ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 4 липня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Терлецького О. О., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - Товариство) до Криворізької митниці Державної митної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправною та скасування картки відмови, встановив:

У січні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення товару згідно з вантажною митною декларацією від 18 січня 2008 року N 19388, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18 січня 2008 року N 113020000/2008/000069.

На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що для митного оформлення вантажу воно звернулося до Митниці із необхідним пакетом документів, при цьому сплату податку на додану вартість (далі - ПДВ) при ввезенні товару було відстрочено на підставі податкового векселя. Проте відповідач відмовив у здійсненні митного оформлення товару на підставі абзацу четвертого частини другої статті 88 Митного кодексу України у зв'язку із ненаданням відомостей, передбачених абзацом другим пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

Товариство у позові зазначило, що така відмова Митниці є протиправною, оскільки вимоги законодавства щодо митного оформлення товару, на які посилається відповідач, ним виконано, а ненадання інформації, що не вимагається законодавством, не може бути підставою для відмови в розмитненні товару.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною та скасував картку відмови, в іншій частині позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 березня 2011 року зазначені судові рішення скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий касаційний розгляд.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви Товариства ухвалах касаційного суду від 13 жовтня та 3 листопада 2009 року (Ухвала N К-3132/09) по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 63 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-IV "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 107-IV) та абзац другий пункту 4 Порядку у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені позивачем доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

У справі, що розглядається, касаційний суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що картка відмови містила вмотивовану відмову в прийнятті митної декларації, а норми Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР) є загальними щодо зазначених правовідносин, проте перевагу мають спеціальні. Такими є норми Закону N 107-VI, положення статті 63 якого про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань поширюються на правовідносини щодо погашення ПДВ на митному кордоні шляхом пред'явлення податкового векселя.

У судових рішеннях, на які Товариство посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, вказується, що посилання Митниці на вимоги статті 63 Закону N 107-VI, якою на 2008 рік заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у спірній картці відмови наведені інші підстави відмови у митному оформленні товару.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано статтю 63 Закону N 107-VI та абзац другий пункту 4 Порядку.

Зокрема, як убачається з постанови, яка оскаржується, суд касаційної інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи правильність свого рішення, має право посилатися в суді також і на ті норми права, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення. Водночас в інших судових рішеннях він дійшов протилежного висновку: суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на норми права, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення.

Верховний Суд України вже висловлював правову позицію щодо застосування вимог статті 63 Закону N 107-VI та абзацу другого пункту 4 Порядку при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, у постановах від 30 травня 2011 року (N 21-71а11), 6 червня 2011 року (N 21-84а11) та 20 червня 2011 року (N 21-74а11) (Постанова N 21-74а11) наведено висновок, що ухвалення різних за юридичними наслідками судових рішень у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що причиною ухвалення судом касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах є неоднакове застосування одних і тих самих норм процесуального права, а неоднаковість правозастосування положень матеріального права не підтвердилася, то заява Товариства про перегляд ухвалених у його справі судових рішень задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. О. Терлецький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали