ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 31 жовтня 2011 року N 989

Про відмову у погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув:

проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі - проект Закону), а також документи, що додаються, надіслані листом Міністерства внутрішніх справ України від 22.07.2011 N 11305/Вн.

За результатами здійснення аналізу проекту Закону та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановив:

проектом Закону передбачається внести зміни та доповнення до статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", зокрема:

- вилучити норму, згідно якої позапланові виїзні ревізії проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби (далі - органи КРС) на підставі рішення суду, та визначити, що зазначені ревізії в підконтрольних установах здійснюються органами КРС за мотивованим письмовим рішенням керівника органу КРС, а ревізії суб'єктів господарської діяльності, які не є підконтрольними установами, проводяться органами КРС на підставі мотивованого подання прокурора, слідчого, органу дізнання, рішення суду у ході судового слідства;

- вилучити норму, згідно якої продовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду, та передбачити, що продовження зазначених термінів можливе лише за рішенням керівника органу КРС;

- визначити, що на проведення позапланових виїзних ревізій, які проводяться за дорученням Кабінету Міністрів України та правоохоронних органів, не поширюються обмеження щодо тривалості їх проведення.

Проте зазначений проект регуляторного акта не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на те, що розробником не дотримано його відповідності статтям 4, 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року N 308 (далі - Методика).

Згідно аналізу регуляторного впливу проект Закону розроблено у зв'язку з необхідністю посилення оперативності проведення ревізій за зверненнями правоохоронних органів.

Разом з тим за результатами ґрунтовного аналізу редакції проекту Закону можна дійти висновку, що запропонована редакція не вирішує питання оперативності проведення ревізій, а натомість істотно збільшує повноваження органів КРС, що порушує принцип об'єктивності при проведенні ревізій.

Зокрема, зазначене стосується вилучення судової ланки на етапі прийняття рішень щодо достатності підстав для проведення ревізій та передачі права щодо прийняття зазначеного рішення керівником органу КРС одноособово на підставах, визначених редакцією законопроекту або за поданням прокурора, слідчого, органу дізнання.

Водночас надання керівнику органу КРС крім права одноособово приймати рішення про проведення ревізій також і права щодо продовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії не вирішує питання оперативності їх проведення, а навпаки, може мати наслідком затягування їх термінів.

Слід зазначити, що основною філософією, яка закладена в діючій редакції Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", є принцип, згідно з яким прийняття рішень про проведення ревізій або продовження їх термінів є обґрунтованим та існують достатні підстави для таких дій з боку контролюючих органів. Натомість запропоновані в редакції проекту Закону норми фактично скасовують цей запобіжний механізм, залишаючи все на розсуд однієї посадової особи. Таким чином, замість принципу об'єктивності при прийнятті зазначених рішень застосовуватиметься принцип суб'єктивності.

Невідповідність обраного механізму вирішення проблеми задекларованим принципам також стосується норми, згідно якої на проведення позапланових виїзних ревізій, які проводяться за дорученням Кабінету Міністрів України та правоохоронних органів, не поширюються обмеження щодо тривалості їх проведення.

Держкомпідприємництво послідовно відстоює позицію, що будь-які дії, пов'язані зі здійсненням перевірок непідконтрольних установ, можливо проводити лише на підставі рішення суду. Суб'єкти господарської діяльності, що не віднесені до підконтрольних установ згідно Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", не є безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів та пов'язані з підконтрольними установами лише в рамках господарських відносин і тому на них не може розповсюджуватися такий же порядок здійснення ревізій, як на підконтрольні установи.

Разом з цим вважаємо, що істотного збільшення оперативності проведення органами КРС ревізій підконтрольних установ та суб'єктів господарської діяльності, які не належать до підконтрольних, можливо досягти не лише запропонованими розробником проекту Закону методами.

Враховуючи вищезазначене, запропонована редакція проекту Закону порушує статтю 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частинах:

- доцільності, тобто обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- адекватності, тобто відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

- ефективності, оскільки розробником не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії надісланого на погодження регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімального необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- збалансованості, оскільки розробником не доведено балансу інтересів громадян, суб'єктів господарювання і держави внаслідок реалізації проекту наказу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Методики розробник в аналізі регуляторного впливу при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначає причини та умови виникнення проблеми, обґрунтовує неможливість її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів.

Розробником в пункті 1 аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) передбачено, що внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" зумовлено необхідністю посилення оперативності проведення ревізій за зверненнями правоохоронних органів. Розробник зазначає, що необхідність отримання рішення суду щодо проведення позапланової ревізії призводить до затягування термінів фактичного початку органами державної фінансової інспекції контрольних заходів, оскільки законодавством не визначено підсудність та строки розгляду відповідних подань у судах.

Разом з тим в пункті 1 АРВ розробником не наведено достатню аргументацію, зокрема, не зазначено конкретні терміни розгляду судами подань про здійснення ревізій, процент прийнятих судами рішень про відмову у проведенні ревізії, загальну інформацію в числовому та грошовому вимірі щодо бюджетних втрат, які були наслідком затягування судами строків прийняття рішень.

Таким чином, розробником в пункті 1 АРВ не окреслено в цілому проблему, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, та не конкретизовані основні чинники, які її створюють.

Відповідно до пункту 5 Методики при визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів; причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.

Водночас в пункті 3 АРВ розробником не наведено жодної альтернативи досягнення цілей державного регулювання.

Разом з тим за результатами ґрунтовного аналізу редакції проекту Закону можливо визначити щонайменше дві альтернативи:

- внесення змін до законодавства щодо встановлення конкретних термінів розгляду у судах подань про проведення ревізій;

- прийняття керівником органу КРС мотивованого письмового рішення про проведення позапланової ревізії виключно у підконтрольних установах у випадках надходження обґрунтованого подання органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України.

Водночас щодо порядку здійснення ревізій суб'єктів господарської діяльності, які не є підконтрольними установами, позиція Держкомпідприємництва залишається не змінною.

Відповідно до пункту 5 Методики в описі механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.

В пункті 4 АРВ розробником визначено, що представлений проект регуляторного акта передбачає внесення змін до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". При цьому розробником не визначено основні принципи і способи розв'язання проблеми щодо затягування термінів початку органами державної фінансової інспекції контрольних заходів та досягнення цілі щодо посилення оперативності проведення ревізій за зверненнями правоохоронних органів.

Відповідно до пункту 10 Методики в АРВ наводяться прогнозні значення показників результативності регуляторного акта, обов'язковими з яких повинні бути: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта; кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта; розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта; рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Разом з тим в пункті 8 АРВ розробником не наведено вищезазначених показників результативності.

Відповідно до пункту 12 Методики при визначенні заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, зазначаються строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

Проте розробником в пункті 9 АРВ не визначено вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження.

Таким чином, аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України "Про внесення змін та доповнень до статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та вимогам Методики щодо його належної підготовки.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вирішив:

відмовити в погодженні проекту Закону України "Про внесення змін та доповнень до статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

 

Заступник Голови -
голова ліквідаційної комісії

С. І. Свищева

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали