ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

НАКАЗ

від 19 лютого 2018 року N 126

Про упорядкування механізму списання та передачі державного майна

З метою упорядкування механізму списання та передачі державного майна, керуючись Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482, та Порядком списання об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 р. N 1314, наказую:

1. Затвердити:

Методичні рекомендації щодо підготовки документів для отримання дозволу на передачу державного майна, яке закріплене за підприємствами та установами, що входять до сфери управління Держпродспоживслужби (додаток 1);

Методичні рекомендації щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна, яке закріплене за підприємствами та установами, що входять до сфери управління Держпродспоживслужби (додаток 2);

Склад постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно списання майна Держпродспоживслужби (додаток 3);

Регламент роботи постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно списання майна Держпродспоживслужби та підприємств, установ, що належать до сфери її управління (додаток 4).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Наказ Держпродспоживслужби від 10.05.2016 N 76 "Про утворення постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно списання майна" (Наказ N 76);

Наказ Держпродспоживслужби від 10.05.2016 N 77 "Про упорядкування механізму списання та передачі державного майна" (Методичні рекомендації N 77).

3. Начальнику Управління економічної діяльності довести наказ до відома керівників структурних підрозділів Держпродспоживслужби та керівників територіальних органів, підприємств і установ, що віднесені до сфери її управління.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Управління економічної діяльності Лемака М. С.

 

Голова

В. Лапа

 

Додаток 1
до наказу Держпродспоживслужби
19.02.2018 N 126

Методичні рекомендації щодо підготовки документів для отримання дозволу на передачу державного майна

1. Ці Методичні рекомендації визначають механізм безоплатної передачі державного майна (далі - майно) закріпленого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на правах оперативного управління або господарського відання за державними підприємствами, установами (далі - установи), що входять до сфери її управління, а також передачі державного та комунального майна до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Служба).

Передача майна здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N 1482 та цих Методичних рекомендацій.

Терміни, які використовуються у цих Методичних рекомендаціях, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Об'єктами передачі згідно з цими Методичними рекомендаціями є:

а) цілісні майнові комплекси суб'єктів господарювання, крім об'єктів, визначених підпунктом "д" цього пункту. Структурний підрозділ суб'єкта господарювання може бути об'єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу;

нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, крім об'єктів незавершеного будівництва, фінансування якого здійснюється в поточному році за рахунок державних капітальних вкладень, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) та за умови подальшого укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому передаються приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території), яке використовується для розміщення органів державної влади;

б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення), крім майна, зазначеного в абзаці другому підпункту "а" цього пункту, після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) за умови подальшого укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому передаються приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території;

в) державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації;

г) цілісні майнові комплекси установ та підприємств у зв'язку з прийняттям або скасуванням рішення про їх приватизацію;

д) інше окреме індивідуально визначене майно установ та підприємств (крім нерухомого), яке віднесено до основних фондів (засобів);

е) запаси та інше окреме індивідуально визначене майно установ, яке не віднесено до основних фондів (засобів);

До запасів відносяться: сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, ветеринарні препарати, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання (що не відносяться до основних засобів), готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, які передбачається використовувати протягом одного року.

є) інше окреме індивідуально визначене майно установ та підприємств (крім нерухомого), яке буде використовуватися суб'єктами боротьби з тероризмом, зазначеними у Законі України "Про боротьбу з тероризмом" (далі - суб'єкт боротьби з тероризмом), у період проведення антитерористичної операції.

3. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності, може виходити від Служби, суб'єктів господарювання або інших органів уповноважених управляти державним майном.

4. Передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням:

а) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених підпунктом "а" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

б) Служби за погодженням з Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "б" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

в) засновника господарського товариства та Служби, за погодженням з Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "в" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

г) Служби та Фонду державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

д) Служби - щодо об'єктів, визначених підпунктом "д" пункту 2 цих Методичних рекомендацій.

є) Служби та суб'єктів боротьби з тероризмом за погодженням з підприємством, за яким закріплене майно, - щодо об'єктів, зазначених у підпункті "є" пункту 2 цих Методичних рекомендацій.

Передача об'єктів права державної власності (крім об'єктів, визначених підпунктом "ж" пункту 2 цих Методичних рекомендацій) від одного суб'єкта господарювання іншому, що належать до сфери управління Служби, здійснюється на підставі рішення Служби, погодженого з суб'єктами господарювання, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна.

5. Передача об'єктів, визначених підпунктом "е" пункту 2 цих Методичних рекомендацій здійснюється:

від одного суб'єкта господарювання іншому, що знаходяться у підпорядковані одного територіального органу Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь - на підставі рішення керівника цього територіального органу;

від однієї установи іншій, що підпорядковані безпосередньо Службі, або знаходяться в різних областях - на підставі рішення Служби.

6. Передача об'єктів з комунальної у державну власність до сфери управління Служби здійснюється за рішенням:

сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;

районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

7. Пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності та передачі об'єктів з комунальної у державну власність подаються ініціатором передачі до Служби через відповідний територіальний орган.

У пропозиціях зазначається:

найменування суб'єкта господарювання, його місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) суб'єкта господарювання;

До пропозицій додаються:

характеристика об'єкта передачі (назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження балансоутримувача, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, стан його приватизації (корпоратизації), найменування органу, уповноваженого управляти державним майном, кадастровий номер та розмір земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі);

згода обох сторін, що передають і приймають об'єкти передачі;

згода трудового колективу - у разі передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів суб'єкта господарювання. Згода трудового колективу суб'єкта господарювання подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників);

детальні розрахунки та обґрунтування щодо утримання об'єктів, що передаються, з визначенням джерел їх утримання;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації;

правовстановлюючі документи на нерухоме майно (витяги з реєстру, технічний паспорт);

титули будов та проектно-кошторисна документація на об'єкти незавершеного будівництва;

у разі передачі структурного підрозділу суб'єкта господарювання, крім того:

нотаріально засвідчені копії статуту (положення) суб'єкта господарювання, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ;

засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;

бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання державного майна, що є об'єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі - економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономрозвитку формою;

У разі потреби, Служба може запитувати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про передачу майна.

У разі передачі об'єктів з комунальної у державну власність ініціатор передачі також погоджує пропозиції щодо їх передачі з Радою міністрів Автономної Республіки Крим або відповідною обласною державною адміністрацією та відповідним органом місцевого самоврядування.

У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об'єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об'єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.

8. У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Служба у місячний термін:

а) повідомляє про це ініціатора передачі;

б) відмовляє в передачі, якщо:

подання містить неповну чи недостовірну інформацію щодо об'єкта передачі;

функціональне призначення об'єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на суб'єкт господарювання, до якого пропонується передати майно;

до суб'єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація боржника (крім випадків, коли об'єктами передачі є житловий фонд та об'єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб'єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;

об'єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету;

бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідають встановленим вимогам.

9. У разі передачі об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну такими об'єктами ініціатори передачі додають до пропозицій, узгоджених відповідно до цих Методичних рекомендацій, звіти про оцінку майна та/або акти оцінки вартості об'єктів.

У разі коли об'єктами передачі є суб'єкта господарювання, нерухоме майно (у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна.

Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна суб'єкта господарювання визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.

10. Управління економічної діяльності Служби на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цих Методичних рекомендацій, у місячний термін готує та подає:

а) проекти наказів Голови Служби;

б) у випадку їх необхідності згідно з вимогами законодавства, проекти звернення до Мінекономрозвитку, Мінфіну, Фонду державного майна та Держстату про погодження передачі;

в) проекти пропозицій, у випадку необхідності підготовки відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

11. Управління економічної діяльності Служби проводить постійний моніторинг ефективності використання переданих об'єктів і виконання бізнес-планів суб'єктів господарювання, яким передані об'єкти.

12. Передача об'єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі, до складу якої входять:

представники Служби та іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, які приймають та передають державне майно, суб'єкта господарювання, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна;

представники Служби або представники територіальних органів Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь, суб'єктів господарювання, які приймають та передають державне майно та іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, які приймають та передають державне майно - у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого);

представники територіального органу Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь, суб'єктів господарювання, які приймають та передають державне майно - у разі передачі запасів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке не віднесено до основних фондів (засобів).

У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об'єктів додатково включаються представники орендодавця і орендаря.

13. Комісію з питань передачі об'єктів створює та призначає її голову Служба або інший орган, уповноважений управляти державним майном, які приймають державне майно.

Комісію очолює:

заступник Голови Служби - якщо передача об'єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України;

начальник Управління економічної діяльності - якщо передача об'єктів здійснюється за рішенням Служби.

14. Служба у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об'єктів повідомляє відповідні суб'єкти господарювання про визначення кандидатур до складу комісії.

Відповідні суб'єкти господарювання зобов'язані у п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, Служба має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об'єкт, обов'язкова.

15. Комісію з питань передачі запасів та іншого окремого індивідуально визначеного майна установ, яке не віднесено до основних фондів (засобів), створює та призначає її голову територіальний орган Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь.

16. Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.

17. Передача оформляється актом приймання-передачі за встановленою формою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об'єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

До акта приймання-передачі суб'єкта господарювання додаються:

нотаріально засвідчені копії статуту (положення) суб'єкта господарювання і свідоцтва про його державну реєстрацію;

контракт з керівником або копія наказу про призначення;

договір оренди цілісного майнового комплексу;

договори найму (оренди) нежитлових приміщень;

бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.

Операції з передачі державного майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.

До акта приймання-передачі об'єктів, визначених підпунктами "а", "б", "г" і "д" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, додаються:

документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;

виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі;

титули будов та проектно-кошторисна документація - у разі передачі об'єктів незавершеного будівництва;

договори найму (оренди) нежитлових приміщень.

18. Служба після прийняття державного майна до сфери управління:

у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомляє про факт передачі органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками), а стосовно об'єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, - також Мінекономрозвитку;

у двотижневий термін закріпляє нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним суб'єктом господарювання на праві господарського відання або оперативного управління;

у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі організовує внесення відповідних змін в установчі документи суб'єкта господарювання та проведення їх державної реєстрації відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна проведення в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію (перереєстрацію).

19. У разі передачі об'єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, Служба у тижневий термін з дня отримання повідомлення про приватизацію державного майна суб'єкта господарювання від державного органу приватизації приймає рішення про передачу майна суб'єкта господарювання у зв'язку з прийняттям рішення про його приватизацію в управління державному органу приватизації та повідомляє орган приватизації про кандидатури до складу комісії з питань передачі об'єкта.

Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про приватизацію.

20. До акта приймання-передачі майна установи у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію додаються:

нотаріально засвідчені копії статуту підприємства і свідоцтва про його державну реєстрацію;

контракт з керівником підприємства;

бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття;

перелік майна, яке згідно із законодавством не включається до статутного фонду об'єкта приватизації;

інші документи за визначенням комісії з питань передачі об'єкта.

21. Служба разом з Державним органом приватизації, який прийняв в управління майно суб'єкта господарювання, зобов'язані в місячний термін після реєстрації статуту відкритого акціонерного товариства визначити порядок подальшого ефективного використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства.

22. У разі скасування державним органом приватизації рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, Служба у тижневий термін з дня отримання відповідного повідомлення приймає рішення про прийняття майна суб'єкта господарювання до сфери свого управління, утворює комісію з питань передачі об'єкта і призначає голову комісії.

Передача майна здійснюється у місячний термін з дня скасування рішення про приватизацію.

До акта приймання-передачі зазначених об'єктів додаються документи, визначені пунктом 20 цього Порядку.

23. Узагальнена інформація про передачу майна, яке було здійснено за рішенням начальників головних управлінь відповідно до абзацу 2 пункту 5 цих Методичних рекомендацій, подається до Служби щоквартально до 10 числа місяця наступного після закінчення кварталу за встановленою формою.

 

Додаток 2
до наказу Держпродспоживслужби
19.02.2018 N 126

Методичні рекомендації щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна, яке закріплене за підприємствами та установами, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Загальна частина

1. Ці Методичні рекомендації визначають механізм списання державного майна (далі - майно) закріпленого за державними підприємствами, установами (далі - суб'єкт господарювання), що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Служба).

Списання майна та матеріальних цінностей здійснюється у спосіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314 та цими Методичними рекомендаціями.

Терміни, які використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Дія цих рекомендацій поширюється на майно, закріплене Службою на правах оперативного управління або господарського відання за суб'єктами господарювання, що входять до сфери її управління.

Дія цих рекомендацій не поширюється на об'єкти житлового фонду, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо.

3. Списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне) у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема, у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється з подальшим його відображенням в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому Мінфіном

Також підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, або такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.

Морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим його закріпленням за відповідними суб'єктами господарювання.

4. Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання.

Прийняття рішення про списання основних фондів (засобів)

5. До основних фондів (засобів), які можуть бути списаними відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не титульні споруди, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

6. Списання майна, визначеного п. 6, здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого Службою рішення про надання згоди на його списання.

Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва приймається Службою за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів (крім нерухомого майна та транспортних засобів), первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 20 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника суб'єкта господарювання відповідно до цих Методичних рекомендацій.

Списання майна, що перебуває на балансі Служби, здійснюється Службою відповідно до цих Методичних рекомендацій.

7. Служба у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства здійснює контроль за дотриманням вимог Методичних рекомендацій суб'єктами господарювання, які належать до її сфери.

Організацію та виконання функцій, покладених на Службу, відповідно до Методичних рекомендацій забезпечує Управління економічної діяльності.

8. З метою отримання згоди на списання майна суб'єкт господарювання подає до Служби через відповідний територіальний орган Служби разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва), встановленої форми;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, встановленої форми;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб'єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтверджуючих документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) відомості про об'єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).

У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, такий суб'єкт господарювання подає зазначені документи відповідному органу приватизації разом з висновком Служби щодо необхідності списання такого майна, який надається суб'єктом управління у формі листа протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у підпунктах 1 - 7 цього пункту.

У разі потреби, Служба може запитувати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, фотографії, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів надсилається суб'єкту господарювання у 10-денний строк з дати надходження зазначених у підпунктах 1 - 7 пункту 9 Методичних рекомендацій.

9. Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається Службою протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій, після погодження з державним органом приватизації відповідно до абзацу другого пункту 7.

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі наказу, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа.

Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:

а) майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 3 цих Методичних рекомендацій;

б) Служба визначила інші шляхи використання майна, що пропонується до списання;

в) суб'єкт господарювання подав передбачені Методичними рекомендаціями документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;

г) у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна;

д) виявлені обставини, за яких відповідно до законодавства заборонено списання та/або обмеження розпорядження зазначеним майном.

10. Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна Служба утворює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються наказом.

Рішення комісії оформлюється протоколом.

Прийняття рішення про списання матеріальних цінностей (запасів та майна, яке не відноситься до основних фондів (засобів)

11. Рішення про списання матеріальних цінностей (запасів та майна, яке не відноситься до основних фондів (засобів), приймається керівником суб'єкта господарювання, на балансі якого перебувають зазначені матеріальні цінності відповідно до цих Методичних рекомендацій.

Рішення про списання майна оформлюється у формі наказу.

12. До запасів відносяться: сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, ветеринарні препарати, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо-мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів), готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати до одного року.

Утворення суб'єктом господарювання комісії із списання майна, її завдання та повноваження

13. Для встановлення факту непридатності майна і неможливості або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна створюється постійно діюча комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб'єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб'єкта господарювання, а також залучені за вимогою Служби його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб'єкта господарювання.

14. Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій (автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників тощо), суб'єкти господарювання залучають для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

15. У разі потреби керівники суб'єктів господарювання можуть залучати для участі в роботі комісії фахівців відповідних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

У разі необхідності врахування галузевих особливостей списання майна Служба може залучати для участі у роботі комісій фахівців відповідних центральних органів виконавчої влади.

Під час списання нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) до складу комісії в обов'язковому порядку включаються представники державного органу приватизації за місцем розташування майна та місцевих органів виконавчої влади.

16. Комісія:

1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;

2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поетажних планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку;

3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;

4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого його використання підприємством, установою чи організацією, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі);

5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню;

6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;

7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.

17. За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання (не додаються у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

3) акти на списання майна;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого.

Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання та реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.

В актах на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність або неможливість відновлення майна.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля, дається технічна характеристика його агрегатів і деталей та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.

У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.

Якщо в результаті ліквідації майна окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб'єкта господарювання.

Механізм списання майна

18. Будь-які дії, пов'язані з переміщенням, утилізацією, розбиранням та демонтажем майна віднесеного до основних фондів, що пропонується до списання, проводяться тільки після прийняття Службою рішення про надання згоди (згідно з цими Методичними рекомендаціями) на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

19. Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цими Методичними рекомендаціями забезпечується безпосередньо установою, на балансі якої перебуває майно.

20. Списання майна проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки майна).

При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.

21. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отримані в результаті списання майна основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

22. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб'єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

23. Забороняється знищувати, здавати в брухт з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.

24. Кошти, що надійшли від реалізації списаного майна, спрямовуються відповідно до вимог законодавства.

25. Суб'єкт господарювання, на балансі якого перебувало майно, подає Службі у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна за встановленою формою.

26. Узагальнений звіт про списання майна, яке було здійснено за рішенням керівників суб'єктів господарювання відповідно до пунктів 11 - 12 Методичних рекомендацій, подається до Служби щоквартально до 10 числа місяця, наступного після закінчення кварталу, за встановленою формою.

У разі наявності зауважень до звіту Служба повертає його суб'єкту господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів для повторного розгляду.

27. Процедура списання майна вважається закінченою з моменту прийняття Службою від суб'єкта господарювання звіту про списання майна.

28. Керівник суб'єкта господарювання організовує та забезпечує дотримання процедури списання майна відповідно до цих Методичних рекомендацій.

29. Керівник суб'єкта господарювання, члени постійно діючої комісії несуть персональну відповідальність згідно діючого законодавства за дотримання процедур списання та достовірність наданих до Служби матеріалів стосовно майна.

 

Додаток 3
до наказу Держпродспоживслужби
19.02.2018 N 126

Склад
постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно списання майна

Лемак М. С.

начальник Управління економічної діяльності, голова комісії

Члени комісії

 

Дмитренко О. А.

начальник Управління фінансів та бухгалтерського обліку;

Ярош Е. В.

начальник відділу економічного планування та розвитку;

Короткевич О. Є.

головний спеціаліст відділу управління об'єктами державної власності та державної підтримки суб'єктів господарювання;

Северинова І. В.

головний спеціаліст Відділ нормативно-правової роботи та адаптації законодавства до вимог ЄС;

Кучинський М. В.

головний спеціаліст відділу управління об'єктами державної власності та державної підтримки суб'єктів господарювання, секретар комісії.

 

Додаток 4
до наказу Держпродспоживслужби
19.02.2018 N 126

Регламент роботи постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно списання майна

1. Комісія з розгляду питань стосовно списання майна Держпродспоживслужби (далі - Комісія) утворюється відповідно до пункту 8 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року N 1314 (зі змінами) (далі - Порядок).

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Держпродспоживслужби, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.

3. Основними завданнями Комісії є:

розгляд звернень та документів щодо списання майна, які надійшли від територіальних органів Держпродспоживслужби, підприємств, установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби (далі - суб'єкти господарювання);

підготовка пропозицій щодо надання чи відмови в наданні згоди на списання майна, яке перебуває на балансі суб'єктів господарювання;

підготовка проектів рішень Держпродспоживслужби щодо надання чи відмови в наданні суб'єктам господарювання згоди на списання майна;

контроль за дотриманням суб'єктами господарювання механізму списання об'єктів державної власності.

4. Комісія має право:

1) запитувати від суб'єктів господарювання додаткові документи, необхідні для підготовки пропозиції стосовно списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо);

2) запрошувати керівників суб'єктів господарювання на засідання Комісії для надання пояснень з питань, що виникли в Комісії під час розгляду отриманих документів;

3) проводити додатковий огляд майна, що пропонується до списання;

4) пропонувати інші шляхи використання майна, стосовно якого розглядаються документи на списання;

5) надавати керівництву Держпродспоживслужби пропозиції стосовно надання чи відмови в наданні згоди на списання майна суб'єктів господарювання.

5. Комісія зобов'язана забезпечувати об'єктивність та неупередженість при наданні пропозицій щодо списання майна суб'єктів господарювання.

6. Голова Комісії:

1) керує діяльністю Комісії та організовує її роботу;

2) скликає засідання Комісії;

3) визначає та затверджує порядок денний засідання Комісії;

4) дає доручення, які є обов'язковими для всіх членів Комісії;

5) залучає до участі у засіданні Комісії інших працівників з метою врахування галузевих особливостей майна, щодо якого розглядаються документи на списання.

7. Секретар Комісії:

1) забезпечує підготовку до розгляду та представляє відповідні документи на засіданні Комісії;

2) забезпечує підготовку відповідних рішень Держпродспоживслужби, прийнятих на підставі пропозицій Комісії, про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна;

3) здійснює ведення документації, пов'язаної з роботою Комісії;

4) забезпечує підготовку проекту висновку Держпродспоживслужби щодо необхідності списання майна, який подається відповідному органу приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Такий висновок надається Держпродспоживслужби у формі листа протягом 30 днів з дати надходження до Держпродспоживслужби документів, зазначених у підпунктах 1 - 7 пункту 6 Порядку.

У разі відсутності з поважних причин секретаря Комісії виконання його обов'язків покладається за рішенням голови Комісії на одного із членів Комісії.

8. Члени Комісії мають право:

1) вносити пропозиції з питань, що належать до її компетенції, на засіданнях Комісії;

2) брати участь в обговоренні питань порядку денного засідання Комісії;

3) опрацьовувати документи, подані на розгляд Комісії;

4) брати участь шляхом голосування при прийнятті рішень Комісії;

5) висловлювати окрему думку, що оформлюється як додаток до протоколу засідання Комісії і є його невід'ємною частиною.

9. Члени Комісії зобов'язані:

1) брати участь у роботі Комісії;

2) опрацьовувати документи, подані на розгляд Комісії;

3) бути особисто присутніми на засіданнях Комісії;

4) виконувати доручення голови Комісії.

10. Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в разі необхідності та скликаються головою Комісії.

Час та місце проведення засідання визначає голова Комісії.

11. Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її персонального складу з врахуванням галузевих особливостей списання майна.

12. Рішення Комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії. Усі рішення приймаються шляхом відкритого голосування.

13. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма членами Комісії, присутніми на засіданні.

14. Розгляд Комісією документів щодо списання майна здійснюється після їх попереднього розгляду у відділі управління об'єктами державної власності та державної підтримки суб'єктів господарювання.

У разі виявлення в документах недоліків (наявність суперечностей та/або неповної чи неточної інформації про майно, яке пропонується до списання), неподання всіх необхідних документів суб'єкту господарювання, який подав документи на списання, пропонується протягом 25 робочих днів усунути такі недоліки і подати доопрацьовані документи, про що йому повідомляється листом за підписом начальника Управління економічної діяльності у строки, що не перевищують строків прийняття рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна.

Документи, що надійшли після доопрацювання, розглядаються у строки, передбачені Порядком.

 

Начальник Управління економічної
діяльності

М. С. Лемак




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали