ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.06.2012 р.

Справа N 59/196


Вищий господарський суд України у складі: суддя - Львов Б. Ю. - головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Харченко В. М., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 зі справи N 59/196 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" (далі - Телерадіокомпанія), м. Київ, про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 115200,00 грн., за участю представників сторін: позивача - Бородіної М. І., відповідача - Варічевої Л. С., встановив:

Товариство у вересні 2011 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання дій Телерадіокомпанії незаконними в частині порушення виключних майнових авторських прав позивача, а також просило стягнути з Телерадіокомпанії 115200 грн. компенсації за порушення його виключних майнових авторських прав на музичний твір (пісню) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5) та аудіовізуальний твір (відеокліп) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (названа пісня у виконанні гурту "Танок на майдані Конго").

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи, статей 418, 424, 432, 445 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 7, 8, 15, 21 - 25, 35, 50 - 52 Закону України від 23.12.93 N 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон N 3792) мотивовано неправомірним використанням Телерадіокомпанією названих творів шляхом їх публічного сповіщення в ефір 17.05.2011 без необхідного дозволу та без сплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2011 (суддя Картавцева Ю. В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 (колегія суддів у складі: ОСОБА_6 - головуючий, суддя, судді: Новіков М. М., Шипко В. В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 1, 17, 52 Закону 3792 мотивовано: правомірністю публічного сповіщення Телерадіокомпанією цілісного аудіовізуального твору - телепередачі "Сніданок з 1+1", до якого твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" увійшов як складова частина; наявністю у позивача права на одержання від Телерадіокомпанії авторської винагороди; відсутністю підстав для стягнення з відповідача компенсації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами в справі встановлено, що:

- Товариство є власником майнових авторських прав на музичний твір (пісню) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_5) та аудіовізуальний твір (відеокліп) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (названа пісня у виконанні гурту "Танок на майдані Конго") на підставі договору про передачу виключних авторських та суміжних прав від 01.01.2011 N РР1-02/РР2-03 (з урахуванням наявних додатків до нього), укладеного позивачем із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7;

- 17.05.2011 на телевізійному каналі "1+1" відбулося публічне сповіщення відповідачем частини згаданого відеокліпу "ІНФОРМАЦІЯ_1" у складі іншого аудіовізуального твору - телепередачі "Сніданок з 1+1", що підтверджується відповідним відеозаписом і не заперечується Телерадіокомпанією;

- відповідач не є виробником телепередачі "Сніданок з 1+1", а право на її публічне сповіщення отримав згідно з умовами договору на виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав від 01.08.2009 (з урахуванням відповідної додаткової угоди), укладеного ним із іноземним підприємством "1+1 Продакшн";

- Телерадіокомпанія не має дозволу позивача чи іншого правовласника на використання спірних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та не має договору про виплату авторської винагороди ні з Товариством, ані з організацією колективного управління;

- Телерадіокомпанією авторську винагороду позивачеві не сплачено.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності з боку відповідача порушення майнових авторських прав позивача внаслідок використання спірних творів без дозволу правовласника.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31 - 33 Закону N 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частин другої - третьої статті 17 Закону N 3792:

- якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору;

- автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Правовий аналіз наведених приписів свідчить про те, що Товариство як власник майнових авторських прав на спірні твори не має права заперечувати проти їх використання у складі іншого аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цих творів до складу іншого відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.

Водночас відповідачем не подано доказів правомірності (з дозволу правовласника) включення спірних творів до складу аудіовізуального твору "Телепередача "Сніданок з 1+1".

При цьому питання виконання іноземним підприємством "1+1 Продакшн" умов згаданого договору з Телерадіокомпанією від 01.08.2009 стосовно дотримання майнових авторських прав інших осіб (пункти 4.3.4, 4.3.5) перебуває поза межами даної справи.

Разом з тим правомірність включення музичного твору (пісні) "ІНФОРМАЦІЯ_1" до складу відповідного аудіовізуального твору (відеокліпу) "ІНФОРМАЦІЯ_1", на чому наполягає Товариство і що не заперечується Телерадіокомпанією, свідчить про безпідставність ствердження позивача про порушення відповідачем його прав не лише шляхом використання названого відеокліпу, але й відповідної пісні як самостійного об'єкта.

У свою чергу, використання Товариством аудіовізуального твору (відеокліпу) "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом публічного сповіщення його частини у складі іншого аудіовізуального твору - телепередачі "Сніданок з 1+1" - не підпадає під визначення вільного використання, передбаченого статтями 21 - 25 Закону N 3792.

Таким чином попередні судові інстанції, неправильно застосувавши приписи статті 17 Закону N 3792, дійшли помилкового висновку щодо правомірності використання Телерадіокомпанією аудіовізуального твору (відеокліпу) "ІНФОРМАЦІЯ_1" без дозволу Товариства.

Використання ж твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону N 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

За таких обставин доводи місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення вимог Товариства стосовно стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав не ґрунтуються на законі та суперечать приписам статей 433, 435, 440, 441, 443 ЦК України і статей 7, 8, 15, 50 Закону N 3792 стосовно змісту майнових авторських прав та загального принципу використання твору з дозволу правовласника.

Відтак Вищий господарський суд України, беручи до уваги встановлений попередніми судовими інстанціями факт використання Телерадіокомпанією аудіовізуального твору (відеокліпу) "ІНФОРМАЦІЯ_1" без дозволу правовласника, дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

З огляду на те, що визнання згаданих дій Телерадіокомпанії незаконними є необхідною передумовою для застосування заходів судового примусу та не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, спрямованої на захист і відновлення порушеного права (статті 15, 16 ЦК України), Товариству в задоволенні цієї позовної вимоги належить відмовити.

Крім того, Товариство просить стягнути з відповідача 115200 грн. компенсації виходячи з 28800 грн. за кожне з чотирьох наявних, на його думку, порушень: неправомірне включення двох творів до складу аудіовізуального твору - телепередачі "Сніданок з 1+1" - та їх неправомірне публічне сповіщення.

Водночас у визначенні розміру компенсації слід виходити з встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами фактичних обставин даної справи і загальних засад цивільного законодавства, визначених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається у межах заявлених вимог та в залежності від особи порушника, специфіки його діяльності, характеру порушення [зокрема, з боку відповідача як телерадіоорганізації мало місце однократне використання без необхідного дозволу одного аудіовізуального твору (відеокліпу) "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом його публічного сповіщення 17.05.2011]. Зазначеним критеріям відповідає компенсація в сумі близькій до мінімальної, а саме: 28800 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги прийняття касаційною інстанцією нового рішення, перерозподілу підлягають й судові витрати зі справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 зі справи N 59/196 скасувати.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. компенсації.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" в доход державного бюджету України 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. державного мита в зв'язку з поданням позову та 29 (двадцять дев'ять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. судового збору з апеляційної скарги та 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. судового збору з касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

 

Суддя

Б. Львов

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

В. Харченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали