ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.10.2011 р.

Справа N 18/084-11


У справі за позовом

Акціонерного товариства Eutelsat S.A.

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхностьсупутникові комунікації", м. Київ

 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський завод "Побутрадіотехніка", м. Бровари

про

стягнення 29576342,43 грн.

Суддя

А. Ю. Кошик

За участю представників сторін

Від позивача:

не з'явився

Від відповідача 1:

Жиленкова В. В., Климов О. Ю.

Від відповідача 2:

не з'явився


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Eutelsat S.A. (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхностьсупутникові комунікації" (далі - відповідач 1) 29576342,43 грн. збитків, завданих внаслідок недобросовісної конкуренції та Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський завод "Побутрадіотехніка" (далі - відповідач 2) про стягнення 1000 грн. збитків, завданих внаслідок сприяння відповідачу 1 в недобросовісній конкуренції.

Провадження у справі N 18/084-11 порушено відповідно до ухвали суду від 07.09.2011 року та призначено справу до розгляду на 11.10.2011 року.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.10.2011 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час місце розгляду спору, у судове засідання 11.10.2011 року не з'явився та надіслав заяву, в якій повідомив, що позивачем відкликано довіреність від 06.05.2011 року та припинено довірительні відносини між Акціонерним товариством Eutelsat S.A. та повіреними, що зазначені у довіреності, в тому числі і ОСОБА_1, яким підписано позовну заяву. Враховуючи зазначене, заявник вважає, що існує необхідність інформувати Акціонерне товариство Eutelsat S.A. в спосіб, визначений Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) та Конвенцією з питань цивільного процесу (Гаага, 1954).

Господарський суд не може прийняти в якості доказу надане 06.10.2011 року представником позивача повідомлення довірителя (документ походить з іноземної держави) про скасування довіреності від 25.09.2011 року, оскільки таке повідомлення не відповідає встановленим вимогам легалізації на території України, зокрема, Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961, ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України від 10.01.2002 N 2933-III "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів"), вимагає проставлення на документах іноземної держави спеціальної печатки апостиля.

Крім того, як передбачено абз. 8 п. 7 роз'яснення Вищого господарського суду від 31.05.2002 року N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську або російську мову з урахуванням вимог статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" (стаття 3 ГПК).

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 11.10.2010 року подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та заяву про залишення позову без розгляду на підставі ст. 58 та п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши у судовому засіданні 11.10.2011 року подані клопотання та заслухавши пояснення представників відповідача 1, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою розгляду та з'ясування обставин, викладених в поданих клопотаннях. Розгляд справи відкладався до 25.10.2011 року.

В судовому засіданні 25.10.2011 року суд розглянув клопотання позивача щодо припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю в п. 4.11 Додатка від 30.11.2009 року до Договору оренди від 14.01.2005 року домовленості сторін щодо передачі будь-якого спору (з приводу тлумачення або виконання), що може виникнути між сторонами Договору, на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палати України у відповідності до її регламенту.

Згідно з п. 5 роз'яснення Вищого господарського суду від 31.05.2002 року N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Статтею 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги випливають з правовідносин, що ґрунтуються на Договорі оренди від 14.01.2005 року, що обумовлює застосування до спірних правовідносин арбітражної угоди, що передбачена п. 4.11 Додатка від 30.11.2009 року до Договору оренди від 14.01.2005 року.

Зокрема, заявлені до стягнення у справі збитки безпосередньо пов'язані з порушенням відповідачем п.п. 14.6, 14.7, 20.1, 20.2, 21.1, 21.2 Договору оренди. Крім того, п. 14.3 Договору оренди передбачено, що в разі розірвання Договору за сторонами зберігається право вимагати відшкодування збитків.

Також, згідно з п. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, судом встановлено, що спірний Договір оренди від 14.01.2005 року (зі змінами та доповненнями) не визнавався недійсним, умова щодо відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням такого Договору, продовжує дію після його розірвання (припинення), а відтак і продовжує свою дію арбітражне застереження щодо вирішення спорів, пов'язаних з порушенням умов Договору оренди, і таке арбітражне застереження можливо виконати (існує Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України).

Відповідачем 1 клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з арбітражним застереженням заявлено в першому судовому засіданні, що відповідає ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Згідно зі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Відповідно до п. 2.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" спір непідвідомчий господарському суду (стаття 12 ГПК), якщо є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 5 статті 80 ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі пункту 1 статті 62 ГПК або припинити провадження у справі з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК.

З огляду на встановлені судом обставини, провадження у справі N 18/084-11 підлягає припиненню на підставі ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та відповідного п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо відповідача 1.

Щодо відповідача 2 позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки збитки, завдані відповідачем 2, пов'язані з фактом завдання збитків відповідачем 1, який не встановлено.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Враховуючи, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", п. 1 ст. 80, п. 5 ст. 81 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1. Провадження у справі N 18/084-11 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхностьсупутникові комунікації" припинити.

2. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський завод "Побутрадіотехніка" у справі N 18/084-11 залишити без розгляду.

3. Видати довідку про повернення Акціонерному товариству Eutelsat S.A. державного мита.

 

Суддя

А. Ю. Кошик





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали