ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 16 липня 2012 року N 254

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства юстиції України "Про внесення змін до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" (далі - проект наказу), а також документи, що надані до нього листом Мін'юсту від 18.06.2012 N 12-0-26-2153/2.6.

За результатами розгляду проекту наказу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

Проектом наказу передбачається врегулювати питання щодо визначення розміру винагороди спеціалізованим організаціям за реалізацію арештованого предмета іпотеки. З цією метою передбачається внести зміни до пунктів 2.10 і 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення).

Зокрема, згідно пункту 2.10 Тимчасового положення гарантійний внесок - завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого дорівнює сумі винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, визначеній виходячи зі стартової ціни лота. Змінами, що пропонуються проектом наказу, передбачається не поширювати дію зазначеної норми на випадки, що передбачені Законом України "Про іпотеку".

Проте в даному випадку є незрозумілим, які конкретно випадки маються на увазі. Стаття 44 Закону України "Про іпотеку", на яку розробник посилається в преамбулі проекту наказу як на правову підставу його розроблення, передбачає лише, що у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Разом з тим, зазначений Закон не містить норми, яка б передбачала, що розмір винагороди спеціалізованій організації за надані послуги з реалізації арештованого майна не може бути обмежений розміром гарантійного внеску.

З іншої сторони, наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2009 N 2166/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України" Тимчасове положення доповнене новим пунктом 1.4, яким передбачено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку". При цьому, ніяких виключень на той момент регулятор не передбачав, хоча норма статті 44 вказаного Закону в частині встановлення розміру гарантійного внеску не більше 5 відсотків не зазнавала змін ще з моменту його прийняття (05.06.2003), а норма пункту 2.10 Тимчасового положення в частині прирівнювання розміру гарантійного внеску до суми винагороди спеціалізованій організації діє ще з 17.09.2008 р.

Тобто, поширюючи дію чинних на той момент правових норм Тимчасового положення на відносини у сфері реалізації та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, регулятор погоджувався з тим, що сума винагороди спеціалізованій організації за реалізацію арештованого предмета іпотеки не може перевищувати розміру гарантійного внеску (5 %).

З цієї позиції недостатньо проаналізованою є проблема, яку пропонується розв'язати шляхом розроблення проекту наказу, оскільки незрозуміло, що мається на увазі під "неоднозначністю застосування законодавства під час реалізації арештованого державними виконавцями майна, зокрема, предмета іпотеки" в пункті 1 аналізу регуляторного впливу проекту наказу (далі - АРВ).

Крім того, згідно пункту 4 АРВ у випадку залишення чинного регулювання правовідносин виникатиме питання щодо розміру винагороди спеціалізованій організації за надані послуги з реалізації іпотеки. Крім того, існує небезпека виникнення корупційних схем реалізації такого майна у випадку збереження чинного правового регулювання.

Проте відсутнє достатнє обґрунтування того, які об'єктивні чинники призвели до виникнення труднощів при визначенні розміру такої винагороди та до загрози існування небезпеки корупційних схем в даній сфері відносин, та чому питання можливого виникнення вказаних проблем постає лише на даний момент, майже через 3 роки існування діючого регулювання.

Разом з тим, формальним є підхід розробника до аналізу очікуваних результатів прийняття регуляторного акта. Зокрема, не доведено, що вигода у вигляді забезпечення найкращих умов реалізації арештованого державними виконавцями майна через пряму зацікавленість спеціалізованої організації в його реалізації (від цього буде залежати її винагорода), виправдовує витрати іпотекодержателя на оплату винагороди спеціалізованій організації, яка зросте з 5 % до 15 % від вартості арештованого майна, що реалізується.

Окрім вищезазначеного, розробником взагалі не проаналізовані альтернативні способи досягнення встановлених цілей. За позицією Держпідприємництва, якщо брати до уваги визначену в пункті 1 АРВ проблему, яку пропонується розв'язати шляхом прийняття запропонованих проектом наказу змін, а саме - неоднозначність застосування законодавства під час реалізації арештованого державними виконавцями майна, зокрема, предмета іпотеки, - то в даному випадку доцільно було б внести зміну лише до пункту 3.1 розділу 3, доповнивши абзац другий після слів "з реалізації арештованого майна" словами "крім предмета іпотеки". Тобто, в такий спосіб відпала б проблема неоднозначності при визначенні суми винагороди спеціалізованій організації, оскільки пункт 2.10 Тимчасового положення чітко б вказував на те, що зазначена сума дорівнює сумі гарантійного внеску, який, в свою чергу, не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки згідно частини першої статті 44 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, запропоновані проектом наказу норми не враховують принципи державної регуляторної політики, визначені статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема:

- доцільності - обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- збалансованості - в частині недоведеного розробником забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва вирішено:

Відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства юстиції України "Про внесення змін до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна".

 

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

М. Ю. Бродський





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали