ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 31 жовтня 2011 року N 1001

Про відмову у погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув:

проект наказу Державного комітету статистики України "Про затвердження інструментарію для проведення спостереження страхових компаній щодо фінансових активів та пасивів за інституційними секторами (підсекторами) економіки" (надалі - проект Наказу) та документи, що додаються до нього, подані на погодження листом Державного комітету статистики України від 22.09.2011 N 02/2-2/385.

За результатами здійснення аналізу проекту Наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон), а також приймаючи до уваги листи, надіслані Національним банком України від 12.10.2011 N 62-210/8/3 та від 18.10.2011 N 62-210/827-12310, встановив:

проектом Наказу передбачається затвердити нову форму звітності N 12-ск (квартальна, річна) "Балансовий звіт страхової компанії за секторами економіки" та Інструкцію щодо заповнення форми відповідної звітності.

Проте зазначений проект Наказу потребує суттєвого доопрацювання та не може бути погодженим у запропонованій редакції з огляду на те, що розробником не дотримано відповідності даного проекту Наказу статтям 4, 5, 7, 8 і 9 Закону.

Зокрема, за інформацією, зазначеною розробником у супровідних документах до проекту Наказу, розробка редакції даного регуляторного акта, саме у запропонованому Держкомстатом вигляді, зумовлена потребою в отриманні Національним банком України від небанківських фінансових установ, а саме, страхових компаній, інформації щодо їх фінансових активів та пасивів в розрізі інституційних секторів (підсекторів) економіки з метою включення до показників грошово-кредитної статистики відповідно до міжнародних стандартів.

Проте статтею 19 Господарського кодексу України, зокрема, забороняється вимагати від суб'єкта господарювання подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Водночас, відповідно до пункту 5 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" до функцій Нацбанку відноситься, зокрема, організація створення та методологічного забезпечення системи грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу.

Враховуючи зазначене, Нацбанк не має повноважень на отримання інформації безпосередньо від страхових компаній.

Разом з цим, відповідно до статей 27 та 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Держфінпослуг як спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг здійснює державне регулювання і нагляд за діяльністю, у тому числі і страхових компаній, основними напрямами якого є додержання встановлених критеріїв та нормативів, зокрема щодо капіталу, прибутковості та якості активів.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємства включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів, гармонізує із складом фінансової звітності, визначеним міжнародними стандартами фінансової звітності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також дотримуючись принципу передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, Держкомпідприємництво зазначає, що запровадження розробником нової форми звітності та автоматичне надання Нацбанку повноважень отримувати від страхових компаній інформацію щодо їх фінансових активів та пасивів за інституційними секторами (підсекторами) економіки, по-перше, є законодавчо необґрунтованим, оскільки це не закріплено на рівні закону, як цього вимагає Господарський кодекс України, по-друге, не узгоджується з затвердженим на даний момент в Україні механізмом подання фінансової звітності та державного регулювання і нагляду за діяльністю, зокрема, страхових компаній.

Отже, редакція даного проекту Наказу порушує норми статті 5 Закону в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються з діючими регуляторними актами, а також в частині викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Крім того, слід зазначити, що основною метою складання аналізу регуляторного впливу (надалі - АРВ) є доведення оптимальності та ефективності запропонованого державного регулювання.

Так, пунктом 3 АРВ, відповідно до вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308 (надалі - Методика), є визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених розробником цілей та наводяться обґрунтовані аргументи щодо переваги обраного способу.

Водночас, при визначені та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів та причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми з подальшою аргументацією щодо переваги обраного способу.

Враховуючи викладене, пропонуємо розробнику доопрацювати пункт 3 АРВ, з урахуванням вимог Методики.

Разом з цим при обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття даного проекту Наказу розробником мають бути визначені та порівняні позитивні і негативні обставини, які можуть впливати на виконання вимог регуляторного акта, а також оцінка можливості впровадження та виконання даних вимог відповідними органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Одночасно розробником повинні бути визначені очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій або складній формі, тобто оцінена можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.

Таким чином, враховуючи зазначене, неможливо об'єктивно оцінити можливість забезпечення досягнення встановлених розробником цілей, а відсутність розрахунку очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта не дає можливість оцінити те, що вигоди превалюють над витратами, тим самим забезпечуючи економічний та соціальний ефект від впровадження даного проекту регуляторного акта.

Крім того, АРВ до проекту Наказу потребує доопрацювання в частинах визначення показників результативності регуляторного акта, а також заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження його результативності.

Зокрема, при визначенні показників результативності регуляторного акта розробник повинен обов'язково зазначати розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, а також рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Однак розробником проекту регуляторного акта в пункті 8 АРВ не визначено жодного з зазначених вище обов'язкових показників результативності.

Крім того, в пункті 9 АРВ розробнику необхідно чітко визначити строки проведення заходів з відстеження результативності даного регуляторного акта, а також методи і вид даних, на основі яких дане відстеження планується здійснювати.

Таким чином, розробником проекту регуляторного акта при підготовці АРВ порушено вимоги статті 8 Закону, в розрізі відсутності аргументованих переваг обраного способу державного регулювання, обґрунтованого доведення, що досягнення запропонованим проектом Наказу встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави, визначення показників результативності регуляторного акта, а також заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності даного проекту Наказу в разі його прийняття.

Крім того, слід зазначити, що текст повідомлення про оприлюднення проекту Наказу з метою одержання зауважень і пропозицій, що надано розробником у комплекті документів, не відповідає вимогам статті 9 Закону в частині визначення поштової і електронної, за її наявності, адреси інших органів, до яких відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції (відповідно до статті 20 цього Закону - адреси Держкомпідприємництва).

Однак, виходячи зі змісту повідомлення про оприлюднення, яке було надіслано в комплекті документів до даного регуляторного акта, Державним комітетом статистики України не враховані вимоги наведеної вище статті Закону.

Окрім цього, відповідно до статті 7 Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Однак Державним комітетом статистики України даний проект регуляторного акта не внесений в план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік.

Таким чином, відсутність в повідомленні про оприлюднення адреси Держкомпідприємництва або інших органів до яких можуть надсилатися зауваження та пропозиції від фізичних, юридичних осіб, їх об'єднань а, також недодержання вимог щодо планування та оприлюднення належним чином планів роботи регуляторного органу є порушенням статті 4 Закону в частині прозорості та врахування громадської думки (відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності).

Враховуючи викладене, запропонований розробником спосіб державного регулювання є передчасним та таким, що порушує основні принципи державної регуляторної політики, визначені статтею 4 Закону, зокрема:

- передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики;

- адекватності, оскільки розробником належним чином не обґрунтована необхідність запровадження передбаченого проектом Наказу відповідного державного регулювання у запропонованому вигляді, а також - наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми;

- ефективності, оскільки розробником проекту не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімального необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

- збалансованості, оскільки належним чином не доведено, що зазначений проект Наказу забезпечить достатній баланс інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

відмовити в погодженні проекту наказу Державного комітету статистики України "Про затвердження інструментарію для проведення спостереження страхових компаній щодо фінансових активів та пасивів за інституційними секторами (підсекторами) економіки".

 

Заступник Голови -
голова ліквідаційної комісії

С. Свищева

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали