Додаткова копія: Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 7 травня 2019 року N 194

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державна регуляторна служба України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянула проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, надіслані Мінрегіоном листом від 27.03.2019 N 7/16.3/5034-19.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), Державна регуляторна служба України встановила:

проект постанови розроблено з метою розширення переліку організацій, які можуть брати участь у розробленні будівельних норм, залучення потенціалу інститутів Національної академії наук України, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, профільних асоціацій, професійних спілок та інших організацій.

Однак проект постанови не може бути погоджений з огляду на наявність таких зауважень.

I. Щодо змістовного наповнення проекту постанови

Пунктом 6 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870, встановлено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується у разі:

затвердження положення або іншого нормативно-правового акта;

затвердження, прийняття або приєднання до міжнародних договорів;

внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;

визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України або їх скасування.

У пункті 8 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870, зазначено, що з огляду на те, що згідно із статтею 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, перед початком підготовки проекту постанови з'ясовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України.

Ця норма, яка відповідно до частини третьої статті 8 Конституції України є нормою прямої дії, була імплементована в статтю 3 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Закон N 3166-VI), у якій зазначено, що організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Тобто будь-які повноваження центрального органу виконавчої влади, а також способи їх реалізації, мають бути визначені та закріплені на законодавчому рівні.

Відповідно до пункту 13 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870, у вступній частині постанови визначається мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається.

Однак вступна частина проекту постанови відсутня, як і інформація про підставу розроблення проекту акта.

III. Щодо аналізу регуляторного впливу

1. У розділі II АРВ "Цілі державного регулювання" розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Натомість у цьому розділі розробником зазначено, що ціллю проекту акта є розширення переліку організацій, які можуть брати участь у розробленні будівельних норм, залучення потенціалу інститутів Національної академії наук України, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, профільних асоціацій, професійних спілок та інших організацій.

Однак задекларована розробником ціль державного регулювання не може бути досягнута, оскільки процедура включення організацій, що беруть учать у розробленні будівельних норм, до переліку базових організацій фактично залишається незмінною.

Так, відповідно до пункту 4 проекту Змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві (далі - проект Змін) для включення до переліку базових організацій науково-дослідна або науково-технічна (проектна) організація подає до Мінрегіону заяву за встановленою ним формою і повинна відповідати таким вимогам:

бути атестованою відповідно до Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. N 540 (Постанова N 540) (Офіційний вісник України, 2017 p. N 61, ст. 1873).

Відповідно до пункту 4 Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 N 589, для включення до переліку базових організацій науково-дослідна або науково-технічна (проектна) організація повинна також мати науково-технічний і кадровий потенціал, дослідну базу, що підтверджено документами.

При цьому варто звернути увагу на те, що відповідно до статті 11 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Закон N 848-VIII) під час проведення державної атестації наукових установ здійснюється їх оцінювання за такими напрямами:

1) забезпеченість науковими і науково-технічними кадрами;

2) стан матеріально-технічної бази;

3) якість наукової і науково-технічної діяльності - на основі експертної оцінки з використанням наукометричних та інших показників, що використовуються в міжнародній системі експертизи;

4) оцінка ефективності наукової і науково-технічної діяльності має здійснюватися відповідно до завдань наукової установи.

Із змісту зазначеного вбачається, що будь-яка наукова установа, яка за результатами атестації отримала відповідне свідоцтво, вже відповідає вимогам, визначених Мінрегіоном, а тому вимагати додаткові документи підтвердження наявності науково-технічного і кадрового потенціалу, дослідної бази не доцільно.

Крім того, зберігається процедура включення до переліку базових організацій та виключення з нього в частині утворення експертної комісії, за результатами роботи якої Мінрегіон приймає рішення, яке оформляється наказом про включення до переліку базових організацій, або відмову в цьому.

Водночас враховуючи те, що критерії відбору організацій, що беруть участь у розробленні будівельних норм, відсутні, неможливо встановити, яким чином та на підставі яких даних експертна комісія формує свої рекомендації для подальшої їх реалізації Мінрегіоном шляхом видання наказу.

Слід зазначити, що збереження такого механізму, по-перше, не узгоджується з нормами Закону України "Про будівельні норми", по-друге, створює подвійне регулювання та має ознаки процедури дозвільного характеру.

З огляду на вказане, зробити висновок, чи є ціль реально досяжною, не вбачається можливим.

Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки на належному рівні не обгрунтовано, наскільки обраний спосіб державного регулювання відповідає вирішенню проблеми та дозволить досягти поставлених цілей.

2. У розділі III APB "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів великого та середнього господарювання у таблиці "Витрати на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта" наведено такі втрати:

на придбання основних, фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу;

податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів);

витрати, пов'язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам;

витрати, пов'язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/приписів тощо);

витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо).

Однак із змісту запропонованих змін такі витрати не вбачаються.

При цьому звертаємо увагу на те, що в М-Тесті у таблиці "Розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання" передбачені витрати лише на отримання первинної інформації.

Аналогічне зауваження стосується і розрахунку бюджетних витрат, наведених у VI розділі АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" та бюджетних витрат на адміністрування регулювання суб'єктів малого підприємництва, наведеного в М-Тесті.

Крім того, у таблиці, у якій наведено кількість суб'єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, зазначено, що великі та середні суб'єкти господарювання складають 934 одиниці, а втрати у таблиці "Витрати на одного суб'єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта" розраховано лише на 2 одиниці, у той час, як М-Тест розраховано на 29785 одиниць, тобто 100 % кількості суб'єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання.

Зазначені обставини не дозволяють об'єктивно оцінити достовірність наведених даних, а також оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

3. У Розділ VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики в частині визначення додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Однак запропоновані розробником додаткові показники результативності регуляторного акта, а саме: кількість розміщених на офіційному веб-сайті Мінрегіону будівельних норм та змін до них; кількість розміщених на офіційному веб-сайті Мінрегіону базових організацій, які є виконавцями робіт із нормування у будівництві; кількість розміщених на офіційному веб-сайті Мінрегіону договорів щодо розробок на створення науково-технічної продукції з нормування у сфері будівництва та житлової політики, - сформульовані некоректно та не характеризують запропоновані проектом акта зміни.

Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду положень проекту постанови, встановлено, що проект розроблено з порушенням основних принципів державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності та ефективності, визначених статтею 4 Закону.

Крім цього, проект постанови не відповідає вимогам статті 8 Закону в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтею 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державна регуляторна служба України вирішила:

відмовити у погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві".

 

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали