ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 4 вересня 2018 року N 377

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист" (далі - проект Закону), а також документи, що додаються до проекту Закону, надіслані Мінекономрозвитку листом від 07.08.2018 N 2711-02/33948-03.

За результатами проведеного аналізу проекту Закону та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проект Закону, як зазначено в аналізі регуляторного впливу (далі - АРВ), розроблено з метою врегулювання діяльності із захисту критичної інфраструктури у мирний час та в умовах надзвичайної ситуації.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.

Наданий розробником АРВ до проекту Закону не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика).

Відповідно до Методики у розділі III АРВ "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Натомість, при визначенні альтернативних способів досягнення цілей, розробник обмежився лише формальним текстовим описом вигод і витрат держави, громадян та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.

Так, у пункті 2 розділу III APB у таблиці "Оцінка впливу на сферу інтересу держави", оцінюючи вигоди і витрати держави за альтернативою 3, розробником зазначено, що витрати відсутні.

Разом з цим, зазначене не узгоджується із статтею 39 проекту Закону, якою встановлено, що джерелами фінансування робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури є кошти державного і місцевих бюджетів.

Із змісту статей 11 та 17 проекту Закону вбачається, що такими роботами та заходами є, зокрема:

створення та функціонування Уповноваженого органу у справах захисту критичної інфраструктури, формування Національного переліку об'єктів критичної інфраструктури;

створення Службою безпеки України бази даних щодо загроз і уразливості об'єктів критичної інфраструктури (стаття 18 проекту Закону);

створення центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах, а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання у своєму складі структурного підрозділу з питань захисту критичної інфраструктури (стаття 25 проекту Закону) тощо.

За таких обставин, твердження розробника про те, що запропоноване регулювання не передбачає державних витрат, не відповідає змісту проекту Закону.

Під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання розробником не визначено питому вагу кожної з груп суб'єктів господарювання, що підпадають під дію запропонованого регулювання, у відсотках.

Також під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва окремо кількісно розробником не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок запровадження кожного з альтернативних способів, у грошовому еквіваленті відповідно до Додатку 2 до Методики, а лише зазначено, що вигоди від безперервності бізнесу компенсують витрати на підвищення безпеки та стійкості.

Однак які саме часові та матеріальні витрати на виконання, наприклад, вимог статті 32 проекту Закону, якою визначені основні завдання та зобов'язання операторів критичної інфраструктури, розробником не визначено.

Отже, у порушення вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та Методики, розробник при визначенні альтернативних способів досягнення цілей не проаналізував вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них, а обмежився лише формальним текстовим описом відповідних вигод і витрат.

Вказані обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

У зв'язку з неналежним опрацюванням попереднього розділу у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником на формальному рівні здійснено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому, розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто, необхідно встановити, яким чином будуть діяти положення проекту Закону, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У Розділі VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, розробником наведено не повний перелік обов'язкових показників результативності регуляторного акта та не наведено жодних додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують його результативність.

Відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

У порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Також прийняття проекту Закону здійснюється не у відповідності з принципом прозорості та врахування громадської думки.

Вказаний принцип, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому статтею 4 Закону порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

На адресу ДРС надійшли зауваження та пропозиції до проекту Закону від заінтересованих суб'єктів господарювання (копії листів додаються).

Акцентуємо увагу розробника, що відповідно до частини сьомої статті 9 Закону про регуляторну політику усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду положень проекту Закону та АРВ, встановлено, що проект розроблено з порушенням основних принципів державної регуляторної політики, а саме: передбачуваності, збалансованості, доцільності та ефективності, визначених статтею 4 Закону.

Крім цього, проект Закону також не відповідає вимогам статті 8 Закону в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики.

Доводимо до відома розробника, що у Державній регуляторній службі України запроваджено надання консультативної методологічної допомоги щодо розроблення аналізів регуляторних впливів до проектів актів.

Інформацію щодо консультацій можна отримати на сайті Державної регуляторної служби України за посиланням: http://www.drs.gov.ua.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити у погодженні проекту Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист".

Додаток на 5 арк.

 

Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали