ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.02.2011 р. 

N 21/143-10  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніттранссервіс" на рішення господарського суду Київської області від 18.08.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. у справі N 21/143-10 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніттранссервіс", третя особа: Закрите акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", про стягнення 390027,38 грн. (за участю представників: ТОВ "Тайгер-ГК" - ОСОБА_1; ТОВ "Граніттранссервіс" - Бойко О. О.; ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" - не з'явилися), встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" звернулось до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніттранссервіс" 390027,38 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок втрати вантажу під час його перевезення, 37750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, оформленим міжнародною товарно-транспортною накладною, щодо забезпечення перевезення та доставки у пункт призначення ввіреного йому позивачем вантажу (а. с. 3 - 5).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" (а. с. 93).

Відповідач у справі - ТОВ "Граніттранссервіс" до прийняття рішення у справі відзиву на позов не надав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2010 р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції з ТОВ "Граніттранссервіс" на користь ТОВ "Тайгер-ГК" стягнуто 390027,38 грн. матеріальної шкоди. У задоволенні вимоги про стягнення 37750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок втрати відповідачем (перевізником) вантажу, позивачу було завдано матеріальну шкоду в загальній сумі втраченого вантажу - 390027,38 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 37750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем не доведено фактичної оплати даних послуг, а також не надано належних доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 є адвокатом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 18.08.2010 р. залишено без змін (а. с. 165 - 172).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Граніттранссервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (а. с. 175 - 179).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

01.06.2009 р. між ТОВ "Тайгер-ГК" та ITT Production LLP (постачальником) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується здійснювати позивачу поставку товару з метою його подальшої реалізації останнім.

На виконання умов договору постачальником виставлено відповідачу, у відповідності до заявки останнього, інвойс N 2009121801 на загальну суму 104092,63 дол. США.

З метою поставки позивачу замовленого товару постачальником передано, а ТОВ "Граніттранссервіс" прийнято товар у кількості 724 шт., що зазначено у міжнародній товарно-транспортній накладній А N 009565.

Судами встановлено, що в ніч з 26 на 27 грудня 2009 року відбулось пограбування автомобіля державний номер НОМЕР_1, що здійснював перевезення вантажу згідно накладної А N 009565, в результаті чого було частково викрадено переданий постачальником перевізнику вантаж.

Факт крадіжки вантажу було зареєстровано у ЖРЗПЗ N 14100 Києво-Святошинського РВ та порушено кримінальну справу N 13-5276 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до акта експертизи N 1-3939 від 30.12.2009 р., складеного Київською торгово-промисловою палатою, із 724 переданих для перевезення мобільних телефонів виявлено у наявності лише 472 одиниці. Решту мобільних телефонів у кількості 252 шт. було викрадено.

Укладений між сторонами договір (міжнародна товарно-транспортна накладна) за своєю правовою природою є договором перевезення та з огляду на ст. 174 ГК України, ст. 11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

В силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України, за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

В силу ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 390027,38 грн. вартості втраченого відповідачем товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності відповідачем факту відсутності його вини у втраті вантажу.

Однак, такого висновку суди дійшли неповно з'ясувавши обставини справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору, а також не врахувавши наступні норми матеріального права.

Так, в силу ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічні положення містяться у ст. 314 ГК України.

Відповідно до ст. 614 ЦК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За змістом п. п. 1, 2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

З урахуванням викладених норм матеріального права, а також приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують факт вчинення невідомими особами крадіжки вантажу, суду необхідно встановити, чи є ТОВ "Граніттранссервіс" особою, яка повинна відповідати за втрату вантажу.

Неповне з'ясування обставин справи, встановлення яких необхідно для правильного вирішення спору, є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

За таких обставин, судові акти, прийняті у справі, підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, колегія суддів постановила:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніттранссервіс" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 18.08.2010 р. у справі N 21/143-10 господарського суду Київської області скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

 

Головуючий, суддя 

 М. В. Кузьменко 

Судді: 

 І. М. Васищак 

  

 В. М. Палій 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали