МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 5 березня 2012 року N 303

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) розглянуло проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств з виробництва насіння сільськогосподарських культур" (далі - проект наказу), а також документі, що надані до нього листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.12.2011 N 37-13-2-9/19713.

За результатами розгляду проекту наказу, аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону встановлено наступне.

Проектом наказу пропонується затвердити Порядок проведення сертифікації підприємств з виробництва насіння сільськогосподарських культур з метою надання Міністерству аграрної політики та продовольства України повноважень здійснювати сертифікацію підприємств, що займаються промисловою переробкою і реалізацією насіння сільськогосподарських культур.

Виходячи з редакції проекту Порядку проведення сертифікації підприємств з виробництва насіння сільськогосподарських культур (далі - проект Порядку) його розроблено на виконання вимог статті 34 Закону України "Про насіння і садивний матеріал".

Так, статтею 34 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" передбачено, що насіння технічних і продовольчих культур (кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших), що мають особливу схему вирощування гібридного насіння за участю селекційних установ, елітних господарств і переробних підприємств, призначене безпосередньо для висіву, реалізується тільки після відповідної його обробки на сертифікованих насіннєвих підприємствах у спеціальних цехах і на обладнанні за умови обов'язкової відповідності нормативним документам.

Однак вищезазначена норма Закону України "Про насіння і садивний матеріал" визначає лише обов'язковість проходження насіннєвими підприємствами процедури сертифікації, а не надає розробнику повноважень щодо її здійснення.

Водночас Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 N 500/2011 (Положення N 500/2011), також не містить норм, які б надавали розробнику підстави проводити зазначену сертифікацію.

Таким чином, дотримуючись принципу передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, визначеного статтею 4 Закону, а також ураховуючи вимоги статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зазначаємо про передчасність прийняття цього нормативно-правового акта, оскільки розробнику не надано повноважень щодо реалізації передбаченого проектом наказу способу державного регулювання.

Крім того, пунктом 2.6 розділу 2 проекту Порядку передбачається, що для проведення сертифікації підприємство надає комісії такі документи, зокрема:

дозвіл на спецводокористування і ліміт використання води на відповідний рік;

дозвіл на зберігання та використання пестицидів;

копію паспорта на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу.

Проте запровадження у проекті Порядку необхідності подання вищезазначених документів, а також викладення їх назви у запропонованій розробником редакції не узгоджується з чинними нормативно-правовими актами.

Щодо дозволу на спецводокористування і ліміту використання води на відповідний рік

Згідно із статтею 1 Водного кодексу України ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування.

Статтею 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування.

Таким чином, абзац третій пункту 2.6 розділу 2 проекту Порядку потребує доопрацювання в частині приведення назви зазначеного дозволу у відповідність із вищевикладеними вимогами.

Щодо дозволу на зберігання та використання пестицидів

Статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України про дозвільну систему) передбачено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Так, указаний дозвіл має ознаки документа дозвільного характеру в розумінні Закону України про дозвільну систему.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України про дозвільну систему виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видача дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

На сьогодні законами України не передбачено необхідності одержання відповідного дозволу.

Ураховуючи вищенаведене, абзац п'ятий пункту 2.6 розділу 2 проекту Порядку потребує виключення.

Щодо копії паспорта на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу

Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" суб'єкти насінництва та розсадництва, що за наслідками атестації одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій, заносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який веде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Так, абзац восьмий пункту 2.6 розділу 2 проекту Порядку слід доопрацювати в частині приведення назви зазначеного документа у відповідність із вимогами Закону України "Про насіння і садивний матеріал".

Отже, ураховуючи викладене, запропоновані у проекті регуляторного акта норми порушують статтю 5 Закону в частинах недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються з діючими регуляторними актами, а також викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Крім того, під час розроблення аналізу регуляторного впливу до цього проекту наказу розробником враховані не всі вимоги статті 8 Закону та Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика), що, у свою чергу, повною мірою не забезпечує доведення оптимальності та ефективності запропонованого способу державного регулювання.

Так, відповідно до Методики при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначаються причини та умови виникнення проблеми; обґрунтовується неможливість її розв'язання за допомогою ринкових механізмів, а також зазначаються суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

Однак спосіб обґрунтування проблеми, наведений розробником проекту наказу в пункті 1 аналізу регуляторного впливу, не відповідає вимогам Методики, що не дає можливості зробити однозначний висновок стосовно доцільності та ефективності запропонованого державного регулювання.

Таким чином, пункт 1 аналізу регуляторного впливу потребує доопрацювання в частині належного обґрунтування причин та умов виникнення проблеми, а також у частині приведення цього пункту аналізу регуляторного впливу у відповідність із вищезазначеними вимогами Методики.

Крім того, відповідно до вимог Методики у пункті 3 аналізу регуляторного впливу необхідно визначити та оцінити всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених розробником цілей та навести обґрунтовані аргументи щодо переваги обраного способу.

Водночас при визначенні та оцінці всіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи, оцінка кожного із способів та причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми з подальшою аргументацією щодо переваги обраного способу.

Проте розробник проекту наказу цей пункт аналізу регуляторного впливу виклав неправильно, зокрема стосовно належного обґрунтування причин відмови від застосування альтернативного способу розв'язання проблеми та недостатньої аргументації щодо переваги обраного розробником способу державного регулювання.

Таким чином, пропонуємо розробнику проекту наказу розглянути всі можливі альтернативні способи розв'язання зазначеної проблеми та більш детально обґрунтувати обраний спосіб державного регулювання.

Крім того, у пункті 9 аналізу регуляторного впливу розробнику необхідно чітко визначити вид даних, на основі яких планується здійснювати відстеження результативності цього регуляторного акта.

Отже, розробником проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу порушено вимоги статті 8 Закону стосовно в розрізі належного визначення та аналізу проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінки важливості цієї проблеми; відсутності обґрунтування щодо неможливості розв'язання визначеної проблеми за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів, аргументованих переваг обраного способу державного регулювання; а також заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності цього проекту наказу.

Ураховуючи вищезазначене, цей проект регуляторного акта також підготовлено з порушенням принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону, а саме:

доцільності стосовно обґрунтування необхідності державного регулювання господарських відносин з метою розв'язання існуючої проблеми;

ефективності, оскільки розробником не вказано, яким чином буде забезпечене досягнення внаслідок дії прийнятого регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян, держави;

адекватності, тому що не обґрунтована відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у розв'язанні існуючої проблеми і ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

збалансованості, оскільки належним чином не доведено, що зазначений проект наказу забезпечить достатній баланс інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Таким чином, під час підготовки проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств з виробництва насіння сільськогосподарських культур" розробником не дотримано вимог статей 4, 5 і 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 цього Закону, наказую:

Відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств з виробництва насіння сільськогосподарських культур".

 

Заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України -
керівник апарату

В. П. Павленко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали