ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 6 серпня 2018 року N 332

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов узгодження з ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування запозичень від міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів" (далі - проект постанови) та документи, що надані до нього листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.06.2018 N 7/10-6465.

За результатами розгляду проекту постанови та аналізу його регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проектом постанови пропонується затвердити Порядок та умови узгодження ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування запозичень від міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів" (далі - проект Порядку), який установлює вимоги та механізм узгодження запозичень суб'єктів господарювання у міжнародних фінансових організацій, залучених для реалізації інвестиційних проектів.

Однак проект постанови не може бути погоджений з огляду на наступне.

1. Абзацом другим проекту Постанови пропонується затвердити Порядок та умови узгодження ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування запозичень від міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, що додається.

Відповідно до пункту 2 проекту Порядку дія цих Порядку та умов поширюється на суб'єктів господарювання, що перебувають у комунальній власності та провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами), ліцензування господарської діяльності яких здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державних адміністраціями.

Наразі Закон України від 02.03.2015 N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон N 222-VIII) (далі - Закон N 222) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (частина перша статті 2 Закону N 222 (Закон N 222-VIII)).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону N 222 (Закон N 222-VIII) державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується, серед іншого, шляхом визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування та видів господарської діяльності згідно із статтею 7 цього Закону (Закон N 222-VIII), на які відповідний орган ліцензування видає ліцензії.

У частині першій статті 7 Закону N 222 (Закон N 222-VIII) визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 7 Закону N 222 (Закон N 222-VIII) ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно із пунктом 26 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 N 609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Постанова N 609), органом ліцензування з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом визначені НКРЕКП, обласні, Київська міська держадміністрації.

Наразі Закон N 222 (Закон N 222-VIII) не передбачає ототожнення, класифікацію чи ідентифікацію ліцензіатів з тим чи іншим органом ліцензування.

З огляду на зазначене, у назві та абзаці другому проекту Постанови, а також назві та пункті 2 проекту Порядку слід виключити норми, що ототожнюють, класифікують, чи ідентифікують ліцензіатів з відповідними органами ліцензування.

При цьому вважаємо за доцільне запропонувати розробнику у назві та абзаці другому проекту Постанови, а також назві та пункті 2 проекту Порядку після слів "ліцензіатами" доповнити словами, "що провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом".

Крім цього, відповідно до пунктів 1.4 (Постанова N 308) та 1.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (Постанова N 308) (далі - Ліцензійні умови), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 22.03.2017 N 308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" НКРЕКП, здійснює ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання:

- провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), якщо заявлений (фактичний згідно із звітністю) обсяг виробництва теплової енергії у наступному (минулому) календарному році перевищуватиме (перевищував) 170 тисяч Гкал та якщо суб'єкт господарювання здійснює ліцензовану діяльність з постачання теплової енергії при забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії станом на 01 серпня 2017 року більше ніж 70 %, станом на 01 січня 2018 року більше ніж 90 %;

- провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках (пункт 1.4 Ліцензійних умов (Постанова N 308)).

Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання:

- провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), на виробничих об'єктах, що розташовані на території однієї області України (або лише на території міста Києва), та якщо заявлений (фактичний згідно із звітністю) обсяг виробництва теплової енергії в наступному (минулому) календарному році не перевищуватиме (не перевищував) 170 тисяч Гкал та/або якщо суб'єкт господарювання здійснює ліцензовану діяльність з постачання теплової енергії при забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії станом на 01 серпня 2017 року менше ніж 70 %, станом на 01 січня 2018 року менше ніж 90 %;

- провадить ("має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (пункт 1.5 Ліцензійних умов (Постанова N 308)).

З огляду на зазначене, у пункті 2 проекту Порядку розробнику необхідно зазначити вид господарської діяльності, що провадять суб'єкти господарювання, на яких поширюватиметься дія проекту Порядку, з урахуванням вимог пункту 29 частини першої статті 7 Закону N 222 (Закон N 222-VIII), а також пункту 1.5 Ліцензійних умов (Постанова N 308).

2. Пунктом 3 проекту Порядку передбачається, що з метою відшкодування запланованих витрат на погашення отриманих від міжнародних фінансових організацій запозичень для провадження ліцензованої діяльності, шляхом їх включення до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, суб'єкт господарювання звертається до відповідної сільської, селищної, міської ради (далі - місцева рада) щодо необхідності проведення громадських слухань стосовно планування залучення суб'єктом господарювання запозичень та подальшого їх впливу на рівень тарифів.

Водночас Закон N 222 (Закон N 222-VIII), який, серед іншого, регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування не передбачає такого визначення, як "ліцензована діяльність".

Отже, у пункті 3 проекту Порядку слова "ліцензованої діяльності" необхідно замінити словами "виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню".

З огляду на викладене, проект Постанови потребує доопрацювання з урахуванням зазначених зауважень та пропозицій.

Разом з цим з метою отримання можливості у повному обсязі оцінити, як безпосередньо проблему, так і ефективність запропонованого способу її вирішення, розробнику необхідно доопрацювати Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови, привівши його у відповідність з вимогами Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (Постанова N 1151) (далі - Методика), зокрема, необхідно:

- визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Так, в АРВ до проекту постанови при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише текстовим описом проблеми. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість.

- визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них; навести розрахунки витрат суб'єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу;

привести у відповідність з Методикою показники результативності дії регуляторного акта та заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта, оскільки визначені в поданому АРВ показники не дозволять в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Таким чином, розробку проекту постанови здійснено з порушенням принципів державної регуляторної політики - адекватності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", вимог статті 5 цього Закону в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти, а також вимог статті 8 в частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов узгодження з ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування запозичень від міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів".

 

В. о. Голови Державної
регуляторної служби України

В. Загородній




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали