ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.04.2010 р.

N К-3442/10


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Рецебуринського Ю. Й., суддів - Гашицького О. В., Лиски Т. О., Мироненка О. В., Мойсюка М. І., секретаря судового засідання - Александрова Я. А. (за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача-1 -  Ґудзь О. М., відповідача-2 - не з'явився), розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до  Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області;  Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності Білгород-Дністровської прокуратури по винесенню постанови відносно міліціонера Хмелевського В. за результатами додаткової перевірки в порядку ст. 97 КПК України, визнання незаконною бездіяльності Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури щодо видачі копії постанови від 10.09.2006 р. в порядку ст. 97 КПК України відносно міліціонера Хмелевського В., про зобов'язання Білгород-Дністровську міжрайонну прокуратуру видати засвідчену копію постанови від 10.09.2006 р. та стягнення на користь позивача суму моральної шкоди в розмірі 500000 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, відмовлено у відкритті провадження.

ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскарження позивачем дій Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури щодо несвоєчасності винесення постанови від 10.09.2006 р. та невидачі копії цієї постанови не передбачено КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року N 6-рп/2001 кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.

Згідно зі ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладаються наступні функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань - органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Як правильно вказав суд першої інстанції, розгляд заяв та скарг громадян в порядку ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" є одним з встановлених законом способів здійснення прокуратурою наглядових функцій, тому юрисдикція адміністративного суду не може поширюватись на оцінку якості та законності здійснення прокуратурою нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють кримінальне переслідування, а обмежується виключно правовідносинами, що виникають між сторонами у зв'язку із зверненням осіб та реагування на них прокуратурою відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, функції прокуратури у спірних правовідносинах не підпадають під визначення владних управлінських функцій, дії чи бездіяльність органів прокуратури у спірних правовідносинах не є управлінськими, а сама Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура не є суб'єктом владних повноважень у розумінні визначення цього поняття в ст. 3 КАС України.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України така справа не підпадає під ознаки справи адміністративної юрисдикції, характерною особливістю якої є наявність спору, що виник між суб'єктами

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають оскарженню у порядку, визначеному КАС України, то суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не поєднані з вимогами вирішення публічно - правового спору, а тому даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Наведені обставини були правильно враховані судами попередніх інстанцій, які прийняли вірне рішення про відмову у відкритті провадження.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято законні та обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 221, 223 - 224, 230 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235 - 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

Ю. Й. Рецебуринський

Судді:

О. В. Гашицький

 

Т. О. Лиска

 

О. В. Мироненко

 

М. І. Мойсюк





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали