Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про удосконалення дозвільної системи у будівництві (неофіційний текст)

Проект
(неофіційний текст)
 


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про удосконалення дозвільної системи у будівництві

Цей Закон прийнято з метою забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики України до європейських стандартів.

I. Удосконалення дозвільної системи у будівництві відповідно до цього Закону здійснюється за рахунок:

зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур, скорочення часу їх проходження та переліку необхідних для розгортання будівництва документів;

запровадження у дозвільній системі у будівництві принципів мовчазної згоди, єдиного вікна та організаційної єдності;

здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру на основі декларації відповідності матеріально-технічної бази будівельних та проектних організацій вимогам законодавства;

персоніфікації відповідальності суб'єктів архітектурної діяльності, поступового переходу від ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єкта архітектури, до професійної атестації виконавців окремих видів робіт;

дерегуляції господарської діяльності шляхом передачі частини функцій з державного регулювання та контролю самоврядним організаціям.

II. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 413; 1997 р., N 14, ст. 114; 2002 р., N 2, ст. 10; 2008 р., N 48, ст. 358; 2009 р., N 19, ст. 257; 2010 р., N 5, ст. 41):

статтю 791 виключити;

статтю 96 викласти у такій редакції:

"Стаття 96. Недодержання законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Недодержання законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків загальною площею до 100 м2 включно, а також господарських будівель без прийняття їх в експлуатацію, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків загальною площею від 100 м2 до 200 м2 включно, без прийняття їх в експлуатацію, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація інших об'єктів будівництва, крім зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, без прийняття їх в експлуатацію, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

частину другу статті 961 викласти у такій редакції:

"Недодержання термінів реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, надання дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката, вимагання при реєстрації та видачі таких декларацій, дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

статтю 97 викласти у такій редакції:

"Стаття 97. Самочинне будівництво

Самочинне будівництво об'єктів будівництва загальною площею до 200 м2, інженерних споруд висотою або протяжністю до 30 м, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самочинне будівництво інших об'єктів будівництва та інженерних споруд, крім зазначених у частині першій цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

доповнити статтею 18837 такого змісту:

"Стаття 18837. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції або її територіальних органів

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції або її територіальних органів -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів на об'єкти будівництва -

тягне за собою накладення штрафу на громадян - п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

частину першу статті 2446 викласти у такій редакції:

"Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням законодавства, державних стандартів, норм і правил під час будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 97, 18837).".

2. Статтю 1971 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131; 2007 р., N 13, ст. 131) викласти в такій редакції:

"Стаття 1971. Самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво

1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -

карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

3. Самочинне будівництво будівель або споруд вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, передбаченого статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

4. Самочинне будівництво будівель або споруд вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений частиною 3 цієї статті, -

карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

5. Самочинне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

6. Самочинне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною п'ятою цієї статті, -

карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.".

3. Частину 1 статті 10 Закону України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст. 526; 2000 р., N 10, ст. 79, N 27, ст. 213, N 6, ст. 199, N 17, ст. 689; 2002 р., N 26, ст. 176; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 36, ст. 434; 2005 р., N 10, ст. 187; 2006 р., N 34, ст. 292; 2009 р., N 10 - 11, ст. 137; 2010 р., N 10, ст. 187, N 31, ст. 414) доповнити пунктом 301 такого змісту:

"301) здійснювати відповідно до законодавства привід до Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів осіб, які ухиляються від виконання законних вимог їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;".

4. У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 4, ст. 546):

пункт "б" частини першої статті 27 виключити;

частину першу статті 29 після слів "природних ресурсів" доповнити словами "та висновок державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, затверджений у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури";

у підпункті "б" частини другої статі 68 слово ", будівництві" виключити.

5. У Законі України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст. 646; 1992 р., N 10, ст. 138; 1998 р., N 33, ст. 226; 2007 р., N 34, ст. 444; 2009 р., N 19, ст. 257; 2010 р., N 4, ст. 486):

абзац четвертий частини першої статті 8 замінити двома абзацами такого змісту:

"одержати позитивний висновок державної експертизи інвестиційних програм щодо доцільності та наслідків впровадження техніко-економічних заходів, визначення їх відповідності законодавству, іншим нормативно-правовим актам, які регулюють інвестиційну діяльність;

одержати позитивний висновок державної експертизи проектів будівництва щодо додержання діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, ядерної та техногенної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим. Перелік об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва та архітектури.";

у статті 15:

у частині першій:

доповнити абзацами першим та другим такого змісту:

"Державній експертизі підлягають інвестиційні програми, реалізація яких здійснюється із залученням державних коштів.

Державна експертиза інвестиційних програм проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань економічного розвитку та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності.". У зв'язку з цим абзаци перший та другий вважати відповідно абзацами другим та третім;

в абзаці другому слова "інвестиційні програми та" виключити;

абзац третій у такій редакції:

"Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва є завершальним етапом розроблення проектної документації відповідної стадії проектування та проводиться у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, експертною організацією (підприємством, установою), визначеною цим органом.";

у частині другій слова "проектів і програм" замінити словами "програм і проектів будівництва";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Встановлення порядку проведення державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва іншими законами та проведення такої експертизи іншими підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян чи формуваннями, крім визначених відповідно до цієї статті, не допускається.".

6. У статті 21 Закону України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 49, ст. 668; 2007 р., N 34, ст. 444):

у другому реченні частини другої слова "будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення," виключити;

у частині дев'ятій:

слова "Експертиза проектів" замінити словами "Експертиза проектної та іншої документації на виготовлення і впровадження нових технологій і засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту";

слова "прийняття в експлуатацію" виключити;

частину дванадцяту виключити.

7. У Законі України "Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 52, ст. 683; 2001 р., N 16, ст. 76):

статті 13:

у частині другій:

абзац п'ятий виключити;

у абзаці восьмому слова "міст Києва, Севастополя та" виключити;

абзац десятий викласти у редакції:

"здійснення контролюючих та наглядових функцій за діяльністю забудовників, пов'язаною з залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;".

у частині третій слова "крім випадків, передбачених законами" замінити словами "відповідною радою";

статтю 15 після частини четвертої доповнити частиною такого змісту:

"Діяльність спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури може бути суміщена з діяльністю органів охорони культурної спадщини у частині пам'яток архітектури та містобудування.". У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою;

абзац перший статті 22 після слів "передбаченому законом, та" доповнити словами "реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або".

8. У статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 5, ст. 21; 2007 р., N 4, ст. 34, N 34, ст. 444; 2010 р., N 28, ст. 353):

у частині другій слова "будівництво, реконструкція, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення," виключити;

друге речення частини сьомої виключити;

у частині восьмій слова "введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення," виключити;

абзац другий частини одинадцятої викласти у такій редакції:

"у разі прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у встановленому законодавством порядку;";

у частині двадцятій слова "введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення," виключити;

частину двадцять другу замінити двома частинами такого змісту:

Експертиза протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, документації на виготовлення і впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції, систем протипожежного захисту на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів проводяться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".";

частину двадцять третю виключити.

9. У Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 27, ст. 218; 2007 р., N 34, ст. 444; 2010 р., N 34, ст. 486):

в абзаці шістнадцятому частини першої статті 1 слова "проекти будівництва," виключити;

в абзаці п'ятому статті 11 слова "проекти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення, за винятком тих, для затвердження проектів будівництва яких висновок державної експертизи не є обов'язковим;" виключити;

частину п'яту у статті 12 доповнити реченням такого змісту:

"Висновок державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва затверджується у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.";

у частині третій статі 15 слова "проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення," виключити;

у пункті "б" частини першої статті 42 слова "за проектами, що не мають позитивного висновку за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та" виключити.

10. У Законі України "Про енергозбереження" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 30, ст. 283):

пункт "б" частини першої статті 22 виключити;

у частині другій статті 24 слова "не прийнятих в експлуатацію" виключити;

у пункті "д" частини другої статті 27 слово ", будівництві" виключити.

11. У Законі України "Про екологічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 8, ст. 54; 2000 р., N 27, ст. 213; 2007 р., N 34, ст. 444):

у другому реченні частини першої статі 13 слово "екологічна" виключити;

у пункті 3 частини першої статті 14 слова "інвестиційні програми, проектна документація для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення;" виключити;

у частині другій статі 37 слово "екологічна" виключити;

частину другу статті 39 після слів "на місцях" доповнити словами "та висновки державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, затверджені у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури,".

12. У статті 40 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 12, ст. 81):

у частині першій слова "Техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції," виключити;

після частини другої доповнити частиною такого змісту:

"Державна експертиза техніко-економічних обґрунтувань і проектів будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації ядерних установок чи об'єктів здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".". У зв'язку з цим частини третю-шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;

у частині п'ятій слово "проектів" виключити.

13. Частину 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2001, N 44, ст. 226; 2003 р., N 5, ст. 46; 2004 р., N 6, ст. 37, N 11, ст. 140, N 35, ст. 412; 2005 р., N 42, ст. 464, N 52, ст. 562; 2006, N 1, ст. 18, N 35, ст. 296; 2009, N 30, ст. 421) доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів про накладення штрафу за правопорушення у сфері планування і забудови територій.".

14. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246; 2006 р., N 22, ст. 184; 2008 р., N 48, ст. 358):

у частині першій статті 1;

абзац тринадцятий викласти у редакції"

"архітектор, інженер, що має кваліфікаційний сертифікат, - головний архітектор проекту, головний інженер проекту, головний інженер, виконавець робіт чи інший фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи;

доповнити новими абзацами такого змісту:

"саморегулювання у сфері архітектурної діяльності - самостійна ініціативна неприбуткова діяльність суб'єктів підприємницької та професійної діяльності, об'єднаних у саморегулівні організації, метою якої є регулювання діяльності членів таких організацій для забезпечення належної якості їх товарів, робіт та послуг і гарантування захисту прав споживачів їх продукції;

саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності - неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, засновані на членстві, що отримали в установленому порядку відповідні статус та повноваження.";

статтю 12 виключити;

статтю 15 викласти у такій редакції:

"Стаття 15. Архітектурно-містобудівні ради

Для професійного колегіального обговорення планувальних, архітектурних та інженерних рішень об'єктів містобудування при центральних та місцевих органах містобудування та архітектури утворюються архітектурно-містобудівні ради, які провадять свою діяльність відповідно до типового положення про них, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об'єктів містобудування за зверненням суб'єктів містобудівної діяльності.

Результати розгляду проектів містобудівної документації радою носять обов'язковий характер та ураховуються при подальшому доопрацюванні та затвердженні їх відповідною радою.

Для можливості всебічного та вичерпного розгляду архітектурно-містобудівною радою проектів містобудівної документації до участі у її діяльності залучаються представники органів містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу.

Відповідний орган містобудування та архітектури при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада за чотирнадцять робочих днів до засідання ради надсилає проект містобудівної документації, що планується для розгляду радою, для попереднього розгляду органам земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронному та санітарно-епідеміологічному органу. Свої висновки зазначені органи висловлюють безпосередньо на засіданні архітектурно-містобудівної ради незалежно один від одного.

У разі ненадання зауважень до проекту містобудівної документації до моменту прийняття рішення архітектурно-містобудівною радою щодо її подальшого доопрацювання та затвердження, такий проект вважається погодженим відповідним органом державної влади за принципом мовчазної згоди.

При відсутності зауважень з боку органів містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу або їх урахування, відповідний проект містобудівної документації не підлягає погодженню із зазначеними органами.

Діяльність архітектурно-містобудівних рад може бути суміщена з діяльністю консультативних рад з питань охорони культурної спадщини з розгляду питань планування та забудови територій у межах історичних ареалів населених місць та зон охорони пам'яток архітектури та містобудування.

Рішення консультативних рад з питань охорони культурної спадщини є підставою для прийняття рішень архітектурно-містобудівними радами під час розгляду питань планування та забудови територій у межах історичних ареалів населених місць та зон охорони пам'яток архітектури та містобудування.

У разі необхідності робота архітектурно-містобудівних рад може бути суміщена з роботою консультативних рад з питань охорони культурної спадщини для розгляду та прийняття спільних рішень з питань планування та забудови територій у межах історичних ареалів населених місць та зон охорони пам'яток архітектури та містобудування.

Містобудівна документація, розроблена відповідно до наданих вихідних даних, не підлягає погодженню з органами, які їх видали.

Порядок розгляду проектів містобудівної документації на засіданнях архітектурно-містобудівної ради визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Результати розгляду проектів будівництва об'єктів містобудування або їх комплексів радою носять рекомендаційний характер. Вони не можуть надаватись на вимогу органів державної або місцевої влади для їх подальшого погодження або затвердження.

доповнити статтею 161 у такій редакції:

"Стаття 161. Саморегулівні організації

В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх внесення центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності повинні мати правила та стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, і механізми забезпечення майнової відповідальності перед споживачами їх товарів, робіт та послуг.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть здійснювати професійну атестацію виконавців робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та ліцензування своїх членів.

Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури визначає порядок надання статусу та повноважень саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, порядок ведення державного реєстру таких організацій, та здійснює контроль за їх діяльністю.";

статтю 17 викласти у такій редакції:

"Стаття 17. Ліцензування та професійна атестація виконавців робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури

Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Професійна атестація фахівців-експертів, які здійснюють експертизу проектів будівництва щодо додержання діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, ядерної та техногенної безпеки тощо проводиться за участю центральних органів виконавчої влади за відповідним напрямком діяльності.

До професійної атестації допускаються громадяни, які:

здобули вищу архітектурну (для архітекторів) та вищу інженерно-будівельну (для інженерів) освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр і мають стаж роботи за фахом не менше трьох років та пройшли підвищення кваліфікації за відповідними програмами;

не мають вищої архітектурної (для архітекторів) та вищої інженерно-будівельної (для інженерів) освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр, стаж роботи яких у сфері містобудування становить не менше десяти років та пройшли підвищення кваліфікації за відповідними програмами.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Особи, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть здійснювати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть персональну відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, недотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури:

затверджує перелік виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, які підлягають професійній атестації;

затверджує Положення про професійну атестацію (сертифікацію), форму кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення та розміри плати за проведення професійної атестації;

визначає уповноважену організацію для ведення реєстру атестованих осіб.

Повноваження з ліцензування та професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності відповідно до закону.";

статтю 18 викласти у такій редакції:

"Стаття 18. Атестаційна архітектурно-будівельна комісія

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, здійснюється Атестаційною архітектурно-будівельною комісією.

Атестаційна архітектурно-будівельна комісія:

визначає рівень кваліфікації і знань фахівців, їх спеціалізацію;

видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу;

може утворювати секції за видами робіт та професійної спеціалізації;

здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.".

15. У статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20, ст., 190; 2003 р., N 24, ст. 159; 2007 р., N 34, ст. 444) частину 1 доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) за діяльністю забудовників, пов'язаною з залученням коштів фізичних та юридичних осіб.".

16. У статтях 5 та 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 39, ст. 333) слово "будівельних" виключити.

17. У Законі України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (Відомості Верховної Ради України 2003 р., N 52, ст. 377; з наступними змінами):

абзаци вісімнадцятий - двадцять третій статті 2 виключити;

частину третю статті 9 виключити;

у частинах третій та четвертій статті 11 слова "та проектної декларації" а також слова ", визначених у проектній декларації," виключити;

у частині першій статті 13:

абзаци третій та п'ятнадцятий виключити;

в абзаці вісімнадцятий слова "зазначених у проектній декларації," виключити;

у статті 14:

в абзаці дев'ятому частини п'ятої слова "відповідно до проектної декларації" виключити;

в абзаці шостому частини сьомої після слова "робіт" доповнити словами "або реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт";

абзац восьмий частини сьомої виключити;

у статті 16:

в абзаці шостому частини четвертої після слова "робіт" доповнити словами "або зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт";

абзаци восьмій - дванадцятій частини четвертої виключити;

у частині восьмій слова "зазначених у проектній декларації," виключити;

у частині шостій статті 24:

абзац другий виключити;

в абзаці третьому слова "у відповідності з проектною декларацією" виключити.

18. У частині першій статі 31 Закону України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155) слова "у випадках і в порядку, встановлених законодавством" замінити словами "згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".".

19. У статтях 6, 7, 91 та 12 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 26, ст. 361) слово "будівельних" виключити.

20. У статті 38 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 39, ст. 488; 2009 р., N 15, ст. 188):

після слів "проектів і рішень" доповнити словами у дужках "(крім інвестиційних програм і проектів будівництва)";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".".

21. У Законі України "Про планування і забудову територій" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 250; 2006 р., N 43, ст. 412; 2007 р., N 9, ст. 70, N 21, ст. 287, N 34, ст. 444; 2008, N 48, ст. 358; 2009, N 17, ст. 236, N 19, ст. 257, N 44, ст. 656; 2010, N 34, ст. 486):

1) у статті 1:

абзаци десятий, тринадцятий, вісімнадцятий, двадцять перший - двадцять четвертий виключити;

абзац чотирнадцятий після слів "визначених планом зонування" доповнити словами ",які містять комплекс дозвільних процедур";

доповнити новими абзацами такого змісту:

"моніторинг території - система спостережень за станом і зміною об'єктів у відповідності до затвердженої містобудівної документації та нормативів проектування для забезпечення органів виконавчої влади об'єктивною інформацією про діяльність з планування і забудови територій на відповідній території;

містобудівний кадастр - галузева система організації, зберігання і використання просторово-орієнтованих даних про територію, адміністративно-територіальні утворення, екологічні, інженерно-геологічні умови та інформаційних ресурсів законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил діяльності з планування і забудови територій для забезпечення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, розв'язання задач геоінформаційних систем управління територією і формування галузевої складової загальнодержавних геоінформаційних ресурсів;

зонування території - розподіл за даними містобудівного кадастру території на зони при плануванні території і населених пунктів з метою визначення виду використання встановлених зон та обмежень на їх використання з урахуванням зонування земель;

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та планувальною документацією та зонінгом територій;

технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема водопостачання, каналізації, тепло-, енерго- і газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки;

завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.";

2) частину шосту статті 3 виключити;

3) у статті 9:

абзац другий частини першої викласти у редакції:

"оприлюднюють через засоби масової інформації відомості про початок робіт, пов'язаних з розробленням схем планування територій на регіональному рівні;

у частині другій:

в абзаці другому слова "про місце та строки розгляду схем планування територій, а також" виключити;

абзац третій виключити;

частину третю виключити;

4) статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Планування територій на місцевому рівні

Планувальна документація на місцевому рівні складається із генерального плану населеного пункту та детального плану територій, що розробляються на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі, як просторово-орієнтована інформація в Державній системі координат та документується на паперових і електронних носіях.

До початку розроблення містобудівної документації замовник надає генпроектувальній організації вихідні дані з урахуванням державних, регіональних, місцевих та приватних інтересів.

Надання вихідних даних для розроблення містобудівної документації замовником є обов'язковим.

Обсяг вихідних даних для розроблення містобудівної документації визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Розроблення, погодження містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою.

Зміни до містобудівної документації на місцевому рівні вносяться у такому ж порядку, як і її розроблення.

За рішенням сільської, селищної, міської ради містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена.

Оновлення містобудівної документації передбачає роботи з її актуалізації відповідно до існуючої планувальної ситуації та передбачає:

оновлення картографо-геодезичної основи;

перехід з паперових носіїв у векторну цифрову форму шляхом сканування існуючих креслень та їх обробки;

розробку розділів:

а) з планом зонування відповідної території на підставі матеріалів існуючої документації за її фактичним станом;

б) транспортної інфраструктури відповідного населеного пункту;

в) червоних ліній відповідного населеного пункту;

г) інженерної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

5) доповнити статтею 101 такого змісту:

"Стаття 101. Розташування об'єкта містобудування при відсутності детального плану територій

У разі відсутності детального плану територій рішення щодо розташування об'єкта містобудування на окремій земельній ділянці приймається колегіально архітектурно-містобудівною радою на підставі техніко-економічного розрахунку або передпроектних проробок чи ескізного проекту, виконаних у відповідності до генерального плану населеного пункту з визначеним функціональним призначенням.

Тимчасовий порядок визначення місця розташування об'єкта містобудування при відсутності детального плану територій визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури."

6) у статті 12:

у частині другій:

в абзаці четвертому слова "реставрації, капітального ремонту" виключити;

після абзацу одинадцятого доповнити двома абзацами такого змісту:

"повідомляють через засоби масової інформації про початок розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, форми подання пропозицій і порядок їх урахування;

за результатами моніторингу, з урахуванням громадських інтересів, соціальних та економічних потреб акумулюють пропозиції щодо необхідності внесення змін до генерального плану у визначений цим Законом період;". У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом дев'ятим;

доповнити новими частинами такого змісту:

"Генеральні плани населених пунктів розроблюються в одну стадію.

Основні положення затвердженого генерального плану міста є загальнодоступними для ознайомлення.

Загальна доступність матеріалів генерального плану забезпечується шляхом розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та на паперових носіях, окрім відповідної грифованої частини, яка може розроблятись у його складі окремим документом.

При вчасному внесенні змін до генерального плану міста термін його дії не обмежується.

Зміни до генеральних планів вносяться:

для міст Києва, Севастополя, Сімферополя, обласних центрів - один раз у три роки;

для міст обласного та районного значення - один раз у чотири роки.

Генеральний план міста Києва та зміни до нього після погодження Кабінетом Міністрів України затверджуються Президентом України.

Генеральні плани обласних центрів за поданням обласних рад та після погодження з центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Забороняється прийняття рішень відповідного органу влади щодо розміщення об'єкта будівництва або іншого виду використання території з посиланням безпосередньо на генеральний план - без здійснення передбаченого законом остаточного (детального) планування території.";

7) статтю 13 викласти у такій редакції:

"Стаття 13. Детальний план території

Детальний план території є видом містобудівної документації на місцевому рівні з остаточного планування території (групи або окремої земельної ділянки) та її детального зонування.

Детальний план територій для міста деталізує та уточнює положення генерального плану населеного пункту.

Для міст з населенням до 50 тис. осіб детальний план територій об'єднується з генеральним планом міста.

Детальний план територій за межами населених пунктів розробляється у відповідності до схеми планування території адміністративного району з метою визначення функціонального призначення територій.

Детальний план територій визначає:

формування принципів архітектурної композиції забудови;

встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови;

функціональне призначення та режим забудови груп та окремих земельних ділянок, щільність забудови, висоту та інші граничні параметри об'єктів будівництва, визначені державними будівельними нормами та стандартами;

зонування територій (процес та результат виділення частин територій з певними видами та обмеженнями їх використання, функціональним призначенням, параметрами використання та зміни земельних ділянок і інших об'єктів нерухомості при здійсненні діяльності з планування територій);

потреби в утворенні нових земельних ділянок і визначення їх цільового призначення, зміни цільового призначення існуючих земельних ділянок, їх перепланування, а також зміни функціонального використання споруд на територіях реконструкції забудови;

потреби у підприємствах і закладах обслуговування населення, пожежних депо, уточнення їх розміщення;

доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

напрямів, черговості та обсягів інженерної підготовки території;

напрями інженерних мереж та можливості підключення до них об'єктів будівництва;

організації транспортного і пішохідного руху;

комплексного благоустрою та озеленення;

використання підземного простору.

Для міст зміни до детального плану територій вносяться тільки після внесення змін до генерального плану населеного пункту.

Зміна виду використання території (групи земельних ділянок, окремої земельної ділянки) можлива лише після внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні у визначені цим Законом строки для таких змін.

Детальний план територій складається з графічних і текстових матеріалів.

У складі графічних матеріалів детального плану територій відображається існуючий стан території з межами земельних ділянок, їх власниками, користувачами (опорний план), містобудівні умови і розташування території в плані населеного пункту, планувальні обмеження і екологічний стан території, план забудови (основне креслення), вертикальне планування, поперечний профіль вулиць організація руху транспорту і пішоходів, стан інженерної підготовки території, розміщення магістральних інженерних мереж, споруд і використання підземного простору.

Графічні матеріали детального плану територій для сіл, селищ можуть виконуватися у скороченому складі із суміщенням та виключенням окремих креслень.

Основні положення затвердженого детального плану територій є загальнодоступними для ознайомлення.

Загальна доступність матеріалів проекту забезпечується шляхом розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та на паперових носіях.

Детальний план територій затверджується відповідною радою.

Після затвердження детальний план територій передається відповідному виконавчому органу місцевої ради.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану територій визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

8) статтю 15 викласти у такій редакції:

"Стаття 15. Зонування територій

Зонування території спрямовано на забезпечення сприятливого середовища життєдіяльності, захист території від впливу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, запобігання надмірної концентрації населення і виробництва, забруднення навколишнього природного середовища, охорону та використання територій з особливим статусом, у тому числі природних ландшафтів, історико-культурних об'єктів, а також земель сільськогосподарського призначення і лісових угідь.

Зонування території встановлює вимоги до функціонального використання, забудови, ландшафтної організації поверхні землі територій відповідних планувальних районів. Планувальний район відповідної території визначається виконавчим органом місцевих рад і обмежується межами адміністративно-територіальних одиниць, межами територій природного комплексу, червоними лініями магістральних вулиць, іншими межами.

Зонування території виконується з дотриманням наступних принципів:

забезпечення спадкоємності розвитку попередніх рішень із зонування території при розробленні нових (оновленні) матеріалів зонування;

виділення територіальних зон з урахуванням належних до них обмежень містобудівної діяльності, ресурсного потенціалу, визначення функціонального призначення та інтенсивності використання територій, виходячи з державних, громадських і приватних інтересів;

виділення територіальних зон обмеженої містобудівної діяльності, що встановлена чинним законодавством та нормами і правилами безпеки територій та населених пунктів і їх захисту від впливу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, охорони навколишнього природного середовища, охорони надр, екологічної безпеки та санітарних правил, збереження об'єктів історико-культурної спадщини і територій з особливим статусом;

відображення сформованої забудови територій, транспортної та інженерної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій планувальних районів, забезпечення їх реконструкції та розвитку відповідно обґрунтувань раціонального природокористування та ресурсозбереження.

визначення з урахуванням місцевих умов відповідних різновидів територіальних зон та підзон планувальних районів;

визначення для кожної територіальної зони (підзони) умов та обмежень, що встановлюють правовий режим і сукупність видів та умов використання земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості, а також допустимої їх зміни;

встановлення додаткових вимог до окремих об'єктів нерухомості, що розташовані у територіальних зонах, містобудівна діяльність яких регулюється окремо;

узгодження меж зон з межами територій природного комплексу, смугами відводу, межами землеволодінь і землекористувань, червоними лініями тощо.

Зонування території щодо просторового розподілу видів використання територій є обов'язковим для усіх подальших дій з планування території.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах групи земельних ділянок або окремої земельної ділянки (призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці та ін.) після затвердження детального плану набувають обов'язкового (нормативного) статусу для даної території.

Перелік параметрів використання території та будівель визначає центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Внесення змін до плану зонування можливе лише після внесення відповідних змін до містобудівної документації місцевого рівня.

Склад і зміст плану зонування визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

За порушення унормованих приписів зонування земель громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства.";

9) статтю 16 виключити;

10) у частині другій статті 19 слова "або місцевих правилах забудови" виключити;

11) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій

Нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, державних та будівельних норм, галузевих нормативних документів.

Питання планування та забудови територій в межах історичних ареалів населених місць та зон охорони пам'яток архітектури та містобудування і пов'язана з ними нормотворча діяльність є виключною компетенцією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

Розроблення норм і правил з питань планування та забудови територій в межах історичних ареалів населених місць та зон охорони пам'яток архітектури та містобудування іншими центральними органами виконавчої влади не допускається.

Погодження містобудівної документації органами державної влади здійснюється лише у разі відхилення від державних будівельних норм, стандартів та правил, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідальність за невідповідність проектів містобудівної документації державним будівельним нормам, стандартам та правилам покладається на головних архітекторів (інженерів) цих проектів.";

12) статтю 21 виключити;

13) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Місцеві правила забудови

Місцеві правила забудови можуть розроблятись для міст Києва та Севастополя, обласних центрів, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим.

Необхідність розроблення місцевих правил забудови визначається відповідною місцевою радою.

Місцеві правила забудови розробляються виключно на підставі містобудівної документації на місцевому рівні.

Типові місцеві правила забудови встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Місцеві правила забудови підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

14) статтю 23 викласти в такій редакції:

"Стаття 23. Забудова територій

Розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними районними, сільськими, селищними, міськими радами або їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки або надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки у відповідності до містобудівної документації у порядку передбаченому цим Законом.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки або будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Перелік об'єктів містобудування, для проектування яких отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не є обов'язковим, визначає центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

15) статтю 231 викласти в такій редакції:

"Стаття 231. Малі архітектурні форми та тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності

Мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного та іншого призначення, яка використовуються для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору, доповнюючи композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Малі архітектурні форми є елементами благоустрою населених пунктів. Правові, економічні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначаються законом.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда висотою не більше 4 метрів, яка виготовляється з полегшених конструкцій, з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон, не більше 30 кв. м по зовнішньому контуру), або не мати такого приміщення (торгівельний кіоск, торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності).

Тимчасові споруди розміщуються (встановлюються) на земельних ділянках, які перебувають у державній, комунальній або приватній власності, на земельних ділянках, які перебувають у користуванні (в тому числі в оренді), або на земельних ділянках, щодо яких встановлено право особистого земельного сервітуту.

Тимчасові споруди можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення.

Договір особистого земельного сервітуту для розміщення (встановлення) тимчасових споруд укладається на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

У разі, якщо тимчасова споруда перешкоджає проведенню реконструкції або ремонту існуючих інженерних мереж, вулиць, доріг, будівель і споруд, вона тимчасово переноситься в інше місце без припинення дозвільного документу на її розміщення. Перенесення тимчасової споруди на інше місце можливе також у разі внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, зміни державних будівельних норм, зміни у розташуванні існуючих споруд та інженерних мереж, які унеможливлюють розташування тимчасових споруд у місці її знаходження.

Знесення встановлених згідно із законодавством тимчасових споруд без погодження із суб'єктом господарювання здійснюється виключно за рішенням суду.

Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

16) статтю 24 викласти в редакції:

"Стаття 24. Право на забудову земельної ділянки

При відповідності зазначених у заяві (клопотанні) намірів положенням детального плану територій (схеми планування території адміністративного району) орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

При невідповідності намірів забудови містобудівній документації або при її відсутності реалізація таких намірів не допускається.";

17) статтю 26 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки

Право на забудову земельної ділянки, призначеної для будівництва і обслуговування індивідуального (садибного) житлового будинку, дачних та садових будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, може бути реалізовано її власником або користувачем за умови відповідності його намірів забудови такому виду використання.

Засобом реалізації права на забудову присадибних ділянок є будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Громадянин, який має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або уповноважена ними особа звертається до відповідного спеціально уповноваженого органу з питань планування і забудови територій та містобудівного кадастру із заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

У заяві зазначаються наміри забудови земельної ділянки та орієнтовні характеристики цієї забудови. До заяви додаються:

технічний паспорт бюро технічної інвентаризації (у разі наявності існуючих будівель та споруд);

засвідчена у встановленому порядку копія документу, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою;

нотаріально засвідчену письмову згоду співвласників об'єктів нерухомого майна (у разі наявності співвласників).

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки складається з вихідних даних для проектування, текстових, графічних матеріалів, додатку - проекту індивідуального (садибного) житлового, дачного або садового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів.

Вихідні дані включають:

планувальне завдання;

технічні умови щодо інженерного забезпечення (за потреби);

картографічна основа (за потреби);

геологічні вишукування (за потреби);

технічний паспорт бюро технічної інвентаризації (у разі наявності існуючих будівель та споруд);

засвідчена у встановленому порядку копія документу, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Планувальне завдання включає:

ситуаційну схему розміщення земельної ділянки у населеному пункті;

схема планувального рішення земельної ділянки з пояснювальною запискою.

Планувальне завдання надається спеціально уповноваженим органом з питань планування і забудови територій та містобудівного кадастру районної державної адміністрації, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Планувальне завдання надається на безоплатній основі у п'ятнадцятиденний строк.

Відмова у видачі планувального завдання надається у десятиденний термін в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень.

Планувальним завданням визначається комплекс планувальних, архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального будинку та господарських будівель і споруд на конкретній земельній ділянці (гранична висота та щільність забудови земельної ділянки, граничні відступи будинків і споруд від червоних ліній до меж земельної ділянки, граничні відстані до об'єктів на суміжних земельних ділянках, лінії регулювання забудови, об'ємно-просторових, архітектурних, конструктивних, технічних та технологічних рішень, облаштування огорожі, під'їздів, заїздів, озеленення та благоустрою), а також перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва (за потреби забудовника).

Після завершення проектування, генпроектувальник складає план забудови цієї ділянки.

Проектна документація разом з планом забудови погоджується органом, що видає будівельний паспорт.

Будівельний паспорт використовується для подальшої реєстрації об'єкта нерухомого майна.

Надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки здійснюється на безоплатній основі.

Зміни, внесені до будівельного паспорту фіксуються спеціально уповноваженим органом з питань планування і забудови територій та містобудівного кадастру у встановленому порядку.

Підставами для відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки є:

невідповідність намірів забудови земельної ділянки виду її використання;

неподання документів у повному обсязі, необхідних для виготовлення будівельного паспорта забудови земельної ділянки;

виявлення недостовірних даних у поданих документах.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки є підставою для початку виконання будівельних робіт по будівництву індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинків, господарських будівель і споруд, гаражів.

Склад, зміст та типова форма будівельного паспорту забудови земельної ділянки встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Для здійснення забудови земельної ділянки її власник, який отримав будівельний паспорт, не повинен подавати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Про початок виконання будівельних робіт такий громадянин зобов'язаний письмово повідомити відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю із зазначенням адреси будівництва та способу ведення будівельних робіт: власними силами або із залученням підрядної організації, що має ліцензію на здійснення будівельної діяльності.

У разі здійснення будівництва власними силами громадянин приймає на себе зобов'язання перед державною архітектурно-будівельній інспекції у письмовій формі про дотримання вимог законодавства, державних будівельних норм та стандартів, вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, будівельного паспорта забудови земельної ділянки та проекту і несе відповідальність за їх порушення відповідно до закону.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється відповідно до статті 301 цього Закону.";

18) статтю 27 викласти у такій редакції:

"Стаття 27. Вихідні дані для проектування об'єкта містобудування

Фізична або юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови земельної ділянки, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта будівництва.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування;

завдання на проектування.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються відповідним спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів для проектування яких містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки не надаються визначає центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки визначаються вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До містобудівних умов і обмежень не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта будівництва, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, планувальною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, охорони навколишнього природного середовища, пам'яток історії та культури.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію у десятиденний строк з дня реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи.

Замовник або уповноважена ним особа може отримувати технічні умови за принципом "єдиного вікна" через уповноважені органи з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів відповідно до законодавства.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території цієї земельної ділянки.

Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів комунальної форми власності поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Вартість будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів комунальної форми власності поза межами його земельної ділянки, передбаченими технічними умовами, не може перевищувати розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Побудовані замовником інженерні мережі та/або об'єкти передаються підприємствам з їх управління в установленому порядку.

Склад, зміст, порядок надання та порядок визначення вартості технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади в залежності від типу інженерного забезпечення.

Вихідні дані для проектування об'єкта будівництва є чинними до завершення його будівництва, але не менш як два і не більш як п'ять років.

Замовник має право звернутися до відповідного органу, який надав містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, а також до осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк їх дії.

Зміни до вихідних даних можуть вноситися протягом строку їх чинності тільки за згодою замовника.";

19) у частині десятій статті 271 слова "одержання дозволу на виконання будівельних робіт" замінити словами "прийняття об'єкта в експлуатацію".

20) статтю 28 викласти в такій редакції;

"Стаття 28. Проектна документація на будівництво

Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови, та затверджується замовником в установленому законом порядку.

У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Порядок затвердження проектів будівництва встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила розроблення, визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Склад та зміст проектної документації для будівництва визначається будівельними нормами.";

21) статтю 281 викласти в такій редакції:

"Стаття 281. Початок виконання підготовчих робіт

1. До початку виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта замовник може виконати роботи з організації будівництва та підготовки будівельного майданчика після реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт.

2. Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих робіт, визначених державними будівельними нормами, до будівництва об'єкта.

3. Виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт або реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється. Декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

4. Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт проводять Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) протягом трьох робочих днів з моменту її надходження.

5. Форма декларації про початок виконання підготовчих робіт, умови та порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Декларація про початок виконання підготовчих робіт може бути подана замовником за умови наявності у нього:

1) документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію. Ця вимога не поширюється на замовників - органи державної влади або місцевого самоврядування при будівництві або реконструкції або капітальному ремонті інженерних мереж та автомобільних доріг за кошти державного та/або місцевого бюджетів на землях загального користування;

2) містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, отриманих в установленому порядку;

3) проекту виконання підготовчих робіт, погодженого та затвердженого відповідно до вимог законодавства;

4) документа про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт;

5) документа про здійснення авторського і технічного нагляду.

7. Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснюється на безоплатній основі.

Декларація про початок виконання підготовчих робіт реєструється на строк не більше одного року. Повторне подання такої декларації не допускається.

8. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, якщо вона подана з порушенням порядку та умов її подання, не заповнена (повністю або частково) або заповнена невірно. Відмова у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт надається замовнику в письмовому вигляді у строк, передбачений для її реєстрації.

9. У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено будівельну організацію (генерального підрядника) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду або відповідальних виконавців робіт, замовник повторно подає декларацію про початок виконання підготовчих робіт. Здійснення підготовчих робіт до реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт забороняється.

10. Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

11. Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт може бути скасовано за рішенням відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

реєстрації поданої замовником декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником, підрядником);

систематичного порушення законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури під час виконання підготовчих робіт;

перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

виявлення недостовірних відомостей у декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Примітка. Систематичним порушенням законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури вважається вчинення порушення два й більше разів на об'єкті будівництва протягом року.

12. Інформація, зазначена у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих робіт, а також відомості про замовника та підрядника розміщуються на відповідному стенді, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

13. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр декларацій про початок виконання підготовчих робіт у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

14. Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з моменту реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт письмово проінформувати орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва про реєстрацію такої декларації.

15. Замовник відповідно до законодавства несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт та їх виконання без зареєстрованої декларації.

16. Про закінчення виконання підготовчих робіт замовник інформує відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

22) статтю 29 викласти в такій редакції:

"Стаття 29. Початок виконання будівельних робіт

1. Право на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше згідно з зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів будівництва, віднесених до I - III категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, надається замовнику та підряднику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Категорії складності об'єктів будівництва визначаються відповідно до державних будівельних норм.

2. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з моменту її надходження. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт забороняється.

3. Декларація про початок виконання будівельних робіт може бути подана замовником за умови наявності у нього:

1) документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.

2) проектної документації на будівництво, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;

3) документів про здійснення авторського і технічного нагляду;

4) у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів будівництва - документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт;

5) договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта;

6) ліцензії у підрядника на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, (з правом виконання функцій генерального підрядника у будівництві об'єкта);

7) документів про призначення відповідальних виконавців робіт.

8) договору страхування будівельно-монтажних робіт (у разі, якщо об'єкт застрахований).

4. Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, умови та порядок її подання, реєстрації та перелік будівельних робіт на які не вимагається подання декларації про початок виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

5. У разі здійснення реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій в межах земель їх розміщення декларація про початок виконання будівельних робіт може бути подана замовником за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

6. Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.

7. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у разі, якщо вона подана з порушенням порядку та умов її подання, не заповнена (повністю або частково) або заповнена невірно.

Відмова у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт надається замовнику в письмовому вигляді у строк, передбачений для її реєстрації.

8. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

9. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано за рішенням відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником, підрядником);

систематичного порушення законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури під час проведення підготовчих робіт;

перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

виявлення недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Примітка. Систематичним порушенням законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури вважається вчинення порушення два й більше разів на об'єкті будівництва протягом року.

10. У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено будівельну організацію (генерального підрядника) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду або відповідальних виконавців робіт, замовник повторно подає декларацію про початок виконання будівельних робіт. Здійснення будівельних робіт до реєстрації такої декларації про початок виконання будівельних робіт забороняється.

11. Інформація, зазначена у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядника розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

12. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр декларацій про початок виконання будівельних робіт у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

13. Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт письмово проінформувати орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва про реєстрацію такої декларації.

14. Замовник відповідно до законодавства несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт та їх виконання без зареєстрованої декларації.

15. Про стан виконання будівельних робіт замовник один раз на рік інформує відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю за формою та у порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.";

23) доповнити статтею 291 такого змісту:

"Стаття 291. Дозвіл на виконання будівельних робіт

1. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до декларації про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, віднесених до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

2. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

3. Замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву, до якої додаються засвідчені в установленому порядку копії:

1) документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

2) проектної документації на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;

3) документа про здійснення авторського і технічного нагляду;

4) у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів будівництва - документу, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт;

5) договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта;

6) ліцензії підрядника на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (з правом виконання функцій генерального підрядника у будівництві об'єкта);

7) документа про призначення відповідальних виконавців робіт;

8) договору страхування будівельно-монтажних робіт (у разі, якщо об'єкт застрахований).

3. Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

4. Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням у строк, передбачений для його видачі.

Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

5. Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

6. Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.

7. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк, визначений проектною документацією.

Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року.

8. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

9. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;

наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником);

систематичного порушення законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури під час виконання будівельних робіт;

перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.

Примітка. Систематичним порушенням законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури вважається вчинення порушення два й більше разів на об'єкті будівництва протягом року.

10. У разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду або відповідальних виконавців робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку його отримання.

11. Виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, віднесених до IV і V категорій складності об'єктів, без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

12. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

13. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.

14. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України.";

24) статтю 30 викласти у редакції:

"Стаття 30. Порядок ведення містобудівного кадастру та моніторинг використання територій

Містобудівний кадастр є невід'ємною частиною державної системи кадастрів.

Головна мета містобудівного кадастру полягає у створенні баз даних інтегрованої просторово-орієнтованої інформації та інформаційних ресурсів законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил містобудівної діяльності.

Основне завдання містобудівного кадастру - введення, обробка, зберігання та видача інформації на запит.

Основою для формування баз даних містобудівного кадастру є загальнодержавні геоінформаційні ресурси, що доповнюються даними та відомостями з документованих державних та галузевих джерел інформації, цифровими масивами просторово-орієнтованої інформації затвердженої планувальної, проектної документації та результатів завершеного будівництва, а також отриманих шляхом комунікаційних каналів з розподілених баз даних юридичних і фізичних осіб.

Просторово-орієнтовані дані містобудівного кадастру використовуються для забезпечення інформаційних потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, які необхідні для діяльності з планування і забудови територій і інвестиційної діяльності, проведення землевпорядкування, забезпечення роботи геоінформаційних систем при розв'язанні задач управління територією на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Інтегровані просторово-орієнтовані дані містобудівного кадастру забезпечують формування галузевої складової загальнодержавних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний кадастр є основою для інших галузевих кадастрів та відіграє домінуючу роль у системі кадастрів держави.

Інформація баз даних містобудівного кадастру є відкритою та загальнодоступною, за винятком інформації, що є власністю держави і віднесена до категорії обмеженого доступу.

Проведення організаційно-управлінських, організаційно-технічних та організаційно-правових заходів, засобів, методів захисту інформації містобудівного кадастру здійснюється відповідними суб'єктами інформаційних відносин у відповідності до чинного законодавства.

Надання інформації з баз даних містобудівного кадастру може бути безкоштовне та за плату.

Містобудівний кадастр ведеться Службою містобудівного кадастру, яка створюється при центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, спеціально уповноважених органах планування і забудови територій та містобудівного кадастру Автономної Республіки Крим, обласних, районних і виконавчих органах міських рад.

Порядок ведення та структура містобудівного кадастру, вимоги до правових і організаційних засад Служби містобудівного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Містобудівний кадастр відповідного рівня ведеться за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.";

25) статтю 301 викласти в такій редакції:

"Стаття 301. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів I - III категорій складності здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів IV - V категорій складності здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації може бути подана замовником за умови наявності у нього акта готовності об'єкта до експлуатації, підписаного замовником, генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

3. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, умови та порядок її подання, реєстрації, форми акта готовності об'єкта до експлуатації, сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за його видачу визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. У разі наявності договорів страхування будівельно-монтажних робіт, відповідальності перед третіми особами за нанесення шкоди майну та/або життю і здоров'ю, післяпускових гарантійних зобов'язань, укладених до початку будівельних робіт, прийняття об'єкта в експлуатацію може бути здійснено без подання акта готовності об'єкта до експлуатації за умови гарантування страховою компанією відповідності об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

5. Прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2008 року приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт та заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31 грудня 2012 року, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів та проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

6. На закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

На об'єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

7. Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з отримання такої декларації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката.

8. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката у разі, якщо така декларація подана з порушенням порядку та умов її подання, не заповнена (повністю або частково) або заповнена невірно.

Відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката надається замовнику в письмовому вигляді у строк, передбачений для її реєстрації.

9. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

10. Сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийняті в експлуатацію об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.

Укладення договорів про постачання на об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо без сертифіката забороняється.

11. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр зареєстрованих декларації про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів.

12. Замовник відповідно до законодавства несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатацію та за експлуатацію без зареєстрованої декларації та сертифіката.";

26) у розділі IV1:

статтю 302 викласти у такій редакції:

"Стаття 302. Громадське обговорення

Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в

установленому законодавством порядку генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій та схеми планування територій.

Громадські обговорення організовують та проводять виконавчі органи місцевого самоврядування.

Порядок і терміни проведення громадських обговорень містобудівної документації визначаються органами місцевого самоврядування.".

Статті 303 - 307 виключити;

27) статтю 31 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Державний архітектурно-будівельний контроль

1. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил, архітектурних вимог, рішень, технічних умов та інших нормативно-правових актів, а також положень затвердженої містобудівної документації, проектів будівель і споруд, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами діяльності у сфері планування і забудови територій незалежно від форм власності під час надання вихідних даних на проектування, проектування, забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій тощо.

2. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в установленому законодавством порядку.

3. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю фінансуються за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету.

4. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю спеціальною технікою, обладнанням, форменим одягом, засобами зв'язку, індивідуального захисту та самооборони здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28) доповнити статтею 311 такого змісту:

"Стаття 311. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції, її територіальних органів та їх посадових осіб

1. Повноваження інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до закону розглядають справи про правопорушення у сфері планування і забудови територій.

3. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і місця виготовлення будівельних матеріалів, виробів і конструкцій незалежно від форм власності, а також до місць провадження господарської діяльності у будівництві;

2) складати протоколи про правопорушення, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до законодавства;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно:

а) усунення порушення норм законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури;

б) надання інформації і документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

в) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

г) зупинення виготовлення і застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що вироблені суб'єктами планування і забудови територій з порушенням державних стандартів;

д) заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку;

е) зупинення надання юридичними особами послуг з водо-, тепло-, газо-, електрозабезпечення на об'єкти, не прийняті в експлуатацію в установленому законодавством порядку;

є) знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

4) зупиняти підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актів, місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, а так само зупиняти виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів та забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку;

5) проводити перевірку відповідності виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації, наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції;

6) видавати суб'єктам господарювання ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури і здійснювати контроль за додержанням ними ліцензійних умов, уповноважувати установи та організації на проведення експертизи суб'єктів будівельної діяльності щодо їх можливості (неможливості) виконувати роботи згідно з поданим переліком робіт;

7) здійснювати захист інтересів у суді при виявленні правопорушень у сфері планування і забудови територій;

8) залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ;

9) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

10) вимагати у випадках, визначених законодавством, від замовників, підрядників, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

11) здійснювати відповідно до актів законодавства фіксування процесу здійснення перевірки засобами аудіо- та відеотехніки для запобігання та виявлення фактів порушення законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури

12) здійснювати інші функції у порядку, встановленому законодавством.

4. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіють з іншими органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, охорони праці та інших вимог, передбачених законодавством а також з органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики та іншими контролюючими органами.

5. Посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:

1) безоплатно надавати на запити інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю необхідні для виконання покладених на них завдань інформацію, документи та матеріали;

2) сприяти посадовим особам інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю при виконанні ними покладених них завдань і функцій.

6. При ухиленні осіб від виконання законних вимог посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та в разі необхідності органи внутрішніх справ встановлюють та затримують цих осіб, а також забезпечують захист посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків.";

29) доповнити статтею 312 такого змісту:

"Стаття 312. Захист посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів

1. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом держави.

2. Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю і членів їх сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

3. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.";

30) доповнити статтею 321 такого змісту:

"Стаття 321. Знесення самочинного збудованого нерухомого майна

1. У разі виявлення факту самочинного будівництва нерухомого майна, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав і інтересів інших осіб, або усунення істотного порушення будівельних норм є неможливою, відповідна інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про знесення такого нерухомого майна з визначенням строку для добровільного виконання припису.

2. У разі, якщо особою у встановлений строк добровільно не виконано вимоги припису, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого нерухомого майна. За відповідним рішенням суду самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню з наступною компенсацією витрат на знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

3. Замовником будівельних робіт зі знесення самочинно збудованого нерухомого майна є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої було прийнято рішення суду про знесення.

4. Визначення проектної організації, укладення між інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю та проектною організацією договору на проектування знесення самочинно збудованого нерухомого майна здійснюється відповідно до закону, що регулює здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

5. Визначення підрядника, який виконуватиме будівельні роботи зі знесення самочинно збудованого нерухомого майна, укладення договору підряду між інспекція державного архітектурно-будівельного контролю та підрядником здійснюється відповідно до закону, що регулює здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

6. Витрати на знесення самочинно збудованого нерухомого майна стягуються з особи, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, в судовому порядку.".

22. Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 411; 1997 р., N 6, ст. 49, N 34, ст. 214; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 34, ст. 274; 2000 р., N 46, ст. 398; 2006 р., N 22, ст. 184; 2008 р., N 48, ст. 358; 2010 р., N 5, ст. 41) викласти у новій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відповідальність за правопорушення у сфері планування і забудови територій

Цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та/або їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців (суб'єкти планування і забудови територій) за правопорушення у сфері планування і забудови територій і спрямований на посилення державного контролю за дотриманням законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, рішень, технічних умов та інших нормативно-правових актів, а також положень затвердженої містобудівної документації, проектів будівель і споруд, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами діяльності у сфері планування і забудови територій незалежно від форм власності під час надання вихідних даних на проектування, проектування, забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій тощо, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Стаття 1. Загальні положення

1. Правопорушеннями у сфері планування і забудови територій є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) суб'єктів планування і забудови територій, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, державними будівельними нормами, стандартами та правилами, місцевими правилами забудови.

2. Вчинення суб'єктами планування і забудови територій правопорушень у сфері планування і забудови територій, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законами України.

3. Іноземні особи притягуються до відповідальності за правопорушення у сфері планування і забудови територій, вчинені на території України, відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами України.

Стаття 2. Види відповідальності

1. За вчинення правопорушень у сфері планування і забудови територій застосовуються такі види юридичної відповідальності:

1) фінансова;

2) адміністративна;

3) кримінальна.

2. Фінансова відповідальність за вчинення правопорушень у сфері планування і забудови територій встановлюється та застосовується згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафів.

3. Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень у сфері планування і забудови територій встановлюється та застосовується відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Кримінальна відповідальність за вчинення правопорушень у сфері планування і забудови територій встановлюється та застосовується відповідно до норм Кримінального кодексу України.

5. Притягнення до фінансової відповідальності не звільняє суб'єктів планування і забудови територій або їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від адміністративної чи кримінальної відповідальності.

6. Застосування зазначених у частині першій цієї статті видів відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування заподіяної правопорушенням шкоди.

7. Штраф може бути застосований до суб'єктів планування і забудови територій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через три роки з дня вчинення порушення.

8. У разі вчинення суб'єктами планування і забудови територій двох або більше правопорушень, штрафи застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче правопорушення окремо.

Стаття 3. Фінансова відповідальність

1. Суб'єкти планування і забудови територій, які здійснюють проектування об'єктів містобудування, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт об'єкта містобудування, розробленої з порушенням вимог вихідних даних на проектування, державних будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки:

проектна організація - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

головний архітектор проекту - у розмірі 15 мінімальних зарплат;

головний інженер проекту - у розмірі 10 мінімальних зарплат;

2) здійснення авторського нагляду з порушенням законодавства, нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі 20 мінімальних зарплат;

2. Суб'єкти планування і забудови територій, які є замовниками будівництва об'єктів містобудування, у разі провадження містобудівної діяльності або такі що поєднують функції замовника і підрядника, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

2) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання робіт з влаштування автомобільних доріг, інженерних мереж, об'єктів промислового призначення, об'єктів транспорту та транспортної інфраструктури - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

3) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт:

на об'єктах I категорії складності - у розмірі 25 мінімальних зарплат;

на об'єктах II категорії складності - у розмірі 50 мінімальних зарплат;

на об'єктах III категорії складності - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

4) виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання:

на об'єктах IV категорії складності - у розмірі 500 мінімальних зарплат;

на об'єктах V категорії складності - у розмірі 1000 мінімальних зарплат.

5) експлуатацію або використання автомобільних доріг, інженерних мереж, об'єктів промислового призначення, об'єктів транспорту та транспортної інфраструктури, які не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

6) експлуатацію або використання об'єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію у встановленому порядку:

об'єктів I категорії складності - у розмірі 25 мінімальних зарплат;

об'єктів II категорії складності - у розмірі 50 мінімальних зарплат;

об'єктів III категорії складності - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

об'єктів IV категорії складності - у розмірі 500 мінімальних зарплат;

об'єктів V категорії складності - у розмірі 1000 мінімальних зарплат.

7) здійснення технічного нагляду з порушенням законодавства, нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі 50 мінімальних зарплат.

3. Суб'єкти планування і забудови територій, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт - у розмірі 500 мінімальних зарплат;

2) виконання будівельних робіт з влаштування автомобільних доріг, інженерних мереж, об'єктів промислового призначення, об'єктів транспорту та транспортної інфраструктури без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

3) виконання будівельних робіт з будівництва об'єктів без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт:

на об'єктах I категорії складності - у розмірі 25 мінімальних зарплат;

на об'єктах II категорії складності - у розмірі 50 мінімальних зарплат;

на об'єктах II категорії складності - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

4) виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва без дозволу на їх виконання:

на об'єктах IV категорії складності - у розмірі 500 мінімальних зарплат;

на об'єктах V категорії складності - у розмірі 1000 мінімальних зарплат;

5) ведення виконавчої документації з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі 20 мінімальних зарплат;

6) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

7) виконання будівельних робіт, що не відповідають державним будівельним нормам, стандартам і правилам або затвердженим проектним рішенням:

підрядна організація - у розмірі у розмірі 50 мінімальних зарплат;

відповідального виконавця робіт - у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

4. Суб'єкти планування і забудови територій, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) недотримання вимог державних норм, стандартів (регламентних технічних умов), технічних умов при виробництві будівельних матеріалів, виробів та конструкцій - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

2) виробництво будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких містяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх - у розмірі 75 мінімальних зарплат;

3) виробництво, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів (регламентних технічних умов) або технічних умов, - у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.

5. Суб'єкти планування і забудови територій, які провадять будівельну діяльність, що підлягає ліцензуванню, сертифікації несуть відповідальність у вигляді штрафу за здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі 100 мінімальних зарплат.

6. Суб'єкти планування і забудови територій несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів щодо:

а) усунення порушення норм законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

б) надання інформації і документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі 50 мінімальних зарплат;

в) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

г) зупинення виготовлення і застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що вироблені суб'єктами планування і забудови територій з порушенням державних стандартів - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

д) заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку - у розмірі 200 мінімальних зарплат;

е) зупинення надання постачальними організаціями послуг з водо-, тепло-, газо-, електрозабезпечення на об'єкти, не прийняті в експлуатацію в установленому законодавством порядку - у розмірі 100 мінімальних зарплат;

2) недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів на об'єкти будівництва, підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності, для виконання покладених на них функцій - у розмірі 100 мінімальних зарплат.

7. Юридичні особи, що видають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених законодавством строків видачі технічних умов - у розмірі 50 мінімальних заробітних плат.

8. Юридичні особи, що постачають на об'єкти газ, воду, електроенергію, тепло несуть відповідальність у вигляді штрафу за постачання на не прийняті в установленому порядку в експлуатацію об'єкти газ, воду, електроенергію, тепло - у розмірі 200 мінімальних заробітних плат.

9. За повторне вчинення одного і того ж правопорушення, передбаченого цією статтею Закону, суб'єкти планування і забудови територій несуть відповідальність у вигляді штрафу у подвійному розмірі встановленої санкції.

Категорії складності об'єктів будівництва визначаються відповідно до державних будівельних норм.

Стаття 4. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері планування і забудови територій

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Стаття 5. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері планування і забудови територій

1. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері планування і забудови територій визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Штраф підлягає зарахуванню у розмірі 20 відсотків - до державного бюджету, 70 відсотків - до місцевого бюджету органів місцевого самоврядування за місцем розташування об'єкта або за місцем виготовлення будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, 10 відсотків - до спеціального фонду державного бюджету Державної архітектурно-будівельної інспекції, кошти якого спрямовуються на фінансування діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів.

Штраф, накладений за правопорушення при будівництві лінійних об'єктів, розташованих на території двох і більше адміністративно-територіальних одиниць підлягає зарахуванню у розмірі - 90 відсотків - до державного бюджету, 10 відсотків - до спеціального фонду державного бюджету Державної архітектурно-будівельної інспекції, кошти якого спрямовуються на фінансування діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції.

3. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері планування і забудови територій, винесені посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню у порядку, встановленому законодавством.

4. Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення.

Копія платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт сплати повної суми штрафу, надсилається Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу, яка його наклала.

У разі несплати штрафу у зазначений термін, після набрання постановою законної сили, другий примірник постанови направляється до державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох років з дня винесення.

У разі оскарження постанови до суду перебіг строку давності зупиняється до набрання рішенням суду законної сили.

Постанова набирає законної сили через 10 днів після закінчення строку для її оскарження в судовому порядку, якщо її не було оскаржено.

Стаття 6. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері планування і забудови територій

Постанову може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з моменту винесення, при цьому, в цей же термін порушник повідомляє Державну архітектурно-будівельну інспекцію або її територіальний орган, яка винесла постанову, про оскарження постанови в судовому порядку.

У разі оскарження постанови в судовому порядку, якщо її не буде скасовано, постанова набирає законної сили після набрання законної сили рішенням суду.".

III. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Частина __ статті __ розділу II цього Закону (частина 5 статті 301 Закону України "Про планування і забудову територій") втрачає чинність з 31 грудня 2012 року.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких слід внести зміни, у зв'язку з набранням чинності цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
"Про удосконалення дозвільної системи у будівництві"

1. Обґрунтування необхідності прийняття розпорядження

Проект Закону України "Про удосконалення дозвільної системи у будівництві" (далі - законопроект) розроблено Міністерством регіонального розвитку та будівництва України на виконання пункту 7 протоколу наради "Про спрощення дозвільно-погоджувальної системи в будівництві" під головуванням Прем'єр-міністра України (доручення Кабінету Міністрів України від 21.10.2010 N 63515/0/1-10).

2. Мета і шляхи її досягнення

Цей Закон приймається з метою забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики України до європейських стандартів.

Удосконалення дозвільної системи у будівництві відповідно до цього Закону здійснюється за рахунок:

зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур, скорочення часу їх проходження та переліку необхідних документів;

запровадження у дозвільній системі у будівництві принципів мовчазної згоди, єдиного вікна та організаційної єдності;

здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру на основі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;

персоніфікації відповідальності суб'єктів архітектурної діяльності, поступового переходу від ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єкта архітектури, до професійної атестації виконавців окремих видів робіт;

дерегуляції господарської діяльності шляхом передачі частини функцій з державного регулювання та контролю самоврядним організаціям.

3. Правові аспекти

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Кримінальний кодекс України;

Закон України "Про міліцію";

Закон України "Про охорону праці";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про інвестиційну діяльність";

Закон України "Про основи містобудування";

Закон України "Про пожежну безпеку";

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

Закон України "Про енергозбереження";

Закон України "Про екологічну експертизу";

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";

Закон України "Про виконавче провадження";

Закон України "Про архітектурну діяльність";

Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

Закон України "Про планування і забудову територій";

Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього законопроекту не потребує виділення коштів Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект необхідно надіслати на погодження заінтересованим центральним органам виконавчої влади.

6. Регіональний аспект

Проект розпорядження не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Законопроект не містить правил і процедур, які можуть нести ризики вчинення корупційних правопорушень, та не відноситься до проектів актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків, визначених п. 4 Порядку проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 N 1057 "Питання реалізації державної антикорупційної політики".

8. Громадське обговорення

Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект необхідно направити на погодження соціальним партнерам.

10. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту спростить дозвільні та погоджувальні процедури у будівництві, дозволить адаптувати регуляторну політику України до європейських стандартів, забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей.

 

Міністр 

В. Г. Яцуба 

___ ___________ 2010 р. 

 


 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали