261/16 до вирішення суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви позивача про відвід судді Привалова А. І. від розгляду справи N 910/20261/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву про відвід передано для розгляду судді Омельченко Л. В.

Ухвалою суду від 20.08.2018 р. по справі N 910/20261/16 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" про відвід судді відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018 р. поновлено провадження у справі, у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, та підготовче засідання призначено на 11.10.2018 р.

В підготовчому засіданні 11.10.2018 р. суд розглянув клопотання представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про призначення експертизи, подане через канцелярію суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку інших учасників судового процесу, суд відмовив у його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні усно заявив відвід судді та просив надати час на оформлення відводу у письмову вигляді.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.10.2018 р.

12.10.2018 р. через канцелярію суду від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, надійшла заява про відвід. Заява про відвід судді обґрунтована тим, що суддя неправомірно відмовив у попередньому судовому засіданні 11.10.2018 р. в задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ Юроуп Петроліум" про призначення експертизи, при цьому задовольнивши раніше подані клопотання відповідача про витребування доказів, що свідчить про упередженість та необ'єктивність суду.

Суд, ознайомившись з заявою представника третьої особи-1 про відвід судді Привалова А. І. від розгляду справи N 910/20261/16, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Ухвалою суду від 16.10.2018 р. зупинено провадження у справі N 910/20261/16 до вирішення суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви третьої особи-1 про відвід судді Привалова А. І. від розгляду справи N 910/20261/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву про відвід передано для розгляду судді Мандичеву Д. В.

Ухвалою суду від 17.10.2018 р. по справі N 910/20261/16 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ Юроуп Петроліум" про відвід судді відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 р. поновлено провадження у справі, у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, та підготовче засідання призначено на 18.10.2018 р.

Станом на 18.10.2018 р. інших заяв або клопотань від учасників судового процесу не надійшло.

Оскільки у підготовчому засіданні 18.10.2018 р. вирішені всі питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 р. закрито підготовче провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.11.2018 р.

Присутній у судовому засіданні 15.11.2018 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві та зібрані під час підготовчого провадження.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та доповненнях до нього.

Представник третьої особи-1 підтримав позицію позивача та просив позов задовольнити.

Представник третьої особи-2 правом на участь в судовому засіданні не скористався та жодних письмових пояснень під час нового розгляду справи суду не надав. Третя особа-2 про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник третіх осіб-3, 4, 5 підтримав позицію відповідача та просив відмовити в позові.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.11.2018 р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" (далі Товариство), зареєстровано державним реєстратором 01.08.2012 р., номер запису 15881020000010764, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Статуту Товариства, затвердженого Установчими зборами засновників Товариства (протокол N 1 від 19.06.2012 р.), яка міститься в копії реєстраційної справи Товариства (а. с. 107 - 205 т. 1, 1 - 137 т. 2).

Зі змісту документів, наявних у матеріалах реєстраційної справи, а також інших доказів, доданих до справи, судом було встановлено наступні обставини.

Засновниками ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" виступили: товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (ідентифікаційний код 35251246) з внеском 600 грн. (60 % статутного капіталу) та товариство з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг" (ідентифікаційний код 34873935) з внеском 400 грн. (40 % статутного капіталу) згідно з протоколом установчих зборів товариства N 1 від 19.06.2012 р.

Керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс", згідно з рішенням установчих зборів товариства, оформлених протоколом N 1 від 19.06.2012 р., було призначено ОСОБА_2, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одночасно є одноособовим засновником та власником товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг" (ідентифікаційний код 34873935), тобто одного з засновників позивача.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" в редакції, реєстрацію якої проведено 01.08.2012 р., Товариство було створене в цілях спільного здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, зокрема з метою здійснення діяльності з користування надрами Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України N 550 від 12.11.2012 р. для здійснення статутної діяльності позивачу було видано дозвіл N 4127 від 05.04.2012 р. на користування надрами, попереднім власником якого було товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік".

05.08.2014 р. на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 24.06.2014 р. у справі N 554/8297/14-ц, яким відмовлено у визнанні недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" від 03.06.2014 р. (вказане рішення суду в подальшому було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2015 р.) та на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 01.08.2014 р. (вказане рішення загальних зборів в подальшому визнано недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2016 р. у справі N 917/577/15, яке набрало законної сили), проведено державну реєстрацію зміни керівника Товариства та підписанта з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 (запис N 15881070002010764 від 05.08.2014 р.), а також реєстрацію зменшення статутного капіталу та зміну складу учасників товариства внаслідок виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" зі складу учасників (запис N 15881050003010764 від 05.08.2014 р.).

12.08.2014 р. згідно з протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" N 3/2014 від 11.08.2014 р. проведено державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи та підписанта з ОСОБА_6 на ОСОБА_2.

В подальшому, до відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо збільшення статутного капіталу товариства.

06.11.2014 р. проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" (ідентифікаційний код 39479143), засновниками якого виступили товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" (ідентифікаційний код 38324386), зі внеском у розмірі 50 % статутного капіталу та товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" (ідентифікаційний код 37959145) зі внеском у розмірі 50 % статутного капіталу.

Керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс", з моменту державної реєстрації юридичної особи і до теперішнього часу, є відповідач. При цьому, станом на момент розгляду даної справи єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" є товариство з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг", одноособовим засновником та власником якого також є ОСОБА_2.

11.11.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" укладено договір оренди N 1, за умовами якого позивачем передано в оренду третій особі 3 агрегат для освоєння та ремонту свердловини А50, вартістю 1820436 грн.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України N 48 від 12.03.2015 р. товариству з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" видано дозвіл N 4127 від 05.04.2012 р. на користування надрами, попереднім власником якого було товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ ресурс".

31.08.2015 р. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс", оформленого протоколом N 3/2015 від 04.06.2015 р., проведено за участі єдиного зареєстрованого учасника з часткою 100 % статутного капіталу - товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг", до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особі (запис N 15881110011010764 від 31.08.2015 р.).

Однак, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 р. у справі N 816/4679/15, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 р., задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік", зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проведені 05.08.2014 р., та усі наступні записи, у тому числі, про проведення державної реєстрації припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс".

10.05.2016 р. на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" N 2/2016 від 04.05.2016 р. проведено державну реєстрацію, зокрема, зміни керівника юридичної особи та зміни складу учасників товариства внаслідок виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехконсалтинг" з їх складу.

Станом на теперішній час, відповідно до актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" (ідентифікаційний код 38324386) в стані припинення не перебуває. Керівником є Л. О. О. Учасником товариства є товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (ідентифікаційний код 35251246) зі внеском 1000 грн., що складає 100 % статутного капіталу.

Крім того, 30.10.2017 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була проведена державна реєстрація зміни найменування товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (ідентифікаційний код 35251246) на товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Юроуп Петроліум" (ідентифікаційний код 35251246).

Отже спір у даній справі, на думку позивача, виник, у зв'язку з тим, що відповідач, перебуваючи на посаді керівника Товариства, вчинив дії, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на геологічне вивчення надр N 4127 від 05.04.2012 р. та його подальшу протиправну передачу на користь третьої особи-3, кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач, чим завдав Товариству збитків на загальну суму 4344960,64 грн. Вказані збитки складаються з: вартості вказаного дозволу - 1509600 грн., вартості геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача, - 1014924,64 грн. та вартості агрегату А50, що обліковувався на балансі позивача, - 1820436 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на положення частини 2 статті 89 Господарського кодексу України у чинній редакції, якою передбачено підстави відшкодування збитків, завданих господарському товариству посадовими особами.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків не доведено всіх чотирьох умов, за наявності яких настає відповідальність за завдання шкоди, а саме: не доведено протиправної поведінки відповідача, розміру заподіяної шкоди (зокрема, вартості майна, визначеної відповідно до вимог законодавства), причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача, як посадової особи Товариства та наявністю збитків у позивача, не доведено вини відповідача.

Також, відповідач зазначав про те, що згідно з умовами Статуту товариства, в редакції станом на 01.08.2012 р., ОСОБА_2, як директор ТОВ "Компанія Газ Ресурс", мав повноваження надати згоду на внесення змін до Спеціального дозволу N 4127 стосовно зміни власника з однієї юридичної особи на іншу юридичну особу без згоди Загальних зборів учасників Товариства, оскільки дозвіл на користування надрами не є, ні майном, ні грошовими коштами, ні майновим правом, а відтак відсутнє порушення відповідачем п. 13.7.4 Статуту товариства.

Крім того, ТОВ "Компанія Газ Ресурс" не придбавала геологічну інформацію вартістю 1014924,64 грн. та за час своєї діяльності не створювала геологічну інформацію з подальшою реєстрацією та обліку в Державному інформаційному геологічному фонді Держгеонадра вартістю 1014924,64 грн. Відповідно ОСОБА_2, як керівник ТОВ "Компанія Газ Ресурс", не підписував жодного правочину (договору) про відчуження (реалізацію) геологічної інформації вартістю 1014924,64 грн., а відтак, відповідач не міг завдати позивачу шкоди на суму 1014924,64 грн.

Серед іншого, позивачем також не доведено вини відповідача щодо завдання збитків позивачу на суму 1820436 грн., що становить вартість агрегату А50, який обліковувався на балансі позивача, оскільки власником вказаного агрегату є ФОП З. І. І.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.03.2015 у справі N 3-18гс15 (Постанова N 3-18гс15, 5017/3760/2012).

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов до відповідача як до посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс", якою заподіяно збитки товариству на загальну суму 4344960,64 грн. внаслідок вчинення дій з перевищенням службових повноважень та з порушенням порядку попереднього погодження вчинення таких дій, установленого установчими документами, а саме:

- надання 11.11.2014 р. письмової згоди на зміну власника дозволу N 4127, вартістю 1509600 грн., з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" на товариство з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс";

- позбавлення позивача геологічної інформації, вартість якої становить 1014924,64 грн. та без якої неможлива видача дозволу;

- укладення 11.11.2014 р. договору оренди N 1 агрегату для освоєння та ремонту свердловини А50, вартістю 1820436 грн., який позивачу не повернуто.

При цьому, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення частини 2 статті 89 Господарського кодексу України у чинній редакції, якою передбачено підстави відшкодування збитків, завданих господарському товариству посадовими особами.

Проте, вказана норма внесена до Господарського кодексу України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" N 289-VIII від 07.04.2015 р. (Закон N 289-VIII) та набула чинності 01.05.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, стаття 89 ГК України не має зворотної дії в часі та підлягає застосуванню до відносин, які виникли з дня набрання чинності законом щодо захисту прав інвесторів. При цьому, пояснення, наведені позивачем та третьою особою-1, щодо можливого застосування частини 2 статті 89 Господарського кодексу України у чинній редакції до уваги судом не приймаються, оскільки є особистою думкою учасників справи та не ґрунтуються на висновках Конституційного Суду України.

Частиною 4 статті 89 Господарського кодексу України в редакції, яка була чинною у спірний період, передбачалось, що посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Тобто, при розгляді даної справи застосуванню підлягають загальні норми законодавства щодо цивільно-правової відповідальності, зокрема у вигляді відшкодування збитків, для застосування якої необхідно встановлення усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Щодо вартості дозволу (1509600 грн.) та геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача (1014924,64 грн.), слід зазначити про таке.

З матеріалів справи слідує, що на підставі протоколу N 7 від 27.12.2011 р. та договору купівлі-продажу N 7/1-11 від 27.12.2011 р. Державною службою геології та надр України третій особі-1 було видано Спеціальний дозвіл на користування надрами N 4127, який на підставі наказу N 550 від 12.11.2012 р. третьої особи-2 переоформлено на позивача, а згідно з наказом N 48 від 12.03.2015 р. - на третю особу-3 (а. с. 31-32 т. 1, 19-20 т. 3).

З наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень N 31 від 26.01.2012 р. та N 41 від 16.02.2012 р. (а. с. 53-54 т. 3) вбачається, що третьою особою-1 при отриманні Спеціального дозволу на користування надрами N 4127 було сплачено 2524524,64 грн., з яких 1509600 грн. становить плата за надання дозволу, а 1014924,64 грн. - плата за геологічну інформацію.

З матеріалів справи слідує, що при зверненні до третьої особи-2 з відповідною заявою N 1 від 12.11.2014 р. про внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами N 4127 позивачем надано Згоду власника N 89 від 11.11.2014 р. на внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012, в якій Товариство надає згоду на внесення змін до вказаного дозволу з себе на третю особу-3. Вказану згоду підписано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою позивач відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В ч. 3 ст. 237 ЦК України встановлено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частин 2, 3 ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління позивача визначається його Статутом.

У Статуті позивача, який діяв станом на дату надання згоди на внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р. та не був в подальшому визнаний недійсним судовими рішеннями (а. с. 121-136 т. 1), визначено, що:

- органами управління Товариством є Загальні збори учасників, Директор та Ревізійна комісія (п. 13.1);

- до виключної компетенції Загальних зборів учасників, серед іншого, належить прийняття рішень щодо відчуження земельних ділянок, об'єктів нерухомості та їх частин, транспортних засобів та інших матеріальних цінностей, віднесених до основних фондів, а також цінних паперів та корпоративних прав, належних Товариству, а також попереднє погодження договорів/правочинів, укладених на суму, що не перевищує 500000 грн. (пп. 13.4.4);

- директор Товариства має право укладати правочини (договори, контракти в тому числі й міжнародні) та чинити юридичні дії від імені Товариства, видавати доручення, відкривати й використовувати рахунки Товариства в установах банків, проте вчинення всіх юридично значущих дій, які пов'язані з розпорядженням майном та грошовими коштами на суму більше ніж 500000 грн., він зобов'язаний попередньо погодити на Загальних зборах учасників Товариства.

Отже, виходячи з приписів Статуту Товариства, прийняття рішення про відчуження майна, земельних ділянок, об'єктів нерухомості та їх частин, транспортних засобів та інших матеріальних цінностей, віднесених до основних фондів, а також цінних паперів та корпоративних прав, належних Товариству, віднесено саме до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства, в той час як Директор Товариства має попередньо погодити з Загальними зборами Учасників Товариства вчинення всіх юридично значущих дій, які пов'язані з розпорядженням майном та грошовими коштами Товариства на суму більше ніж 500000 грн.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що відповідачем, як директором Товариства, не було отримано погодження Загальних заборів учасників товариства на внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012, внаслідок чого фактично було змінено власника такого дозволу з Товариства на третю особу-3.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про нафту і газ", спеціальний дозвіл на користування надрами - це документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр і на умовах, передбачених у цьому документі.

В Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" надано визначення майнових прав - майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майнові права входять до загального поняття "майно".

Тобто спеціальний дозвіл на користування надрами - це документ, який посвідчує майнове право його власника здійснювати користування нафтогазоносними надрами на певних умовах.

Той факт, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається у власність також підтверджується змістом самого дозволу, який містить графу "Відомості про власника".

Таким чином, спеціальний дозвіл на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р., відповідно до цивільного законодавства України, є майном, право власності на яке станом на листопад 2014 р. належало ТОВ "Компанія "Газ Ресурс".

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2011 р. (Постанова N 615) зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 5 пункту 17 вказаного Порядку (Постанова N 615) в редакції, яка діяла на момент видачі наказу Державної служби геології та надр України N 48 від 12.03.2015 р., передбачалось, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів, у разі заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків.

Державною службою геології та надр України в письмових поясненнях по справі від 30.11.2016 р. вказано, що 14.11.2014 р. до Держгеонадр надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р. (власником якого на той час було товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс"). В пакеті документів, який було надано до Держгеокадастр та який зберігається в ДНВП "Геоінформ України" (що відповідно до пункту 26 Порядку веде облік наданих спеціальних дозволів на користування надрами), є лист-згода від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" на внесення змін до цього дозволу, внаслідок чого було змінено його власника.

Таким чином, судом встановлено, що правовою підставою переоформлення (зміни власника) спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р. на товариство з обмеженою відповідальністю "Надрагазресурс" був наказ Державної служби геології та надр України N 48 від 12.03.2015 р.

Вказаний наказ видано уповноваженим органом відповідно до затвердженого Порядку та за наявності листа-згоди від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р., відсутність якого, в свою чергу, виключало би можливість переоформлення спеціального дозволу на ТОВ "Надрагазресурс".

Отже, надання відповідачем письмової згоди на проведення переоформлення спеціального дозволу на користування надрами Морозівської площі, яке потягло за собою зміну власника цього дозволу, і є реалізацією власником правомочності щодо розпорядження майном.

Крім того, в матеріалах справи (а. с. 83 том. 4) міститься пояснювальна записка за підписом відповідача щодо обґрунтування необхідності змін до спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05 квітня 2012 року. В пояснювальній записці зазначено, що Спеціальний дозвіл передається саме з метою спільного здійснення користування надрами за участю Позивача та ТОВ "Бурінтехсервіс".

В матеріалах справи (а. с. 114, том. 4) наявний протокол N 2 загальних зборів учасників ТОВ "Надрагазресурс", з якого вбачається про прийняття рішення про відступлення частки позивача та ТОВ "Бурінтехсервіс" у Статному капіталі ТОВ "Надрагазресурс" на користь ТОВ "ГЕОТЕХКОНСАЛТИНГ" (100 % власником якого на той час був ОСОБА_2.

В подальшому, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Надрагазресурс", оформленого протоколом N 4 від 10.04.2017 року (а. с. 127, том. 4), усі корпоративні права на частку у Статутному капіталі ТОВ "Надрагазресурс" відступлено від ТОВ "Геотехконсалтинг" до фізичної особи - ОСОБА_2 (відповідача).

Як вбачається з пункту 3.1 Статуту Товариства в редакції, реєстрацію якої проведено 01.08.2012 р., ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" було спільно заснована ТОВ "Голден Деррік" та ТОВ "Геотехконсалтинг", яке контролювалося відповідачем. При цьому, ТОВ "Голден Деррік" мало переважну частку (60 %) у статутному капіталі позивача.

Внаслідок неправомірного виключення ТОВ "Голден Деррік" (ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ") зі складу учасників позивача, повний та одноособовий контроль над ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" перейшов до відповідача.

В подальшому вказані дії стали підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 01.08.2014 р. в судовому порядку (рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2016 р. у справі N 917/577/15, яке набрало законної сили), та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проведені 05.08.2014 р., та усіх наступних записів, в тому числі про проведення державної реєстрації припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" (постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 р. у справі N 816/4679/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 р.).

Отже, суд дійшов висновку, що судовими рішеннями та матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем протиправних дій під час перебування на посаді директора ТОВ "Компанія "Газ Ресурс", направлених на позбавлення позивача спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05 квітня 2012 року, наявність якого було необхідною умовою для господарської діяльності позивача щодо здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, зокрема з метою здійснення діяльності з користування надрами Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області та досягнення мети створення ТОВ "Компанія "Газ Ресурс", як юридичної особи.

Відтак, існує причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача, як посадової особи ТОВ "Компанія "Газ Ресурс", та наявністю збитків у позивача, у зв'язку з втратою спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05 квітня 2012 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 1509600,00 грн., що становить вартість спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р., переоформленого за листом-згодою, підписаного на той час від імені ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" директором ОСОБА_2, на ТОВ "Надрагазресурс".

Щодо відшкодування збитків у розмірі 1014924,64 грн., які становлять вартість геологічної інформації, суд відзначає наступне.

Відповідно до Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою КМУ від 13.06.95 року N 423 (в редакції, яка діяла на дату створення ТОВ "Компанія "Газ Ресурс", як юридичної особи) передбачено, що геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт.

Геологічна інформація є об'єктом товарних відносин і може використовуватись як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств.

Геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних та фізичних осіб, є їх власністю. Реалізація цієї інформації здійснюється її власником за погодженням з Держгеонадра.

Така геологічна інформація може переходити до державної власності, у разі передачі її до відповідних банків даних, фондів або архівів на договірній основі.

Геологічна інформація незалежно від форми власності підлягає обов'язковій реєстрації та обліку в Державному інформаційному геологічному фонді Держгеонадра (далі - Геоінформ).

Склад і обсяг інформації, яка підлягає обов'язковій передачі до Геоінформу, порядок її обліку та користування визначаються Держгеонадра.

Геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних та фізичних осіб, надається у користування власником інформації на умовах, визначених договором.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами у справі, на підставі платіжного доручення N 41 від 16.02.2012 (а. с. 54 т. 3) третьою особою-1 при отриманні спеціального дозволу на користування надрами N 4127 було сплачено 1014924,64 грн., що становить плату за геологічну інформацію.

Під час нового розгляду справи суд ухвалою від 06.08.2018 р. зобов'язував третю особу-1 надати: докази внесення до статутного капіталу ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" або передачу на підставі цивільно-правової угоди геологічної інформації вартістю 1014924,64 грн.; докази втрати права власності, володіння або розпорядження геологічною інформацією вартістю 1014924,64 грн.; докази використання ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" у господарській діяльності геологічної інформації вартістю 1014924,64 грн. у період з грудня 2012 року по травень 2014 року.

Третя особа-1 витребувані судом докази не подала, надавши пояснення, що витрати на придбання (оплата вартості) геологічної інформації невід'ємно пов'язані з отриманням спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р., оскільки тільки за умови її придбання юридична особа - ТОВ "Голден Деррік", могла набути право власності на спеціальний дозвіл. Відтак, у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р. на ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" не могло відбутися без одночасного набуття права власності на геологічну інформацію стосовно Морозівської площі.

Проте, вказані твердження третьої особи-1 не узгоджуються з Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою КМУ від 13.06.95 року N 423 (в редакції, яка діяла на дату створення ТОВ "Компанія "Газ Ресурс", як юридичної особи), яким передбачалось, що геологічна інформація є об'єктом товарних відносин і може використовуватись як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств. Геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних та фізичних осіб, надається у користування власником інформації на умовах, визначених договором.

При цьому, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2011 р. (Постанова N 615), на підставі якого переоформлювався на ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" Спеціальний дозвіл на користування надрами N 4127 від 05.04.2012 р., не регулює питання розпорядження геологічною інформацією.

Водночас, третя особа-1 та позивач не надали суду належних і допустимих доказів, які підтверджують внесення до статутного фонду ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" геологічної інформації вартістю 1014924,64 грн. або укладення договору на її використання.

Також, відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження геологічної інформації на користь ТОВ "Надрагазресурс" або будь-якої іншої особи.

Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи докази відсутні підстави стверджувати, що геологічна інформація вартістю 1014924,64 грн. вибула з власності ТОВ "Голден Деррік" та перебувала у власності або розпорядженні ТОВ "Компанія "Газ Ресурс".

З огляду на встановлені вище обставини та відсутність доказів, які підтверджують протиправність поведінки відповідача у завданні позивачу збитків на суму 1014924,64 грн., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 1014924,64 грн., що становить вартість геологічної інформації, придбаної ТОВ "Голден Деррік".

Щодо тверджень позивача про заподіяння відповідачем збитків у розмірі вартості агрегату А50 в сумі 1820436 грн. внаслідок укладення договору оренди N 1 від 11.11.2014 р. господарський суд зазначає, що позивачем не було доведено як наявності в діях відповідача перевищення службових повноважень та порушення установчих документів, так і наявності його права власності на такий агрегат.

Зі змісту договору оренди N 1 від 11.11.2014 р. вбачається, що відповідач вказаний договір з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" не підписував. З боку орендодавця договір укладено головним бухгалтером К. Б. Ю. на підставі довіреності N 88 від 10.11.2014 р., проте вказана довіреність у матеріалах справи відсутня.

Матеріалами справи спростовуються твердження позивача про набуття товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" майнових прав на Агрегат А50, який є предметом договору оренди N 1 від 11.11.2014 р., від учасника товариства - товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік". Жодних доказів на підтвердження таких тверджень, ані позивачем, ані третьою особою 1 не надано.

В свою чергу, відповідач у відзиві та поясненнях зазначив, що агрегат А50, який є предметом договору оренди N 1 від 11.11.2014 р. (а фактично договору суборенди) перебував в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" та є власністю фізичної особи - підприємця З. І. І.

На підтвердження вказаних обставин, зокрема наявності права власності на майно, фізичною особою - підприємцем З. І. І., якого залучено до участі у справі в якості третьої особи-5, надано суду договір оренди N 27-ОР від 05.11.2014 р., акт приймання-передачі від 05.11.2014 р., додаток N 1 від 07.05.2015 р. до договору оренди, акт N 1 від 07.05.2015 р. про фактичний час користування агрегату А50, акт приймання-передачі N 2 від 07.05.2015 р., а також паспорт (дублікат) агрегату для освоєння та ремонту свердловин А50 (заводський N 2301, 1983 року випуску) та висновок експертного обстеження від 21.10.2013 р.

Згідно з актом приймання-передачі N 2 від 07.05.2015 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" було повернуто фізичній особі - підприємцю З. І. І. орендоване майно.

При цьому, пояснення позивача та третьої особи-1 про існування двох різних агрегатів А50, один з яких і був в оренді у позивача, а також посилання на невідповідності в документах щодо його оформлення за ФОП З. І. І., судом визнаються безпідставними з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження факту перебування у власності ТОВ "Компанія "Газ Ресурс" іншого агрегату А50, аніж того, що належав З. І. І. та був переданий позивачеві в оренду.

Таким чином, позивачем не доведено як наявність в діях відповідача щодо передачі в користування третій особі-3 агрегату для освоєння свердловин А50 перевищення службових повноважень та порушення установчих документів, так і наявності права власності Товариства на такий агрегат.

Відповідно, не доведено, що внаслідок дії відповідача позивач зазнав збитків, розмір яких дорівнює вартості агрегату А50 в сумі 1820436 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 238, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Газ Ресурс" (03028, м. Київ, пр. Науки, 42/1, корп. 10, оф. 17; код ЄДРПОУ 38324386) 1509600,00 грн. збитків, 22644,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 24908 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 27172 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.11.2018 р.

 

Суддя

А. І. Привалов




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали