ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

14.08.2018 р.

N 826/12813/18

Про відмову в забезпеченні доказів

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді - Келеберди В. І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та нечинним розпорядження N 1147 від 05.07.2018 року (Розпорядження N 1147), встановив:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просять визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) від 05.07.2018 року N 1147 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі" (Розпорядження N 1147).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2018 року позов залишено без руху.

Разом із позовною заявою подано заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що на його думку, ознаки неправомірності оскаржуваного рішення є очевидними, відтак вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного розпорядження до ухвалення рішення у справі.

За правилами частин 1 ( N 2747-IV), 2 ( N 2747-IV), 3 статті 154 КАС України ( N 2747-IV) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд керується процесуальними вимогами щодо вирішення такого питання. Зокрема, за приписами статті 150 КАС України ( N 2747-IV), визначені цією статтею заходи забезпечення позову, застосовуються судом за заявою особи чи з власної ініціативи виключно за наявності однієї із таких підстав:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову підлягає оцінці обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Проте, досліджуючи зміст поданої заяви, змісту інших матеріалів у справі, судом не виявлено обставин, які б свідчили про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження.

На переконання суду, виходячи зі змісту такої заяви, питання правомірності чи протиправності оскаржуваного рішення підлягає встановленню судом виключно за наслідком розгляду справи по суті шляхом ухвалення відповідного процесуального рішення.

Разом із цим, судом також і не встановлено існування обставин, які б вказували на можливість завдання шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості у наслідок невжиття заходів забезпечення позову у майбутньому захисту таких прав та інтересів чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся у своїй заяві про забезпечення позову, не навів та не надав доказів в обґрунтування наявних доводів.

Отже, з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

Керуючись ст. ст. 150 - 154 ( N 2747-IV), 243 ( N 2747-IV), 248 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) з урахуванням пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України ( N 2747-IV) в редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( N 2747-IV).

 

Суддя

В. І. Келеберда




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали