ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

05.01.2012 р.

Справа N 1-29/12


Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Панасюка О. Г., при секретарях - Мальцевій В. О., Павлюсюк М. В. (за участю прокурорів - Сьома Н. Б., Милостової В. М., Здрака С. В., потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих - ОСОБА_3, представника потерпілої - ОСОБА_4, захисника - ОСОБА_5), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця м. Корцаг Республіки Угорщина, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого дільничним інспектором міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, спеціальне звання - капітан міліції, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, встановив:

Підсудний ОСОБА_6, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади та наділена повноваженнями у межах своєї компетенції пред'являти вимоги і приймати рішення, обов'язкові для виконання громадянами і службовими особами, а також застосовувати до них примусові заходи впливу відповідно до закону, своїми умисними діями вчинив перевищення наданих йому службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходили за межі наданих їй повноважень і заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам громадянина ОСОБА_2, що супроводжувалося насильством і такими діями, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, шляхом порушення закріплених в статтях 28, 29 Конституції України прав кожної людини на повагу до його гідності, свободу, особисту недоторканість та державним інтересам, оскільки випадок із незаконним затриманням ОСОБА_2 набув широко суспільного резонансу, що потягло за собою підриву престижу і авторитету органів внутрішніх справ та викликало недовіру до діяльності цього державного правоохоронного органу з боку населення.

Так 17 травня 2010 року о 20 год. 38 хв. ОСОБА_6 на власному автомобілі доставив до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по вул. Герцена, 9 в м. Києві студента Київського професійно-педагогічного коледжу імені А. Макаренка ОСОБА_2, у супроводі ОСОБА_8 з метою припинення правопорушення та складення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

Підставою для затримання та доставки ОСОБА_2 стала його злісна непокора законним вимогам працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, яку потерпілий в той же день в період часу приблизно з 20 год. 15 хв. до 20 год. 30 хв., перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, вчинив на першому поверсі гуртожитку Київського професійно-педагогічного коледжу імені А. Макаренка по АДРЕСА_2. В черговій частини Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 завів ОСОБА_8 та ОСОБА_2, в кімнату попереднього розбору з доставленими, і почав складати щодо останнього протокол про вчинене ним адміністративне правопорушення.

В цей час ОСОБА_2, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, стоячи поряд зі столом і обпершись на нього руками, поточився і впав навзнаки на підлогу, втративши при цьому свідомість. Побачивши його непритомний стан, ОСОБА_6 вибіг до чергової частини Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві і попросив негайно викликати швидку медичну допомогу, а потім повернувся до кімнати з пляшкою води і разом з ОСОБА_8 почав приводити ОСОБА_2 до свідомості.

О 21 год. 7 хв. до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві прибула бригада швидкої медичної допомоги, працівники якої привели ОСОБА_2 до свідомості і намагалися провести його обстеження, проте він не дозволив цього зробити, почав пручатися і згодом піднявся на ноги. У зв'язку з цим керівником бригади швидкої медичної допомоги було зроблено висновок про відсутність медичних показань для госпіталізації ОСОБА_2 та вчинено запис у журналі реєстрації надання медичної допомоги особам, які утримуються в черговій частині, про надання йому медичної допомоги у зв'язку з підозрою на інтоксикацію внаслідок вживання алкогольних напоїв.

Після цього бригада швидкої медичної допомоги відбула із Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а ОСОБА_6 залишився в кімнаті попереднього розбору разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_2, де закінчив складання щодо останнього протоколу про вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП. Далі ОСОБА_6, будучи обізнаним з організацією роботи чергової частини районного управління внутрішніх справ, умовами і порядком затримання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, усвідомлюючи, що доставлений ним перебуває під юрисдикцією чергової частини міліції, діяльність якої регламентовано інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, явно перевищуючи свої службові повноваження та самовільно перебравши на себе обов'язки працівника добового наряду, прийняв незаконне рішення про тимчасове обмеження ОСОБА_2 особистої свободи шляхом його адміністративного затримання і поміщення до кімнати для затриманих та доставлених чергової частини районного управління міліції.

Згідно з пунктом 6.6.1 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28 квітня 2009 року N 181, розгляд обставин щодо осіб, доставлених до чергової частини працівниками ОВС або громадянами, проводиться працівниками добового наряду або іншим працівником за дорученням начальника ОВС чи його заступника. Розгляд обставин щодо особи, яка доставлена за адміністративне правопорушення, проводиться черговим негайно. Під час розгляду черговий зобов'язаний вимагати від працівника міліції, який затримав і доставив правопорушника, скласти й оформити в установленому порядку протокол про адміністративне правопорушення (пункт 6.6.8 Інструкції). З метою реалізації свого незаконного рішення про самовільне адміністративне затримання ОСОБА_2 ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що розгляд матеріалів щодо доставлених до чергової частини осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, та вирішення питання про їх адміністративне затримання є компетенцією чергового, а затримання доставлених, яким надавалася медична допомога, може бути здійснено лише за письмовим розпорядженням начальника ОВС, не надавши протокол та зібрані матеріали на розгляд черговому та не маючи на це письмового розпорядження начальника органу внутрішніх справ, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, склав протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2 та о 21 год. 49 хв. підвів його до дверей кімнати для затриманих та доставлених, де ОСОБА_2, не бажаючи заходити до камери, взявся руками за грати та присів біля них. ОСОБА_6, застосовуючи фізичне насильство, взявши його за руки, відірвав від ґрат і силоміць волоком затягнув до камери, де залишив ОСОБА_2, лежачим на кахельній підлозі в умовах, що принижували його гідність. Будучи позбавленим особистої свободи, ОСОБА_2 незаконно утримувався в кімнати для затриманих та доставлених приблизно до 5 год. ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто понад сім годин, поки не був виявлений там мертвим.

В судовому засіданні підсудний не визнав себе у вчиненні злочину та показав, що при адміністративному затриманні ОСОБА_2 діяв у рамках чинного законодавства, фізичного впливу та спеціальних засобів до ОСОБА_2 не застосовував, разом з тим при викладенні обставин подій фактично підтвердив інкримінуєме йому обвинувачення. Показав суду, що 17 травня 2010 року він працював в Шевченківського РУ на посаді дільничного інспектора. О 20 год. він повернувся з роботи у гуртожиток до своєї кімнати. В двері постукав охоронник гуртожитку ОСОБА_10 і попросив вийти розібратись зі студентом, який порушує громадський порядок. В холі гуртожитку знаходився ОСОБА_2, який сказав, що охоронник не віддає студентський квиток. Він побачив, що ОСОБА_2 у нетверезому стані, запропонував йому подивитись в кишенях, на що ОСОБА_2 відповів, що охоронник забрав квиток. На повторну пропозицію пошукати студентський квиток, ОСОБА_2 в брюках знайшов квиток. Всі ці події супроводжувались лайкою зі сторони ОСОБА_2 Так як ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, він попросив студентський квиток щоб перевірити по "базі порушників". ОСОБА_2 йому сказав, що не треба перевіряти і почав висловлюватись нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_2 схопив його за руку і почав вимагати студентський квиток. При намаганні подзвонити до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від пропозиції сісти на стілець. Після цього він почав складати протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 невірно називав анкетні дані. Складаючи протокол, він почув шорох, а потім стук. Підійнявши голову, побачив, що ОСОБА_2 лежить на підлозі. Одразу почали викликати швидку медичну допомогу та шукати пляшку з водою, щоб побризкати на ОСОБА_2. ОСОБА_2 після того, як побризкали водою, прийшов до тями, на запитання про стан здоров'я нічого не відповідав. Після цього зайшла бригада швидкої медичної допомоги. На запитання лікаря, що сталось, він пояснив, що студент під час складання протоколу впав. З допомогою нашатиря ОСОБА_2 стрепенувся. На запитання лікаря про стан здоров'я нічого не відповідав та продовжив лаятись. Провести огляд ОСОБА_2 виявилось неможливим, оскільки він заважав лікарю. Потім ОСОБА_2 встав та почав ходити по кімнаті. До кімнати занесли журнал про виклики швидкої медичної допомоги. На запитання про стан здоров'я ОСОБА_2 лікар сказав, що проспиться і все буде нормально. На виході з Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві вони просили лікаря забрати ОСОБА_2 в лікарню, на що було відмовлено. Він пояснив ОСОБА_2, що той скоїв злісну непокору працівникам міліції, почав складати адмінпротокол, від підпису та від пояснень ОСОБА_2 відмовився. Чому не зазначав свідків про відмову від підпису, не пояснив. Після повідомлення ОСОБА_2, що його зараз помістять в камеру, останній віддав особисті речі ОСОБА_8 ОСОБА_2 сказав, що нікуди не піде. Тоді він завів ОСОБА_2 в кімнату попереднього затримання, де останній схопився за грати, на пропозицію відпустити грати відмовився. Тоді він затягнув ОСОБА_2 в камеру. Після цього зайшов до чергової частини, сказав черговому, що склав матеріал та положив його на стіл. Потім вони з ОСОБА_8 повернулись до гуртожитку, де він попросив охоронця написати пояснення, які він відвіз до відділу пізніше. Повернувся гуртожиток ІНФОРМАЦІЯ_2 року 00 год. 30 хв. О 5 год. 30 хв. стало відомо, що ОСОБА_2 помер.

Доводи про відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, є безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Винуватість підсудного у перевищенні службових повноважень за викладених вище обставин доведена у повному обсязі зібраними в установленому законом порядку доказами в їх сукупності.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він 17 травня 2010 року о 20 год. заступив на зміну по охороні гуртожитку Київського професійно-педагогічного коледжу імені А. Макаренка по АДРЕСА_2. Через деякий час студент ОСОБА_2, який перебував у стані сп'яніння, підійшов до нього та почав вимагати віддати студентський квиток, якій він вже повернув йому раніше, при цьому висловлював на його адресу образи. Він пішов до кімнати дільничного інспектора ОСОБА_6, повідомив останньому, що ОСОБА_2 порушує громадський порядок. ОСОБА_6 представився працівником міліції та попросив ОСОБА_2 пред'явити документи. ОСОБА_2 показав ОСОБА_6 студентський квиток, який перед цим вимагав його віддати. ОСОБА_6 почав розглядати квиток, але ОСОБА_2 почав вимагати повернути квиток, спробував схопити ОСОБА_6 руками за передпліччя. ОСОБА_6 відвів руки та попросив заспокоїтись. Проте, ОСОБА_2 не заспокоювався та почав висловлювати на адресу інспектора образи. Потім ОСОБА_6 пішов до кабіни охоронця, що знаходиться в холі гуртожитку, на першому поверсі, та кудись зателефонував. Повернувшись, ОСОБА_6 сказав, що забирає ОСОБА_2 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві складати адміністративний протокол. В цей час у вестибюль спустився ОСОБА_8 та почав заспокоювати ОСОБА_2 Дільничний ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_2 поїхати в міліцію, а ОСОБА_8 попросився поїхати у міліцію разом із ними.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив обставини конфліктної ситуації між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, яка відбулась у гуртожитку 17 травня 2010 року. ОСОБА_2 порушував громадський порядок, і він разом з дільничним ОСОБА_6 та ОСОБА_2 поїхав до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в кімнаті ОСОБА_6 сів за стіл та почав складати протокол, а ОСОБА_2 стояв поряд. ОСОБА_6 при складанні протоколу запитував у ОСОБА_2 анкетні дані. Потім він почув, як ОСОБА_2 упав на підлогу. Самого моменту падіння він не бачив, лише чув тупий удар об підлогу. ОСОБА_6 відразу встав, почав говорити, щоб викликали швидку медичну допомогу та приніс пляшку з водою, з якої він оббризкував лице ОСОБА_2 Після цього останній отямився, але продовжував лежати, не підіймався. Через декілька хвилин приїхала швидка медична допомога, до кімнати зайшли лікар та дві жінки медсестри, які попросили його вийти. Він вийшов з кімнати, але двері були відчинені та в проході він бачив, як лікарі надають медичну допомогу. Лікарі намагались оглянути ОСОБА_2, підвели його, а потім посадили на підлогу та намагались оглянути. Проте ОСОБА_2 відмахувався руками та говорив, щоб його не чіпали. Потім хтось із працівників міліції звернувся до лікарів, щоб ОСОБА_2 забрали до лікарні. Він також запитував у лікарів, чи не краще забрати ОСОБА_2 до медичного закладу. Після від'їзду лікарів він залишився у коридорі поблизу кімнати, у якій стояв ОСОБА_2. Потім ОСОБА_2 завели до камери для затриманих Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а потім він з ОСОБА_6 повернувся до гуртожитку.

У суду немає підстав піддавати сумніву достовірність його показань, оскільки вони в основній їх частині є послідовними, підтверджуються іншими доказами, тому суд вважає за необхідне покласти їх в основу вироку.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили, що 17 травня 2010 року в приміщенні гуртожитку Київського професійно-педагогічного коледжу імені А. Макаренка по АДРЕСА_2, ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння та порушував громадський порядок.

Свідок ОСОБА_15, лікар 1-ї підстанції Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, у судовому засіданні показав, що 17 травня 2010 року о 7 год. 30 хв. він заступив на добове чергування разом з фельдшерами ОСОБА_16, ОСОБА_17 та водієм ОСОБА_30. Того ж дня о 20 год. 55 хв. бригада отримала виклик про виїзд до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві. Привід виклику ніби-то серцевий напад. По приїзду побачили, що у кабінеті Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві на підлозі лежав молодий чоловік. Він почав огляд вказаного чоловіка. Коли звернувся до останнього, той не відреагував, фельдшери піднесли ОСОБА_2 до носа вату з нашатирем. Останній почав робити гримаси, очі не відкривав, при проведенні проби на больові подразники (натискання пальцями на нервові вузли за вухами) відреагував погрозами та нецензурною лайкою, продовжував лежати, на прохання вставати відмовлявся. На питання, що турбує, відповіді не давав. Він спробував допомогти пацієнту сісти, на що останній почав чинити опір. З часом ОСОБА_2 вдалося посадити. Фельдшери тримали його за руки, а він оглянув голову пацієнта - руками пропальпував волосяну частину голови, ознак ні візуально, ні пальпуторно пошкоджень тканин виявлено не було. На запитання, чи вживав алкоголь, ОСОБА_2 відповів стверджувально. Стоячи під стінкою, ОСОБА_2 продовжував висловлювати погрози. Оскільки він не мав можливості проводити насильний огляд пацієнта, а виявлені ознаки поведінки вказували лише на перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, він завершив роботу з пацієнтом. Вони заповнили медичну документацію, зробили запис у журналі та о 21 год. 30 хв. закінчили виклик, повідомивши про це диспетчера по станції. Під час проведення огляду жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 він не бачив. Співробітники міліції запитували чи можна забрати ОСОБА_2 у лікарню, на що він відповів, що для цього немає підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 4 год. 53 хв. надійшов новий виклик до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві. Прибувши на місце о 5 год. 5 хв., він виявив тіло ОСОБА_2 та констатував смерть. На трупі видимих тілесних ушкоджень він не бачив.

Аналогічні показання в судовому засіданні надали свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17, фельдшери 1-ї підстанції Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, які підтвердили, що на час надання ОСОБА_2 медичної допомоги останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердили, що вони 17 травня 2010 року у гуртожитку Київського професійно-педагогічного коледжу імені А. Макаренка по АДРЕСА_2, за місцем мешкання ОСОБА_2, з нагоди наступного дня народження останнього приблизно до 19 год. вживали спиртні напої.

Свідок ОСОБА_20 під час досудового слідства та судового слідства вказував, що 17 травня 2010 року він був доставлений до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 1732 КУпАП, та поміщено до камери затриманих. Приблизно о 21 год. 15 хв., коли він перебував у камері, то через решітку побачив, як по коридору з чергової частини виходили лікарі швидкої медичної допомоги. Приблизно через 10 - 15 хвилин побачив, що по коридору до вхідних дверей загальної камери два міліціонери в форменому одязі за руки підвели молодого чоловіка, як потім стало відомо ОСОБА_2. Біля вхідних дверей камери ОСОБА_2 присів на підлогу та почав чіплятись руками за грати. Один з міліціонерів відчинив вхідні двері камери, а інший міліціонер, коли ОСОБА_2 сидів на підлозі, взяв останнього за руки (попід пахви) та затягнув до камери на відстань приблизно метра та поклав на підлогу. Коли ОСОБА_2 лежав на підлозі, він підійшов до нього та побачив, що ОСОБА_2 був у свідомості та лежав на підлозі на спині обличчям доверху. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_2 підійнявся на ноги, почав ходити по камері та через решітку висловлювався на адресу міліціонерів нецензурними словами. Потім ОСОБА_2 зайшов до дальньої камери та сів на лавочку. Далі він заснув. ОСОБА_2 лежав на лавочці у загальній камері. Вночі, коли він спав, то прокинувся від того, що почув, як ОСОБА_2 впав з лавочки, і побачив, що останній лежить на підлозі. Самого моменту падіння він не бачив, лише чув, як ОСОБА_2 упав на підлогу. Потім він знову заснув, а ОСОБА_2 залишився лежати на підлозі. Чи підіймався ще ОСОБА_2, він не бачив. За весь час, як він перебував у камері, ОСОБА_2 ніхто, в тому числі й працівники міліції, тілесних ушкоджень не спричиняв, не бив, не штовхав (т. 3 а. с. 32 - 34, 36 - 40, т. 12 а. с. 123 - 130).

Свідок ОСОБА_21 під час досудового слідства та судового слідства вказував, що 17 травня 2010 року він перебував у камері для адміністративно затриманих Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві та бачив як вже у темний час доби до камери помістили молодого чоловіка. З цим чоловіком не спілкувався, тілесних ушкоджень на ньому не було. Бачив як цей молодий чоловік декілька разів падав з лавочки на підлогу. Вранці працівники міліції викликали для цього чоловіка швидку медичну допомогу. За весь час перебування у камері для затриманих, працівники міліції вказаному молодому чоловіку тілесних ушкоджень не спричиняли (т. 7 а. с. 27 - 28, 30 - 31, т. 11 а. с. 154 - 156).

Свідок ОСОБА_22 під час досудового слідства та судового слідства вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 1 год. він був затриманий та доставлений до Шевченківського РУ. Коли знаходився біля камери затриманих, то почув шум у камері. Там був хлопець, який впав. Біля нього були рвотні маси. Хлопець стогнав. Подумав, що він п'яний чи хворий. Більше не бачив, щоб хлопець падав. Не пам'ятає, щоб хлопець сварився чи блював. (т. 1 а. с. 56, т. 4 а. с. 231 - 234, т. 12 239 - 276).

Свідок ОСОБА_23, який станом на 17 травня 2010 року обіймав посаду начальника Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, в судовому засіданні показав, яким чином організована робота в черговій частини очолюваного ним районного управління міліції, та зазначив, що співробітник міліції, який склав адміністративний матеріал, повинен передати його до старшого інспектора чергової частини, після чого старший інспектор чергової частини, отримавши адміністративний матеріал за статтею 185 КУпАП, доповідає матеріал помічнику начальника чергової частини оперативному черговому. Після чого помічник начальника чергової частини - оперативний черговий приймає рішення про утримання громадянина в кімнатах для затриманих, про що повідомляє старшому інспектору чергової частини. Старший інспектор чергової частини поміщає затриманого громадянина до кімнат для адміністративно затриманих громадян до прийняття рішення судом, але не більше 24-х годин. Нагляд за особами, які знаходяться в кімнатах для адміністративно затриманих громадян, здійснює старший інспектор чергової частини.

17 травня 2010 року він приблизно о 20 год. 30 хв. він поїхав з роботи додому. Про обставини доставки та перебування ОСОБА_2 у черговій частині Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року йому доповіли лише ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 5 год. 20 хв.

Встановлено, що всупереч даному випадку ОСОБА_6 діяв всупереч вказаної інструкції.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що він 17 травня 2010 року бачив як дільничний ОСОБА_6 доставив до чергової частини Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві молодого чоловіка, ОСОБА_6 доповів, що доставив з гуртожитку по АДРЕСА_2 студента на прізвище ОСОБА_2 за злісну непокору законним вимогам працівника міліції. Він бачив, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після цієї доповіді він сказав ОСОБА_6 оформляти на ОСОБА_2 адміністративні матеріали за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП. Приблизно через 5 - 10 хвилин він почув удар від падіння. З кімнати розбору із затриманими Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві вибіг ОСОБА_6, який повідомив, що ОСОБА_2 втратив свідомість. Відразу після цього викликали швидку допомогу. Лікарі, оглянувши ОСОБА_2, повідомили, що життю та здоров'ю ОСОБА_2 ніщо не загрожує. Запис про те, що ОСОБА_2 може утримувалися у черговій частині, лікар відмовився робити, мотивуючи це тим, що керівництво їм заборонило робити такі записи. Таким чином не було підстав для вжиття додаткових заходів до поміщення ОСОБА_2 на лікування до медичного закладу. Начальнику Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві про доставлення ОСОБА_2 до райуправління він не доповідав, письмового розпорядження про можливість утримання ОСОБА_2 не надавалось. О 24 год. 17 травня 2010 року він пішов відпочивати і помітив, що на той час ОСОБА_2 спав на лавочці у кімнаті затриманих. О 4 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він побачив, що ОСОБА_2 лежав на полу кімнати затриманих та подумав, що той спить. Приблизно о 04 год. 30 хв. Почув як ОСОБА_2 стогне і важко дихає. Він попросив помічника оперативного чергового ОСОБА_25 викликати швидку допомогу, що той і зробив. Прибулі лікарі, які констатували смерть ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що 17 травня 2010 року близько 20 год. 40 хв. до приміщення чергової частини Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві дільничним ОСОБА_6 було доставлено ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП. Разом з ними до чергової частини також зайшов ОСОБА_8 ОСОБА_6 завів їх до кімнати по розбору з доставленими, для складання адміністративних матеріалів. Приблизно хвилин через 10 він почув як хтось впав. З кімнати вибіг ОСОБА_6, крикнув викликати швидку допомогу, так як ОСОБА_2 впав та втратив свідомість. Хвилин через 10 приїхала швидка допомога. Письмового розпорядження начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві в про можливість утримання ОСОБА_2 не надавалось. Приблизно в 4 год. 30-40 хв. звернув увагу, що ОСОБА_2 тяжко дихає та хрипить, лежачі на підлозі кімнати затриманих. Він відразу повідомив черговому та став викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що 17 травня 2010 року заступив на добове чергування в Шевченківському РУ ГУ МВС України в м. Києві. О 20 год. 40 хв. до приміщення чергової частини ОСОБА_6 було доставлено ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_2 за непокору. Приблизно хвилин через 10 він почув як в кімнаті для розбору з доставленими, де перебували ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 хтось впав. З кімнати вибіг ОСОБА_6 та крикнув викликати швидку, тому що ОСОБА_2 впав та втратив свідомість. Він по стаціонарному телефону викликав лікарів швидкої медичної допомоги, які прибули приблизно через 10 хвилин та надали ОСОБА_2 медичну допомогу. Проходячи повз кімнату для затриманих він бачив як лікарі стояли поблизу ОСОБА_2, який сидячи розмахував руками та нецензурно висловлювався. Інспектор черговий дав ключі від камер та сказав, що йде проводити лікарів, а щоб він закрив затриманого ОСОБА_2 в камеру. Взявши ключі, він відчинив замок камер, повернувся назад. У цей час ОСОБА_6 підвів за руку ОСОБА_2 до камери. Підійшовши до камери, ОСОБА_2 вчепився руками за решітку, та став нецензурно висловлюватися. Потім ОСОБА_2 поряд з вхідними дверима камери сів на підлогу. ОСОБА_6 взяв ОСОБА_2 за руку, відчинив двері та затягнув ОСОБА_2 за руку до камери. ОСОБА_6 у камері відпустив руку ОСОБА_2 і останній залишився лежати в камері на підлозі. Після чого він зачинив камеру. У подальшому він бачив як ОСОБА_2 ходив по камері. Приблизно о 12 годині ночі він почув як хтось упав у камері для адмінзатриманих. Приблизно о 1 годині ночі він заходив до камери адмінзатриманих, звідки виводив до туалету затриманих громадян. У той час ОСОБА_2 лежав на підлозі. Приблизно о 4 годині ранку до камер привезли затриманих та він почав проводити їх огляд. Потім він бачив, що двері в камері відчинені, на підлозі лежить ОСОБА_2, який стогне, з роту у нього йшла жовч. Помічник оперативного чергового ОСОБА_26 повідомив, що викликав ОСОБА_2 лікарів. Він знову підійшов до камери, де на підлозі лежав ОСОБА_2, та почув, що останній перестав стогнати. Через декілька хвилин до камери зайшли лікарі, які констатували смерть ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що 17 травня 2010 року, знаходячись на добовому чергуванні по охороні адміністративної будівлі приміщення Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, приблизно о 20 год. 45 хв. побачив, як до адмінбудівлі на автомобілі під'їхав дільничний ОСОБА_6, який вийшов з автомобіля з молодим хлопцем. ОСОБА_6 підійшов до нього з проханням допомогти вивести п'яного хлопця з автомобіля. Він підійшов до автомобіля, де на задньому сидінні сидів хлопець. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_2 вийти з автомобіля, на що останній ніяк не відреагував. Лише коли він також повторив це, ОСОБА_2 почав виходити з автомобіля. При цьому він взяв ОСОБА_2 за руку в районі передпліччя, щоби допомоги йти. Після цього вони всі разом зайшли до приміщення Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показав, що 17 травня 2010 року, приблизно о 21 год. він зайшов до чергової частини Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві. Напроти чергової частини в кімнаті для документування осіб знаходився дільничний ОСОБА_6, який стояв поблизу столу, а на підлозі лежав ОСОБА_2, а поблизу останнього сидів ОСОБА_8 На запитання що трапилось, ОСОБА_6 відповів, що доставив п'яного студента для складення адміністративного протокол ОСОБА_2 стало погано, і він упав на підлогу. Відразу після цього зайшли лікарі швидкої допомоги, які попросили вийти з кімнати. У кімнаті залишились лікарі, ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Лікарі почали надавати медичну допомогу ОСОБА_2, який прийшов до свідомості та за допомогою лікарів сів на підлогу. Лікар запитував, що болить у ОСОБА_2, на що останній, почав нецензурно висловлюватись та відмахуватись від лікаря руками. ОСОБА_8 спробував заспокоювати ОСОБА_2, але той не реагував. Приблизно о 4 год. 40 хв. йому повідомили, що помер затриманий, якого доставляв ОСОБА_6.

Протоколом виїмки від 5 червня 2010 року, підтверджено, що у Шевченківському РУ вилучено системний блок з маркуванням 05.07 р. 10480361 чорного кольору з відеозаписами камер спостереження (том 8 а. с. 143).

Протоколом виїмки від 5 червня 2010 року, підтверджено, що в Шевченківському РУ вилучено компакт-диску N 9181 550-КЕБ 14037м з відеозаписом камер відеоспостереження Шевченківського РУ ГУ МВС України в м Києві за період часу з 17 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року (том 8 а. с. 162).

Висновком комплексної судової фоноскопічної експертизи та експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів, N 5567/10-17 від 31 серпня 2010 року підтверджено, що комп'ютер, вилучений у приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві містить програмний комплекс відеозапису, призначений для фіксації відеопотоків, що транслюються комп'ютерною мережею та дані, що отримані цим комплексом. Серед інформації, що міститься на комп'ютері, наявні файли відеозаписів, які згідно метаданих та дати і часу, закодованих в іменах файлів, могли бути записані в період часу з 20 год. години 17 травня 2010 року по 8 годину ІНФОРМАЦІЯ_2 року та зазначені файли відеозаписів не містять ознак втручання зокрема, монтажу. Даних, які свідчили б про порушення неперервності відліку часу досліджуваним комп'ютером не встановлено (том 8 а. с. 151 - 158).

Протоколом від 8 червня 2010 року огляду та оглядом у суді відеозапису камер відеоспостереження Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які були переглянуті безпосередньо в судовому засіданні, підтверджено, що о 20:38:37 години до холу райвідділу заходять три чоловіки, один йде попереду, другий в форменому одязі працівника міліції, третій чоловік позаду з шарфом на шиї. О 21 год. 49 хв. особа в форменому одязі за праву руку затягує до загальної камери громадянина та відпускає руку. Крім того о 22.45 до залу N 1 зайшов ОСОБА_6 скріпив степлером аркуші паперу та вийшов до залу N 2.

Висновком судово-медичної експертизи N 593/668/10 від 29 вересня 2010 року, підтверджено, що у крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8 %, в сечі 3,79 %, що за життя це може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння. Максимальна концентрація алкоголю в крові могла бути в період часу з 20 до 21 години 17. Травня 2010 року і на 20 годину могла становити 3 %, а на 21 годину - близько 2,90 %. Така концентрація алкоголю в крові за життя може відповідати сильному алкогольному сп'янінню.

Протоколом огляду місця події та трупа громадянина ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, складеного слідчим прокуратури Шевченківського району, видно, що станом на 6 годину ІНФОРМАЦІЯ_2 року тіло ОСОБА_2 знаходиться у кімнаті затриманих Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві (том 1 а. с. 24-32).

Матеріалами про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, які складені дільничним інспектором Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 щодо ОСОБА_2 містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії КИ N 0109117 за частиною першою статті 185 КУпАП;

- постанова за справою про адміністративне правопорушення, яка не підписана начальником органу внутрішніх справ;

- протокол від 17 травня 10 про адміністративне затримання ОСОБА_2 серії КИ N 0109117 за частиною першою статті 185 КУпАП (том 1 а. с. 179-186).

Вказаними матеріалами підтверджено, що ОСОБА_2, затриманий о 21 год. 20 хв. 17 травня 2010 року, з протоколом про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання не ознайомлений, про що свідчить відсутність підпису останнього або понятих.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 18 січня 2008 року N 44о/с ОСОБА_6 призначений на штатну посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції 1-го територіального відділу міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві (том 10 а. с. 75).

Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 20 жовтня 2003 року N 1212, вбачається, що дільничні інспектори міліції належать до особового складу служби дільничних інспекторів міліції, що відноситься до міліції громадської безпеки МВС України, тобто є працівниками міліції (том 7 а. с. 91 - 147).

Функціональними обов'язками співробітників відділу по керівництву дільничними інспекторами міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, затвердженими начальником вказаного районного управління внутрішніх справ 1 січня 2010 року, передбачено, що дільничний інспектор міліції, поряд з іншим, забезпечує охорону громадського порядку на території адміністративної одиниці та має право вимагати від громадян припинення адміністративного правопорушення, складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також доставляти до органу внутрішніх справ і затримувати осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, у випадках та спосіб, встановлених законодавством (том 7 а. с. 44 - 65), з яким підсудний був ознайомлений (том 7 а. с. 35).

Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28 квітня 2009 року N 181.

- Так, згідно з пунктом 6.6.1 Інструкції розгляд обставин щодо осіб, доставлених до чергової частини працівниками ОВС або громадянами, проводиться працівниками добового наряду або іншим працівником за дорученням начальника ОВС чи його заступника.

- Розгляд обставин щодо особи, яка доставлена за адміністративне правопорушення, проводиться черговим негайно. Під час розгляду черговий зобов'язаний вимагати від працівника міськрайонного органу, який затримав і доставив правопорушника, скласти й оформити в установленому порядку протокол про адміністративне правопорушення (пункт 6.6.8 Інструкції).

- У випадках доставлення до чергової частини осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені пунктом 1 частини другої статті 262 КУпАП, черговий проводить їх адміністративне затримання (пункт 6.6.9 Інструкції).

- При адміністративному затриманні особи черговий зобов'язаний перевірити повноту і достовірність зібраних матеріалів та відповідно до вимог статті 261 КУпАП скласти протокол про адміністративне затримання (пункт 6.7.1 Інструкції), а перед поміщенням до КЗД - з'ясувати стан її здоров'я (пункт 7.1.1 Інструкції).

- Крім того, у пункті 6.6.4 Інструкції зазначено, що доставленню і затриманню не підлягають особи, які знаходяться в непритомному стані або перебувають в тяжкому стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю. Відповідні заходи реагування до таких осіб вживаються після надання їм допомоги медичними працівниками або після лікування їх у медичних закладах охорони здоров'я.

- У випадках доставлення осіб, що знаходяться в непритомному стані або перебувають в тяжкому стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, або якщо доставлена особа заявляє про погіршення стану здоров'я, черговий зобов'язаний викликати швидку медичну допомогу чи працівників закладу охорони здоров'я, забезпечити постійний нагляд за такою особою й доповісти про подію начальникові ОВС. Рішення про можливість утримання вказаної категорії осіб черговий приймає залежно від висновку лікаря, що фіксується в журналі реєстрації надання медичної допомоги особам, які утримуються в черговій частині, та письмового розпорядження начальника ОВС (пункт 6.6.6 Інструкції); (том 7 а. с. 68 - 90). З якою підсудний був ознайомлений (том 7 а. с. 38 - 39). Цих вимог підсудний не дотримався.

Аналіз наведених доказів у їх сукупності свідчить, що досудове слідство проведено об'єктивно, з достатньою повнотою та всебічністю, тому доводи підсудного про його невинуватість у вчиненому злочині є безпідставними.

Суд кваліфікує умисні дії підсудного за частиною другою статті 365 КК України, які виразилися в тому, що ОСОБА_6 умисно перевищив службові повноваження, тобто будучи службовою особою, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень і заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам громадянина ОСОБА_2 та державним інтересам, що супроводжувалося насильством і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його ставлення до вчиненого, а також особу підсудного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню доньку та батьків похилого віку.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому з урахування даних, що характеризують його особу обирає покарання в виді позбавлення волі, передбачене санкцією частини другої статті 365 КК України, з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах та органах державної влади.

Суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_6 без відбування основного покарання, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування призначеного із застосуванням статті 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, вважаючи, що таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання з речовими доказами по справі суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню із засудженого.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'яти) роки, з позбавленням права обіймати атестовані посади у правоохоронних органах та органах державної влади строком на 2 роки.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 судові витрати по справі вартість проведеної експертизи в сумі 1550 грн. 40 коп.

Речові докази:

- книги надання медичної допомоги та обліку доставлених Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві повернути до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві;

- диски та касети з відеозаписами з камер спостереження, проведення слідчих дій, медичну документацію зберігати у справі;

- матеріали гістологічного дослідження знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва на протязі 15 днів, починаючи з моменту його оголошення.

 

Головуючий:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали