МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

ЛИСТ

від 12.04.2011 р. N 1.4/18-1007

Керівникам вищих навчальних закладів України 

Про типові програми навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Цивільний захист"

На виконання п. 2 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 N 969/922/216 "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України", зареєстрованого в Мін'юсті 09.11.2010 за N 1057/18352, направляємо для використання при розробці навчальних програм з відповідних дисциплін і впровадження в учбовий процес, починаючи з 2011/2012 навчального року, типові програми нормативних дисциплін "Безпека життєдіяльності" та "Цивільний захист".

Підготовлені робочими групами типові програми після обговорення, схвалення НМК з цивільної безпеки та Вченою Радою ІІТЗО, погодження з Міністерством надзвичайних ситуацій України затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Додаток: 

типова програма "Безпека життєдіяльності" на 18 арк.; 

типова програма "Цивільний захист" на 25 арк. 

 

Директор 

О. А. Удод 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО
Перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України
Болотських М. В.
25.03.2011 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України
Жебровський Б. М.
31.03.2011 

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
"БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"
ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст", "бакалавр"

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Типова навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання та форми контролю знань з нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності".

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов'язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, N 969/922/216 "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України") і не повинен бути меншим 54 академічних годин (1,5 кредиту ECTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань визначення впливу наслідків надзвичайних ситуацій (НС) на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об'єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань - диференційований залік.

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", "бакалавр", оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

1.2. Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об'єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

1.3. Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов'язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об'єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну "Безпека життєдіяльності" майбутні бакалаври (молодші спеціалісти) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов'язаних із гарантуванням збереження життя та здоров'я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" бакалаври (молодші спеціалісти) у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

• знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов'язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об'єктах господарювання;

• вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров'я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

• здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

• здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

• вміння оцінити сталість функціонування об'єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об'єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

• здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

• знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

• вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

• вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

• вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

• вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

• обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

• вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

• оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

• здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;

2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА РОЗДІЛАМИ ТА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ

Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для різних форм навчання наведений в таблиці 1.

Таблиця 1.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Освітньо-кваліфікаційний рівень 

Молодший спеціаліст 

Бакалавр 

Форма навчання 

Денна 

Заочна 

Денна 

Заочна 

Семестр 

1 - 4 

2 - 5 

1 - 4 

2 - 5 

Кількість годин, всього 

54 

54 

54 

54 

Лекції, годин 

18 

18 

Лабораторні (практичні, семінарські) заняття, годин 

18 

18 

Розрахунково-графічна робота (РГР) 

1 - 4 

 

1 - 4 

 

Контрольна робота (КРС), самостійна, семестр 

 

2 - 5 

 

2 - 5 

Індивідуальна та самостійна робота студентів (ІРС та СРС), годин 

18 

46 

18 

46 

Модульна контрольна робота (МКР), семестр 

1 - 4 

 

1 - 4 

 

Підсумковий контроль 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

Вищим навчальним закладам надається право уточнювати зміст, форми, методи проведення занять, послідовність вивчення окремих тем, а також зміни погодинного навантаження тем у відповідності до спеціалізації студентів, без скорочення загального та аудиторного часу передбаченого цією програмою.

3. ЗМІСТ КУРСУ

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

N
п/п
 

Найменування теми 

Разом, год. 

Лекції 

Практичні та семінарські заняття 

Самостійна робота 

Індивідуальні заняття 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

7 

3.1. 

Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек. 

 

 

3.2. 

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки. 

 

 

3.3. 

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах. 

 

 

3.3.1. Пожежна безпека. 

 

3.3.2. Радіаційна безпека. 

 

3.3.3. Хімічна безпека. 

 

 

3.4. 

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС. 

 

3.5. 

Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС. 

 

3.6. 

Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС. 

 

3.7. 

Управління силами та засобами ОГ під час НС. 

 

 

Разом 

54 

18 

18 

10 

8 

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення - безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Професійна складова

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об'єктів і територій. Об'єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об'єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф'яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Професійна складова

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх вражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Гідродинамічні об'єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об'єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об'єктів за їхньою пожежовибухонебезпекою. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об'єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб'єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об'єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Професійна складова

Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій в залежності від профільного напряму ВНЗ. Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд. Особливості структури виробництва. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об'єкту господарювання. Комплекс робіт на об'єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС

Зміст теми. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об'єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об'єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об'єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об'єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров'я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Професійна складова

Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС

Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об'єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

Професійна складова

Визначення наявних проблем з безпеки і захисту ОГ у НС, рівня їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування ОГ та контролю за станом його основних фондів.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом'якшення наслідків НС. Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об'єктів, підготовка об'єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій області. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Застосування захисних бар'єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.

Загальні функції управління пов'язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов'язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.

Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об'єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об'єкту господарювання.

Професійна складова

Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

Тема 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Зміст теми.

Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

Професійна складова

Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються (у межах їхніх тактико-технічних можливостей) до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.

Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні НС в залежності від профільного напряму ВНЗ. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах галузі. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕТРОВІ ЗАВДАННЯ

З метою поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують розрахунково-графічну роботу, а заочної та дистанційної - самостійну контрольну роботу, теми яких розробляються з урахуванням специфіки профільної спрямованості ВНЗ, і наводяться у робочих навчальних програмах.

Організація і порядок виконання РГР та КРС, тематика та вихідні дані визначаються робочими навчальними програмами, відповідними методичними вказівками і завданнями до виконання робіт студентів з урахуванням специфіки напрямів підготовки бакалаврів (молодших спеціалістів).

5. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Оцінка якості засвоєння навчальної програми з нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності", охоплює поточний контроль успішності, виконання РГР (КРС для заочної та дистанційної форм навчання), модульний контроль (для денної форми навчання) та складання підсумкового диференційованого заліку.

Для поточного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і особливо у процесі самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням специфіки напряму підготовки бакалаврів (молодших спеціалістів).

Для атестації студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним в цій навчальній програмі, в робочих навчальних програмах нормативної навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у ВНЗ створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають типові завдання, модульні контрольні роботи, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об'єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з безпеки життєдіяльності.

Успішність засвоєння дисципліни повинна визначатися за допомогою рейтингової системи оцінювання.

Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається результатами диференційованого заліку, порядок проведення якого визначається робочою навчальною програмою.

6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Типова навчальна програма є загальною для всіх напрямів підготовки бакалаврів та молодших спеціалістів. В той же час, при складанні робочих навчальних програм з дисципліни "Безпека життєдіяльності" у ВНЗ повинні бути враховані відмінності і специфіка окремих напрямів підготовки. Наприклад, для освітньої галузі "Інженерія" всіх напрямів підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів більший акцент у робочих навчальних програмах необхідно робити на питаннях безпеки людини при використанні технологічного обладнання та процесів, особливостях безпеки на стадіях їхнього проектування, виготовленні, монтажі, врахуванні можливих негативних впливів технологічних аварій та запровадженні профілактичних заходів щодо попередження небезпек. Для іншої галузі (наприклад, соціальні, гуманітарні та природничі науки, бізнес, право тощо) акцентуються питання, пов'язані з безпекою суспільства, державним управлінням та забезпечення сприятливих умов сталої життєдіяльності населення.

Під час підготовки робочої навчальної програми змістовна частина типової навчальної програми може корегуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності у напрямку усунення небезпек.

Остаточні обсяги вивчення окремих тем дисципліни "Безпеки життєдіяльності", а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами, розробленими та затвердженими безпосередньо навчальними закладами.

7. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Всі види занять повинні проводитися у спеціально обладнаних аудиторіях і навчальних лабораторіях з використанням засобів захисту, приладів, устаткування, електрифікованих стендів та іншого спеціального майна. Теоретичні заняття у складі навчальних груп. При проведенні практичних і лабораторних занять навчальні групи поділяються на підгрупи.

Під час проведення практичних занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати певні завдання на фоні навчальної обстановки, виробленню практичних навиків з підвищення спроможності сталого функціонування ОГ у надзвичайних ситуаціях, реалізації аварійно рятувальних, відновлювальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків НС.

ВНЗ самостійно розробляють та затверджують навчальні плани та робочі навчальні програми дисципліни "Безпека життєдіяльності", методичне забезпечення окремих аудиторних занять та самостійної роботи студентів. Окремі заходи з вивчення питань основ безпечної життєдіяльності повинні передбачатися також в програмах навчальних практик.

ВНЗ у встановленому порядку забезпечує студентам, які навчаються за індивідуальними програмами навчання, також можливість виконання навчальних завдань за індивідуальною програмою з дисципліни "Безпека життєдіяльності", що відповідає кінцевим конкретним результатам індивідуального навчання.

8. ЗВ'ЯЗОК ЗІ СТАНДАРТАМИ ОСВІТИ ВНЗ (МОЛОДШИЙ СПЕЦІАЛІСТ, БАКАЛАВР)

Стандарти вищої освіти ВНЗ за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст", "бакалавр" за напрямами підготовки повинні відповідно враховувати положення цієї навчальної програми.

9. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти

1. ДСТУ 2272-2006 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять".

2. Конституція України. Основний закон. - К., 1996.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

4. Про адміністративні порушення: Закон України. - К., 1993.

5. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - N 27.

6. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. - К., 1998.

7. Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.

8. Про охорону праці: Закон України. - К., 1992.

9. Про пожежну безпеку: Закон України. - К., 1993.

10. Про Цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. - К., 1993.

11. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. - К., 1998.

12. Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.

13. Про пожежну безпеку: Закон України. - К., 1993.

9.2. Основна література

1. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: Навч. посібник / В. В. Бєгун, І. М. Науменко - К.:, 2004. - 328 с.

2. Березуцький В. В., Васьковець Л. А., Вершиніна Н. П. та ін. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред. проф. В. В. Березуцького. - Х.: Факт, 2005. - 348 с.

3. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I - IV рівнів акредитації / за ред. / Є. П. Желібо, і В. М. Пічі. - Львів: Піча Ю. В., К.: "Каравела", Львів: "Новий Світ., 2002. - 328 с.

4. Касьянов М. А., Ревенко Ю. П., Медяник В. О., Арнаут І. М., Друзь О. М., Тищенко Ю. А. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - 284 с.

5. Концепція освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" / В. О. Кузнецов, В. В. Мухін, О. Ю. Буров та ін. // Інформаційний вісник. Вища освіта. - К.: Вид-во наук.-метод. центру вищої освіти МОНУ, 2001. - N 6. - С. 6 - 17.

6. Ліпкан В. А. Безпекознавство: Навч. посіб. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - 208 с.

7. Михайлюк В. О. Цивільний захист: Навч. посібник. Миколаїв: НУК, 2005. - ч. 1. Соціальна, техногенна і природна безпека. - 136 с.

8. Михайлюк В. О., Халмурадов Б. Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.

9. Мохняк С. М., Дацько О. С., Козій О. І., Романів А. С., Петрук М. П., Скіра В. В., Васійчук В. О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009. - 264 с.

10. Осипенко С. І., Іванов А. В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. - К., 2008. - 286 с.

11. Скобло Ю. С., Соколовська Т. Б., Мазоренко Д. І., Тіщенко Л. М., Троянов М. М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2003. - 424 с.

12. Черняков О. Г., Кочін І. В., Сидоренко П. І., Букін В. Є., Костенецький М. І. Медицина катастроф. Навч. посібник. К.: "Здоров'я". 2001, - 348 с.

13. Яким Р. С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. - Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005. - 304 с.

14. Яремко З. М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавничий центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2005. - 301 с.

9.3. Додаткова література

1. Бегун В. В., Бегун С. В., Широков С. В. Казачков И. В., Литвинов В. В., Письменный Е. Н. Культура безопасности на ядерных объектах Украины. Учебн. пособие. - К. НТУУ КПИ, 2009, - 363 с.

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. проф. Э. А. Арустамова. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Изд. дом "Дашков и К", 2000. - 678 с.

3. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / О. С. Баб'як, О. М. Сітенко, І. В. Ківва та ін. - Х.: Ранок, 2000. - 304 с.

4. Заплатинський В. М. Полімовний тлумачний словник з безпеки. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 120 с. ISBN 978-911-01-0002-1

5. Заплатинський В., Матис Й. Безопасность в эру глобализации. Монография. - ЦУЛ, 2010. - 142.

6. Іванова І. В., Заплатинський В. М., Гвоздій С. П. "Безпека життєдіяльності" навчально-контролюючі тести. - Київ: "Саміт-книга", 2005. - 148 с.

7. Импульсная техника пожаротушения и многоплановой защиты. Изд. 3-е, с изм. и доп. / Сост. В. Д. Захматов, А. С. Кожемякин. - Черкассы: ЧГТУ, 2002. - 31 с.

8. Кулалаєва Н. В., Михайлюк В. О., Халмурадов Б. Д., Ручні та пересувні засоби пожежогасіння: основні типи, будова та безпечне використання. Навчальний посібник. Київ, 2011. - 189 с.

9. Кулешов Н. І., Уваров Ю. В., Олейник Є. Л., Пустомельник В. П., Єгурнов Ф. І. Пожежна безпека будівель та споруд. - Харків, 2004. - 271 с.

10. Літвак С. М., Михайлюк В. О. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. Миколаїв. - ТОВ "Компанія ВІД". - 2001. - 230 с.

11. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. - К., 1998. - 544 с.

12. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г. О. Бачинський, Н. В. Бернада, В. Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. - К.: Вища шк., 1995. - 238 с.

13. Павленко А. Р. Компьютер и здоровье. Решение проблемы. 3-е изд., перераб. и доп. - К.: "Основа", 1998. - 152 с.

14. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - Суми: Університет. книга, 1999. - 301 с.

15. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України 19.10.2004 року N 126.

16. Смоляр В. І. Фізіологія та гігієна харчування. Підручник для студентів. - К.: "Здоров'я", 2000. - 335 с.

17. Халмурадов Б. Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 138 с.

18. Ярошевська В. М., Ярошевський М. М., Москальов І. В. Безпека життєдіяльності. - К.: НМЦ, 1997. - 292 с.

9.4. Internet-джерела

1. Офіційне інтернет-представництво Президента України http://www.president.gov.ua/.

2. Верховна Рада України http://www.rada.kiev.ua.

3. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.

4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.

5. Міністерство екології та природних ресурсів України http://www.menr.gov.ua/.

6. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http://www.mns.gov.ua/.

7. Рада національної безпеки і оборони України http://www.rainbow.gov.ua/.

8. Постійне представництво України при ООН http://www.uamission.org/.

9. Північноатлантичний альянс (НАТО) http://www.nato.int/.

10. Новини про поточні події у світі, в т. ч. про надзвичайні ситуації http://www.100top.ru/news/ (російською мовою).

11. Сайт, присвячений землетрусам та сейсмічному районуванню території http://www.scgis.ru/russian/.

12. Сайт, присвячений надзвичайним ситуаціям природного характеру http://chronicl.chat.ru/.

13. Офіційний сайт Американського вулканологічного товариства http://vulcan.wr.usgs.gov/ (англійською мовою).

14. Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.

15. http://www.dnop.kiev.ua - Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

16. http://www.social.org.ua - Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

17. http://www.iacis.ru - Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств-участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).

18. http://base.safework.ru/iloenc - Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

19. http://base.safework.ru/safework - Библиотека безопасного труда МОТ.

20. http://www.nau.ua - Інформаційно-пошукова правова система "Нормативні акти України (НАУ)".

21. http://www.budinfo.com.ua - Портал "Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ".

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ

Запорожець О. І., Садковий В. П., Михайлюк В. О., Осипенко С. І., Бєгун В. В., Войтенко В. В., Гладкая Л. А., Дашковська О. В., Деревинський Д. М., Заплатинський В. М., Русаловский А. В., Прилипко В. А., Селіванов С. Є., Сусло С. Т., Халмурадов Б. Д., Яремко З. М.

Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради МОН 16 лютого 2011 р., протокол N 03/02 та Вченою Радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 23 лютого 2011 р., протокол N 2.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО
Перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України
Болотських М. В.
25.03.2011 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України
Жебровський Б. М.
31.03.2011 

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
"ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ"
ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст", "магістр"

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Типова навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання, форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст", "магістр" з нормативної дисципліни "Цивільний захист".

Навчальна дисципліна "Цивільний захист" є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов'язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь - якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни "Цивільний захист" визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, N 969/922/216 "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України") і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1,0 кредит ECTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань моделювання сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС), прогнозування наслідків їхнього впливу на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об'єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань - диференційований залік.

1.2. Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• вміння визначити коло своїх обов'язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

• знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

• здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

• проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов'язків;

• обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

• розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

• інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

• забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

• оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

1.3. Програма навчальної дисципліни "Цивільний захист" складається із двох розділів - "Загальна підготовка" і "Профільна підготовка".

2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА РОЗДІЛАМИ ТА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ

Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для різних форм навчання наведений в таблиці 1.

Таблиця 1. Рекомендований розподілу навчального часу

Освітньо-кваліфікаційний рівень 

Спеціаліст 

Магістр 

Форма навчання 

Денна 

Заочна 

Денна 

Заочна 

Семестр 

9 - 10 

9 - 10 

9 - 10 

9 - 10 

Кількість годин, всього 

36 

36 

36 

36 

Лекції, годин 

Лабораторні (практичні, семінарські) заняття, годин 

12 

12 

Розрахунково-графічна робота (РГР). 

9 - 10 

 

9 - 10 

 

Контрольна робота (КРС) самостійна, семестр 

 

9 - 10 

 

9 - 10 

Індивідуальна та самостійна робота студентів (ІРС та СРС), годин 

18 

24 

18 

24 

Модульна контрольна робота (МКР), семестр 

9 - 10 

 

9 - 10 

 

Підсумковий контроль 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

диферен-
ційований залік 

Керівництву вищих навчальних закладів надається право уточнювати зміст, форми, методи проведення занять, послідовність вивчення окремих тем, а також зміни погодинного навантаження тем у відповідності до спеціалізації студентів, без скорочення загального та аудиторного часу передбаченого даною програмою.

3. ЗМІСТ КУРСУ

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, год.

N
п/п
 

Найменування теми 

Кількість навчальних годин 

Разом, год. 

Лекції 

Практичні заняття
Лабораторні заняття
 

Індивідуальні заняття з викладачем 

Самостійна робота 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

7 

3.1. 

Розділ 1 "Загальна підготовка" 

 

 

 

 

 

3.1.1 

Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку НС 

 

 

 

3.1.2. 

Планування з питань цивільного захисту 

 

 

 

3.1.3. 

Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ 

 

 

3.1.4. 

Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження 

 

 

3.1.5. 

Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС 

 

 

 

3.2. 

Розділ 2 "Профільна підготовка" 

 

 

 

 

 

3.2.1. 

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту. 

 

 

 

3.2.2. 

Спеціальна функція у сфері цивільного захисту 

 

 

 

 

Разом 

36 

6 

12 

12 

6 

3.1. Загальна підготовка

Тема 3.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС

Зміст теми. НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню.

Територіальний моніторинг за об'єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

Методичні положення ідентифікації та паспортизації об'єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Визначення та аналіз небезпек, пов'язаних з порушенням умов безпечної експлуатації ОГ. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

Методи розв'язання типових завдань щодо ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів (ПНО).

Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вихідних даних. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки.

Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

Зміст теми. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо). Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту в залежності від профільного напряму ВНЗ.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об'єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.

Тема 3.1.3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ

Зміст теми. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення ступеню їхньої вогнестійкості. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення і часу зберігання диму. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа

Розв'язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту:

оцінки інженерної та пожежної обстановки в зонах ураження, що створюються під час техногенних вибухів;

протипожежний захист будівель і споруд та заходи і способи його досягнення;

загальні розрахунки пожежної небезпеки приміщень та їхнього захисту за допомогою автоматичних пристроїв пожежогасіння.

Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

Зміст теми. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі. Методика розрахунку зон проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії;

Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).

Розв'язування типових завдань з оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ та АТО у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об'єкті. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

Розрахунок сил і засобів з:

укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації:

організації спостережень та дозиметричного контролю;

проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО;

організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки:

обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс;

розведення розливу водою;

локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.

Тема 3.1.5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС

Зміст теми. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

Розв'язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях.

Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів.

Порядок розрахунку збитків за типами НС. Розрахунок загального обсягу збитків. Методика оцінки збитків від наслідків НС за основними його видами.

Відповідно до профілю підготовки ВНЗ розрахунок збитків від:

втрати життя та здоров'я населення;

руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

втрат тваринництва;

втрати деревини та інших лісових ресурсів;

рибного господарства;

знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

забруднення атмосферного повітря;

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря.

3.2. Профільна підготовка

А. Технічний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, як складової частини цивільного захисту.

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів. Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу. Захист та раціональне розміщення основних виробничих фондів, зонування території об'єкту. Захист технологічного обладнання, удосконалення господарсько-виробничих зв'язків, робота за спрощеною технологією, використання місцевих ресурсів. Підвищення стійкості виробничих будівель і споруд, комунально-енергетичних і технологічних мереж. Підвищення протипожежної стійкості. Обмеження ураження від вторинних факторів при аваріях. Підготовка до відновлення виробництва. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів.

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта в НС (межа стійкості, найбільш уразливі його елементи, характер і ступень руйнувань і ушкоджень, можливі збитки, межа доцільного підвищення стійкості).

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об'єктах гірничодобувної промисловості. Заходи для підвищення стійкості систем енергопостачання і повітропостачання. Зміцнення сейсмостійкості споруд і гірничих виробок. Заходи, що запобігають затопленню. Спеціальні відомчі формування. Характеристика пожеж на шахтних дворах і в гірничих виробках. Засоби, прийоми й способи боротьби з підземними пожежами, затопленням і загазованістю на об'єктах гірничодобувної промисловості.

б) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об'єктах нафтогазової промисловості. Будівництво кільцевих та з'єднувальних трубопроводів, обвалувань, дамб, пасток. Спеціальні відомчі формування. Характеристика пожеж на нафтогазових фонтанах і нафтосховищах. Основні засоби і тактика гасіння пожеж на нафтогазових промислах і в районах розвідки нафти та газу. Особливості гасіння пожеж на морських нафтопромислах.

в) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об'єктах енергетики. Заходи щодо підвищення стійкості систем енергопостачання та використання ядерної енергії. Допустимі режими роботи електростанцій, мереж і енергосистем. Запобігання пошкодженням у теплових і електричних частинах електростанцій, на підстанціях і лініях електропередач. Спеціальні відомчі формування. Проведення першочергових відбудовчих робіт на електростанціях (підстанціях і лініях електропередач) в зоні НС. Організація системи аварійного реагування при радіаційних аваріях на АЕС.

г) вимоги, які ставляться інженерно-технічними нормами до ліній і споруд зв'язку щодо їхнього будівництва, розвитку і реконструкції. Заходи, які підвищують стійкість роботи об'єктів зв'язку: заглиблення, кільцювання ліній, побудова обхідних каналів, дублювання одних засобів зв'язку іншими. Служба оповіщення і зв'язку цивільного захисту. Побудова систем централізованого оповіщення. Принципи побудови локальних систем оповіщення. Організація зв'язку під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Забезпечення діяльності ОГ, у власності якого перебуває об'єкт підвищеної небезпеки Критерії ідентифікації ОГ, що підлягають декларуванню безпеки. Визначення об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН) 1 або 2 класу за масою небезпечних речовин та за відстанню. Порядок декларування безпеки ОПН. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН. Ліцензування діяльності об'єкту підвищеної небезпеки. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об'єкту. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО, що входять до складу галузі, включаючи прилеглу до них територію.

Розв'язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Б. Профіль аграрної та харчової промисловості

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Основні фактори, які впливають на стійку діяльність у НС агропромислових підприємств, підприємств харчової промисловості та лісового господарства та основні положення галузевих вимог щодо її підвищення. Створення резервів посівного матеріалу, добрив, паливно-мастильних матеріалів тощо. Розробка та реалізація заходів по захисту посівів, насаджень, сільськогосподарських тварин, споруд та будівель, техніки. Захист і охорона джерел води (водозбірних шпарин, шахтних колодязів, джерел). Особливості організації протипожежного захисту в агропромисловому комплексі в лісовому господарстві та на підприємствах харчової промисловості.

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) харчової промисловості. Використання захисної тари і матеріалів для схову, виготовлення фасованих продуктів у надійному упакуванні. Способи герметизації складських приміщень і транспортних засобів. Захист продовольчої сировини, напівфабрикатів, води і готової продукції від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами при технологічному процесі і при транспортуванні. Утилізація й знищення продуктів харчування, які не піддаються знезаражуванню.

б) тваринництва. Основні заходи підтримання тваринницьких ферм в готовності до захисту тварин. Утримання тварин та птиці, зберігання кормів в умовах забруднення та зараження радіоактивними і токсичними речовинами, збудниками небезпечних хвороб в існуючих тваринницьких і пристосованих приміщеннях і спорудах. Захист тварин при пасовищному утриманні, при перегонах і перевезенні. Запобігання небезпечним захворюванням тварин. Організація і проведення евакуації тварин із районів можливого катастрофічного затоплення, при загрозі селевих потоків, із осередків ураження і зараження;

в) рослинництва. Основні заходи підвищення безпеки роботи в галузі рослинництва, які проводяться завчасно і при загрозі НС. Запобігання небезпечним захворюванням рослин. Заходи підвищення безпеки роботи галузі рослинництва в умовах забруднення та зараження радіоактивними і токсичними речовинами, збудниками небезпечних хвороб. Захист сільськогосподарських угідь, насаджень, врожаю на забрудненій радіонуклідами території після аварії на ЧАЕС;

г) лісогосподарського виробництва. Основи організації захисту лісових насаджень. Підвищення безпеки функціонування лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення території. Розробка і реалізація заходів щодо організації технічного захисту та безпеки об'єктів лісового господарства в наслідок аварії на АЕС.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на рівень національної продовольчої безпеки та її місце в системі національної безпеки. Здатність держави задовольняти потреби населення продуктами харчування в необхідному обсязі, асортименті і якості, що гарантують соціально-політичну стабільність та незалежність у разі виникнення військових конфліктів, стихійних явищ, аварій, епізоотій та епіфітотій. Індикатори продовольчої безпеки України. Формування та ефективність використання державного резерву продовольства.

Організація моніторингу потенційних загроз сільськогосподарському, лісовому та харчовому виробництву з урахуванням геологічних, кліматичних, гідрологічних, біологічних факторів тощо.

Моніторинг за можливим поширенням забруднення та зараження включаючи поширення карантинних бур'янів, організація епізоотичного, фітопатологічного і токсикологічного контролю.

Особливості діяльності ветеринарної та агрохімічної служби у складі мережі спостереження та лабораторного контролю цивільного захисту та принципи використання їх підрозділів при ліквідації наслідків НС.

Організація біологічного, радіаційного та хімічного контролю сировини для виробництва продуктів харчування.

Організація виробництва незабруднених та якісних продуктів харчування та води в умовах зараження або забруднення, чи з зараженої або забрудненої сировини.

Організація і координація роботи по ліквідації епізоотій та епіфітотій.

Природоохоронні вимоги щодо використання землі, водоймищ і сировинних ресурсів. Виявлення, зберігання і утилізація застарілих, непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів.

В. Будівельний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Забезпечення інженерного захисту територій. Розробка генеральних планів забудови населених пунктів, ведення будування міст, будинків, споруд, інженерних мереж, транспортних комунікацій; раціональне розміщення потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих проявів небезпечних і катастрофічних явищ.

Категорування міст і об'єктів. Межі зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, хімічного та радіаційного забруднення. Розміщення об'єктів, які мають небезпечні хімічні речовини, вибухові речовини і матеріали, легкозаймисті та горючі речовини. Розміщення об'єктів атомної енергетики. Планування і забудова міст. Норми раціонального використання планувальної та просторової організації міста (іншого населеного пункту) щодо реалізації заходів захисту його населення. Проектування, будівництво і реконструкція систем водопостачання, газопостачання, електропостачання і електрозв'язку.

Створення нормативно-методичної бази для проектування, будівництва та експлуатації ОГ у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення нових та удосконалення існуючих методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від небезпечних техногенних та природних процесів.

Вимоги до проектування нових і реконструкції існуючих транспортних споруд та об'єктів повітряного, морського і річкового транспорту.

Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації на особливий період та на мірний час.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Загальні положення норм проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) державних будівельних норм у частині захисних споруд цивільного захисту.

Планувальні і конструктивні рішення сховищ і ПРУ, інженерно-технічне обладнання і вентиляція, опалення, каналізація і водопостачання, електропостачання, зв'язок. Матеріали й конструктивні елементи, які застосовуються при будівництві захисних споруд.

Організація будівництва. Порядок та строки будівництва сховищ, швидко зведених сховищ, протирадіаційних та найпростіших укриттів. Вибір місця, прив'язка. Забезпечення матеріалами. Правила розміщення людей і експлуатації.

Практичне заняття. Особливості розрахунків конструкції сховищ. Навантаження та їхні сполучення, динамічні навантаження від ударної хвилі, еквівалентні статичні навантаження. Матеріали та їхні розрахункові характеристики. Основні положення.

Розрахунок конструкції протирадіаційних укриттів. Визначення коефіцієнта радіаційного захисту.

Г. Транспортний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Здійснення функцій державного органу з перевезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річковим транспортом. Забезпечення перевезення сил і засобів, матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення заходів реагування на НС. Управління і координація дій транспортних служб, включаючи контроль за переміщенням і використанням транспортних засобів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що беруть участь у ліквідації НС.

Організація і проведення заходів щодо запобігання і реагування на НС на транспортних засобах і комунікаціях, включаючи терміновий ремонт і розширення магістралей, злітно-посадкових смуг, причалів, залізничних станцій тощо. Забезпечення участі сил і засобів підлеглих формувань (у межах їх тактико-технічних можливостей) у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах впливу наслідків НС.

Комплексне використання різних видів транспорту для потреб цивільного захисту. Розрахунок і планування перевезень транспортними органами. Підготовка станцій (портів, пунктів) і транспортних засобів до масових перевезень.

Забезпечення відправлення і просування відбудовних, рятувальних, пожежних та інших сил.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Види розвідки її завдання й способи ведення. Пристосування об'єктів транспорту для цілей розвідки, порядок ведення розвідки в осередках ураження, спостереження, документування даних розвідки та їх передача на пункти управління.

Основні фактори, які впливають на стійку роботу об'єктів транспорту у НС та основні положення галузевих вимог щодо її підвищення. Перевезення при евакуації населення. Схема повідомлення про транспортні події (за певним видом транспорту). Забезпечення пожежної безпеки на об'єктах транспорту.

Порядок організації та проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта в надзвичайних ситуаціях.

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) організація робіт з відбудови перерваного руху поїздів через зруйнований залізничний об'єкт; порядок ліквідації наслідків аварій з небезпечними вантажами; організація і підготовка перед вузлових, дільничних і проміжних станцій, влаштування вантажно-розвантажувальних місць на проміжних станціях, використання обходів залізничних вузлів, дублювання залізничних споруд і обладнань. Вимоги до підземних ліній і ділянок метрополітенів стосовно пристосування їх для захисту населення у мірний час і особливий період.

б) організація, оснащення й використання запасних перевантажувальних пунктів, пунктів виконання морських перевантажувальних робіт у рейдових умовах, запасних судноремонтних баз. Комплекс заходів щодо захисту об'єктів річкового транспорту від впливу хвилі прориву. Облаштування берегових об'єктів з розрядними вантажами (вибухові речовини, НХР тощо). Заходи, які здійснюються на судні для запобігання затопленню й виникненню пожеж: оснащення кораблів аварійними матеріалами і майном, документами, які визначають організацію й планування захисту судна, екіпажу та пасажирів: розпис боротьби за живучість і знезараження судна, розпис санітарної карти; планування основних матеріалів щодо тривог на судні; розпис засобів індивідуального захисту.

в) розосередження і укриття автотранспорту, підготовка його до безгаражного утримання в умовах зими. Винесення заправних станцій і станцій технічного обслуговування з великих міст, підвищення коефіцієнта технічної готовності автомобілів. Влаштування з'єднувальних шляхів між магістральними дорогами в заміській зоні, дублювання переїздів, особливості організації і проведення знезаражування автотранспорту й засобів технічного обслуговування. Основні способи проведення аварійно-рятувальних робіт під час дорожньо-транспортних подій.

г) аеродроми розосередження парку літаків, інженерне обладнання місць розміщення літаків, матеріально-технічних засобів, пального й мастильних матеріалів. Будівництво сховищ для працюючих змін, утворення дублюючих (автономних) джерел енерговодопостачання й систем зв'язку, оснащення літаків аварійно-рятувальними й посадочними засобами. Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій, організація робіт для відбудови зруйнованих злітно-посадочних смуг, засобів зв'язку і посадки літаків на аеродромах. Особливості організації робіт по знезаражуванню авіаційної техніки й обладнання аеропортів.

Д. Медичний і фармацевтичний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Медико-санітарне забезпечення населення на випадок НС. Засоби медичного захисту їх склад, умови накопичення, зберігання та використання за призначенням. Медичне майно, його класи, джерела забезпечення та визначення потреб у запасах оперативного резерву за видами медичних ресурсів. Створення певного резерву медичного майна і лікарських засобів, підтримання його на необхідному рівні. Організація захисту медичного майна в надзвичайних ситуаціях.

Характеристика і структура втрат населення в умовах НС. Концепція організації надання медичної допомоги населенню за умов НС. Завдання системи медичного захисту постраждалого населення внаслідок НС. Розроблення, використання та забезпечення вдосконалення методів і засобів надання термінової медичної допомоги і лікування постраждалого населення з урахуванням характеру НС. Організація і координація робіт з надання термінової медичної допомоги та евакуації постраждалого населення із зон НС. Обмежувальні протиепідемічні медико-санітарні і адміністративні заходи. Комплекс заходів із запровадження на територіях карантину або обсервації. Організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів під час евакуації. Організація медичного забезпечення населення на збірних і приймальних евакуаційних пунктах, пунктах посадки і висадки на шляху слідування й у місцях тимчасового розселення.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Завдання й організація санітарно-епідеміологічної служби, її заклади, установи та формування, принципи їх використання у мережі спостереження і лабораторного контролю та при ліквідації наслідків НС.

Спостереження, оцінка і прогнозування санітарно-епідемічної обстановки на території України. Організація оперативного контролю радіоактивного, хімічного та інших видів забруднення у зонах НС. Організація роботи, пов'язаної із запобіганням, виявленням і припиненням порушення вимог санітарно-епідемічної безпеки і охорони здоров'я населення. Організація і участь у проведенні санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації наслідків НС, формування резерву санітарно-гігієнічних та протиепідемічних засобів.

Збирання, узагальнення, аналіз і надання органам єдиної державної системи цивільного захисту відомостей про постраждалих і хворих осіб у зонах НС. Забезпечення термінового постачання медичного майна і лікарських засобів для локалізації НС.

Запобігання особливо небезпечним, небезпечним інфекційним хворобам, масовим отруєнням та радіаційним ураженням населення.

Утворення та організація роботи центральної і регіональних координаційних комісій державної служби медицини катастроф. Забезпечення функціонування і удосконалення структури цієї служби.

Визначення науково-методичних принципів підготовки та підвищення кваліфікації працівників служби медицини катастроф і забезпечення її роботи з ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Розроблення методик для навчання населення з питань надання першої медичної допомоги у разі виникнення НС.

Е. Гуманітарний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Завдання психологічного захисту. Виявлення за допомогою психологічних та соціальних методів та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв'язання соціальних потреб. Недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку.

Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. Профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі. Технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

а) Додатково для педагогічних спеціальностей:

особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту та стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення НС. Практичне закріплення знань, отриманих дітьми протягом навчального року щодо дій у НС, в ході "Дня цивільної оборони" та "Тижня безпеки дитини дошкільного віку". Методика планування, підготовки та проведення цих навчально-практичних заходів з цивільного захисту.

б) Додатково для інших спеціальностей:

гуманітарна допомога у випадках НС. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Культура безпеки, як структурна компонента базової культури особистості і невід'ємна складова професійної культури кожного майбутнього фахівця. Оволодіння системою наукових знань, гуманістичних ідеалів, цінностей, переконань і способів діяльності у НС. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.

Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань, інформації, помилкові дії тощо) на управління безпекою у НС. Природа людських помилок. Обробка інформації людиною. Визначення особистих показників особи, яка приймає управлінські рішення у сфері цивільного захисту, на основі систем психологічного тестування. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.

Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.

Розв'язання типових завдань з розрахунку імовірності помилки персоналу.

Ж. Економічний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Поняття державного резерву, його склад, призначення. Єдина система державного резерву України. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Утримання і розвиток системи державного резерву. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС.

Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

Забезпечення цільових видів страхування. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків НС. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Основні положення пропонованого проекту. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Необхідність розробки програми. Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми. Організаційний план. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.

Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від НС та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

З. Екологічний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Зміст теми. Екологічний моніторинг. Організація і проведення спостереження, оцінки і прогнозу стану атмосфери, водних об'єктів і сільськогосподарських культур, радіоактивного і хімічного забруднення довкілля території України. Порядок забезпечення керівних органів єдиної державної системи гідрометеорологічною інформацією та інформацією про забруднення довкілля. Здійснення у разі виникнення надзвичайних ситуацій оперативного контролю та виміром радіоактивного і хімічного забруднення згідно з установленим регламентом у місцях проведення постійних спостережень.

Організація і проведення моніторингу стану підземних вод, включаючи їхнє радіоактивне забруднення, небезпечних екзогенних геологічних процесів. Прогнозування небезпечних геологічних і геофізичних процесів. Визначення критичних територій за екологічними наслідками можливих надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Зміст теми. Впровадження механізмів з регулювання екологічної безпеки (екологічний аудит, ліцензування небезпечних видів діяльності тощо). Визначення критеріїв і норм екологічної безпеки, контроль за безпечним використанням природних ресурсів. Організація і здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі поводження з небезпечними, радіоактивними і токсичними речовинами, дотримання умов безпечного розміщення та збереження небезпечних, токсичних та радіоактивних відходів.

Правової режим зони надзвичайної екологічної ситуації. Визначення порядку встановлення правового режиму зони на окремої місцевості, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, в тому числі відповідного використання, охорони та відтворення природних ресурсів. Визнання юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та відшкодування завданих їм збитків.

Методичне управління та здійснення контролю за проведенням робіт з ліквідації екологічних наслідків надзвичайних ситуацій. Організація робіт з прогнозування екологічного стану в районах розташування потенційно небезпечних об'єктів та інтенсивної господарської діяльності, в тому числі у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕТРОВІ ЗАВДАННЯ

З метою поглиблення вивчення дисципліни "Цивільний захист" та набуття вмінь і навичок для самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують розрахунково-графічну роботу (РГР), а заочної та дистанційної - контрольну роботу (КРС) самостійну, теми яких розробляються з урахуванням специфіки профільної спрямованості ВНЗ, і наводяться у робочих навчальних програмах.

Організація і порядок виконання РГР та КРС, тематика та вихідні дані визначаються робочими навчальними програмами, відповідними методичними вказівками і завданнями до виконання робіт студентів з урахуванням специфіки напрямів підготовки бакалаврів (молодших спеціалістів).

5. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Оцінка якості засвоєння навчальної програми з нормативної дисципліни "Цивільний захист", включає поточний контроль успішності, виконання РГР (КРС для заочної та дистанційної форм навчання), модульний контроль (для денної форми навчання) та складання підсумкового диференційованого заліку.

Для поточного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і особливо у процесі самостійної роботи, передбачена модульна контрольна робота, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням специфіки напряму підготовки спеціалістів, магістрів.

Для атестації студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним у типовій навчальній програмі, в робочих навчальних програмах нормативної навчальної дисципліни "Цивільний захист" та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у ВНЗ створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають завдання, модульні контрольні роботи, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об'єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з цивільного захисту.

Успішність засвоєння дисципліни повинна визначатися за допомогою рейтингової системи оцінювання.

Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається результатами диференційованого заліку, порядок проведення якого визначається робочою навчальною програмою.

6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Типова навчальна програма є загальною для всіх напрямів підготовки спеціалістів та магістрів. В той же час, при складанні робочих навчальних програм з дисципліни "Цивільний захист" у ВНЗ повинні бути враховані відмінності і специфіка окремих напрямів підготовки. Наприклад, для освітньої галузі "Інженерія" всіх напрямів підготовки спеціалістів та магістрів більший акцент у робочих навчальних програмах необхідно робити на питаннях ЦЗ, пов'язаних з використанням комп'ютерного моделювання небезпечних подій (НС), що мають місце при використанні технологічного обладнання та процесів, забезпеченню безпеки при їхньому проектуванні, виготовленні, монтажі, врахуванні можливих негативних впливів технологічних аварій та запровадженні профілактичних заходів щодо попередження небезпек. Для іншої галузі (наприклад, соціальні науки, бізнес, право тощо) акцентуються питання, пов'язані з небезпекою соціальних негативних впливів на суспільство, управлінням та забезпеченні сприятливих умов сталої життєдіяльності населення у НС соціально політичного, духовного та культурного походження.

При розробці робочої навчальної програми змістовна частина типової навчальної програми може корегуватися шляхом виключення і скорочення або включення, розширення та конкретизації окремих пунктів і питань у відповідності зі специфікою напряму підготовки майбутнього фахівця, типовими завданнями його професійної діяльності у напрямку забезпечення цивільного захисту.

Остаточні обсяги вивчення окремих тем дисципліни "Цивільний захист", а також розподіл навчального часу за видами занять визначаються робочими навчальними планами, розробленими та затвердженими безпосередньо у навчальних закладах.

7. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Всі види занять нормативної дисципліни "Цивільний захист" повинні відбуватися у спеціально обладнаних аудиторіях і навчальних лабораторіях з використанням засобів захисту, приладів, устаткування, електрифікованих стендів та іншого спеціального майна. Теоретичні заняття - у складі навчальних груп. При проведенні практичних і лабораторних занять навчальні груп поділяються на підгрупи.

При проведенні практичних занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати певні завдання на тлі навчальної обстановки, виробленню практичних навиків з підвищення спроможності сталого функціонування ОГ у НС, реалізації аварійно-рятувальних, відновлювальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків НС. У процесі вивчення курсу студенти виковують розрахунково-графічну роботу. Завдання з цивільного захисту включаються окремим розділом у дипломні проекти (роботи) студентів.

ВНЗ самостійно розробляють та затверджують навчальні плани та робочі навчальні програми дисципліни "Цивільний захист", методичне забезпечення окремих аудиторних занять та самостійної роботи студентів. Окремі заходи з вивчення питань основ безпечної життєдіяльності повинні передбачатися також в програмах навчальних практик.

ВНЗ у встановленому порядку забезпечує студентам, які навчаються за індивідуальними програмами навчання, можливість виконання навчальних завдань за індивідуальною програмою з дисципліни "Цивільний захист", що відповідає кінцевим конкретним результатам індивідуального навчання.

8. ЗВ'ЯЗОК ЗІ СТАНДАРТАМИ ОСВІТИ ВНЗ (СПЕЦІАЛІСТ, МАГИСТР)

Стандарти вищої освіти ВНЗ за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст", "магістр" за напрямами підготовки повинні відповідно враховувати положення цієї навчальної програми.

9. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти

1. Конституція України. Основний закон. - К., 1996.

2. ДСТУ Б А.2.2-7:2010. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Київ. - Мінрегіонбуд. України, - 2010.

3. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. - К., 1998.

4. Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.

5. Про пожежну безпеку: Закон України. - К., 1993.

6. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - N 27.

7. Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.

8. ДБН-97 Державні будівельні норми України, - Київ., Держ. Стандарт, 1999 р.

9. ДСТУ 3891-99 "Безпека у надзвичайних ситуаціях", - Київ, Держ. Стандарт, 1999 р.

10. Закон України "Про Цивільну оборону України". - К. Голос України, 06.03.93 (додаток - 24.03.99 р).

11. Положення про Цивільну оборону України, постанова Кабміну України від 10.05.1994. - N 299.

12. Закон України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97 N 51/97-ВР (із зм. і доп., внесеними Законами України від 18.11.97 N 642/97-ВР, від 16.07.99 N 988-XIV, від 11.05.2000 N 1709-III, від 16.02.98 N 174).

13. Закон України "Про правовий режим воєнного стану". - К. Урядовий кур'єр, 14.06.2000. - N 107.

14. Закон України "Про захист людини від інфекційних хвороб". - К. 06.04.2000. - N 1645-III.

15. Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації". - К. 13.07.2000. - N 1908-III.

16. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки". - К. 18.01.2001. - N 2245- III.

17. Закон України "Про охорону атмосферного повітря". - К.: Відомості Верховної Ради України, 1992. - N 50. - Ст. 678.

18. Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" від 13.07.2000. - N 1908-III.

19. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". - К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. - N 41. - Ст. 546.

20. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". - К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. - N 16. - Ст. 198; 1992., N 13. - Ст. 177.

21. Закон України "Про тваринний світ". - К.: Відомості Верховної Ради України, 1993. - N 18. - Ст. 191.

22. Закон України "Про екологічну експертизу". - К.: Відомості Верховної Ради України, 1995. - N 8. - Ст. 54.

23. Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану". - К. Урядовий кур'єр, 14.06.2000. - N 107.

24. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". - К. Урядовий кур'єр, 14.12.99. - N 1281.

25. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру". - К., "Урядовий кур'єр", 16.09.2000. - N 149.

26. Постанова КМ України "Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій" від 16.02.98 N 174 (із зм. і доп., внесеними постановами КМ України від 24.09.99 N 1763, від 21.10.99 N 1943).

27. Постанова КМ України "Про порядок формування розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями Державного резерву" від 08.10.97 року N 1129.

28. Постанова КМ України "Про номенклатуру та обсягів продукції Державного матеріального резерву" від 07.08.98 року N 1245-46.

29. Постанова КМ України "Про розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та створення запасів матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій" від 15.04.97 року N 338-027.

30. Постанова КМ України "Про затвердження особливостей формування та проведення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву" від 29.01.98 року N 100-03.

31. Постанова КМ України "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях" від 15.02.99 N 192.

32. Постанова КМ України "Про Основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру" від 05.10.98 N 1599.

33. Постанова Кабміну України "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". - К., 03.08.98. - N 1198.

34. Указ Президента України "Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" від 15.06.2001 N 436/2001.

9.2. Основна література

1. Бикова О. В., Болієв О. В., Деревинський Д. М., Єлісеєв В. Н., Миронець С. М., Осипенко С. І., Півень Ю. О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008. - 223 с.

2. Васійчук В. О., Гончарук В. Є., Качан С. І., Мохняк С. М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010. - 384 с.

3. Гончарук В. Є., Качан С. І., Орел С. М., Пуцило В. І., "Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях". Навчальний посібник, Видавництво НУ "Львівська політехніка". Львів, 2004 р., - 136 с.

4. Євдін О. М., Могильниченко В. В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування". Посібник. - К.: КІМ, 2007, 2008. - 636 с., - 152 с.

5. Михайлюк В. О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. - Миколаїв: УДМТУ, 2002. - 155 с.

6. Михайлюк В. О., Халмурадов Б. Д. Цивільна безпека: Навч. посібник. - К: Центр учбової літератури, 2008. - 158 с.

7. Осипенко С. І., Іванов А. В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. - К., 2008. - 286 с.

8. Русаловський А. В., Вендичанський В. Н. Цивільний захист: Навч. Посібн. / За наук. ред. Запорожця О. І., - К.: АМУ, 2008, - 250 с.

9. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. - К: Знання-Прес, 2007. - 487 с.

9. Сусло С. Т., Заплатинський В. М., Харамда Г. М. Цивільний захист: Навч. посібник/ За ред. проф. М. О. Біляковича. - К.: Арістей, 2007. - 386 с.

9.3. Додаткова література

1. Бегун В. В., Бегун С. В., Широков С. В., Казачков И. В., Литвинов В. В., Письменный Е. Н. Культура безопасности на ядерных объектах Украины. Учебн. пособие. - К. НТУУ КПИ, 2009, - 363 с.

2. Глотов "Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах"., 2000 г. 320 с.

3. Довідник з цивільної оборони / Г. Г. Міговіч, ЗАТ "Українська технологічна група". К. - 1998. - 526 с.

4. Джиргей В. С., Жидецьки В. Ц., Безпека життєдіяльності. Львів "Афіша", 1999. - 252 с.

5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С., Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. Кашина П. І. - Львів, "П. П. Васильович К. І.", 2005 - 338 с.

6. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Вип. 3. Під заг. ред. В. В. Дурдинця - Київ: Агенство "Чорнобильінтерінформ", 2001. - 532 с.

7. Методичні вказівки з курсу "Цивільна оборона" для студентів магістратури денної форми навчання / Укл.: О. І. Бабенко, Р. І. Черевко. - К.: КДЕУ, 1997. - 136 с.

8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

9. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г. О. Бачинський, Н. В. Бернада, В. Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. - К.: Вища шк., 1995. - 238 с.

10. Петров К. М. Общая экология. Химия. - С.-Пб., 1997 - 352 с.

11. Програма дій " Порядок денний на XXI сторіччя". К.:" Інтерсфера"., 2000. - 359 с.

9.4. Internet-джерела

1. Офіційне інтернет-представництво Президента України http://www.president.gov.ua/.

2. Верховна Рада України http://www.rada.kiev.ua.

3. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.

4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.

5. Міністерство екології та природних ресурсів України http://www.menr.gov.ua/.

6. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http://www.mns.gov.ua/.

7. Рада національної безпеки і оборони України http://www.rainbow.gov.ua/.

8. Постійне представництво України при ООН http://www.uamission.org/.

9. Північноатлантичний альянс (НАТО) http://www.nato.int/.

10. Новини про поточні події у світі, в т. ч. про надзвичайні ситуації http://www.100top.ru/news/ (російською мовою).

11. Сайт, присвячений землетрусам та сейсмічному районуванню території http://www.scgis.ru/russian/.

12. Сайт, присвячений надзвичайним ситуаціям природного характеру http://chronicl.chat.ru/.

13. Офіційний сайт Американського вулканологічного товариства http://vulcan.wr.usgs.gov/ (англійською мовою).

14. Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.

15. http://www.dnop.kiev.ua - Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

16. http://www.social.org.ua - Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

17. http://www.iacis.ru - Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств-участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).

18. http://base.safework.ru/iloenc - Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

19. http://base.safework.ru/safework - Библиотека безопасного труда МОТ.

20. http://www.nau.ua - Інформаційно-пошукова правова система "Нормативні акти України (НАУ)".

21. http://www.budinfo.com.ua - Портал "Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ".

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ

Запорожець О. І., Садковий В. П., Михайлюк В. О., Осипенко С. І., Войтенко В. В., Гончарук В. Є., Дашковська О. В., Дивак В. В., Заплатинський В. М., Миронець С. М., Применко В. І., Русаловский А. В., Селіванов С. Є., Т., Яремко З. М.

Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради МОН 16 лютого 2011 р., протокол N 03/02 та Вченою Радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 23 лютого 2011 р., протокол N 2.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали